Основи менеджменту - Федоренко В. Г. - 10.2. Критерії і показники ефективності управління

В умовах ринкової економіки треба зовсім по-новому побудувати організацію виробництва і праці. У ринковій системі господарювання гостріше постає необхідність поліпшити її продуктивність, збільшити обсяги виробництва на основі удосконалення засобів виробництва і технологічних процесів. Значні зусилля спрямовуються на створення і розвиток малих та середніх підприємств.

Ефективність виробництва показує як його результативність за певних витрат праці, так і ступінь використання всіх наявних ресурсів (природних, матеріальних, трудових, фінансових). Чим більший випуск продукції на одиницю витрат, тим вища ефективність виробництва.

Кількісна сторона ефективності виробництва і управління знаходить своє конкретне вираження у відповідних показниках. Вона переважно вимірюється за допомогою вартісних показників.

Оцінка управлінської праці не завжди може бути визначена прямим шляхом через відсутність формалізованих результатів, кількісної оцінки окремих видів виконуваної роботи. Тому для виміру її ефективності часто застосовуються непрямі методи.

Критерієм оцінки управлінської праці є її ефективність:

При цьому потрібно пам'ятати, що результат управлінської праці виражається не тільки економічним, але і соціальним ефектом. Що ж до витрат, то вони являють собою живу і уречевлену управлінську працю.

Поняття "ефективність управлінської праці" являє собою тільки економію живої і уречевленої праці, що досягається у сфері управління виробництвом за рахунок оптимізації і раціоналізації управлінської діяльності.

Для визначення економічної ефективності управлінської праці використовуються різні способи: за показниками підприємства і функціонуванням праці управлінського персоналу, обсягом переданої інформації; за якістю і швидкістю прийнятих рішень; за виконанням функцій управлінських ланок.

До показників, що характеризують працю у сфері управління, належать: зниження трудоємності обробки управлінської інформації; скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації; скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу за рахунок поліпшення організації праці; механізації й автоматизації трудоємних операцій у сфері управління. Це показники, які кількісно вимірюються. Такі показники у сфері управління, як підвищення кваліфікації управлінського персоналу, якості роботи, поліпшення умов праці, культура управління тощо, не вимірюються чи вимірюються неповно.

У сфері впливу управлінської праці на виробництво кількісно-вимірювальними показниками є: приріст прибутку; збільшення обсягів реалізації продукції; зростання продуктивності праці; збільшення фондовіддачі; зниження фондоємності; зменшення невиробничих витрат; зниження витрат робочого часу; економія заробітної плати; зниження собівартості продукції; прискорення оборотності обігових коштів; збільшення рентабельності виробництва; підвищення рівня організаційної роботи; підвищення кваліфікації працівників; зростання технічного рівня оснащення виробництва; підвищення якості продукції; зменшення обсягів незавершеного виробництва.

При визначенні ефективності управління застосовуються різні підходи:

А) розраховують синтетичні показники ефективності управління (коефіцієнт оперативності, надійності тощо);

Б) фактичні дані порівнюють з нормативними, плановими або з показниками за попередні роки (нормативи численності апарату управління, економічність управління, продуктивність);

В) застосовують емпіричні формули для розрахунку показників, що характеризують ефективність управління;

Г) застосовують якісну оцінку ефективності управління за допомогою експертів.

Для оцінки ефективності управління використовують трудові, вартісні, інформаційні, технічні (технологічні) показники. Найбільш загальні із них - оперативність роботи апарату управління, надійність і оптимальність систем управління.

Ефективність організації управління можна оцінити за іншими загальними показниками, які характеризують стан системи управління на підприємстві:

А) коефіцієнтом якості використання управлінських робіт;

Б) коефіцієнтом стабільності кадрів;

В) коефіцієнтом, що характеризує співвідношення між темпами зростання обсягу виробництва і витратами на управління.

Як часткові показники, що характеризують організацію праці управлінського персоналу, застосовують також коефіцієнт використання кваліфікації кадрів і робочого часу, коефіцієнт умов праці і організації робочих місць тощо. На підставі вказаних коефіцієнтів визначають зведений коефіцієнт рівня організації управлінської праці.

На практиці для оцінки ефективності системи управління використовують три групи показників:

1) загальні результативні показники діяльності підприємства - валова продукція в динаміці, вихід валової продукції на одного середньорічного працівника, фондовіддача, прибуток на одного працівника, рентабельність та ін..;

2) показники продуктивності управлінської праці - виробництво валової продукції на одного управлінського працівника або на І людино-день, затрачений в управлінні, суму прибутку на 1 людино-день, затрачений в управлінні тощо; 3) показники економічності апарату управління - питома вага персоналу управління в загальному фонді оплати праці, питома вага витрат на управління у структурі собівартості продукції та ін. Конкретним результатом удосконалення системи управління може бути зниження витрат на управління, яке досягається за рахунок скорочення кількості управлінських працівників і підвищення продуктивності праці. Ефективність системи управління можна виразити в такий спосіб:

Де Ея - ефективність виробництва, яку визначають як відношення фактичної маси прибутку до планової;

ЕА - економічність апарату управління, яку визначають як відношення фактичної численності працівників апарату управління до нормативної.

У результаті удосконалення системи управління підприємства дістають економічний і соціальний ефект. Проте не всі складові елементи економічного і соціального ефекту мають кількісне вираження. Тому при оцінці ефективності управління слід враховувати не тільки кількісні, а і якісні показники.

Схожі статті




Основи менеджменту - Федоренко В. Г. - 10.2. Критерії і показники ефективності управління

Предыдущая | Следующая