Основи менеджменту - Федоренко В. Г. - 1.4. Методи дослідження у менеджменті

Перехід до ринкової економіки вимагає іншого ставлення до управлінської науки. За панування адміністративно-командних методів управління запропоновані керівником-управлінцем ідеї були практично ні до чого, за винятком дуже обмеженого кола діяльності. Тому в сучасних умовах ринкових відносин зацікавленість менеджментом як наукою і практикою управління суб'єктами господарювання закономірна.

У західній науковій управлінській літературі поняття "управління" та "менеджмент" використовуються зазвичай як синоніми. У вітчизняних наукових джерелах з управління поняття "менеджмент" уже декілька десятків років використовується як синонім до управління ринковою системою господарювання. Деякі автори підручників застосовують для розуміння управління поняття менеджмент як підсистему управління.1 Подібне ототожнення понять "управління" і "менеджмент" не додає ясності в розуміння сутності і змісту менеджменту.

Однак між категоріями "управління" і "менеджмент" існує суттєва відмінність, тому їх не слід ототожнювати.

В системі сучасних знань категорія "управління" - це цілеспрямована дія на об'єкт з метою зміни його поведінки у зв'язку зі зміною обставин. Категорія "управління" є більш повною, яка охоплює управління соціально-економічними процесами на макрорівні (цілого суспільства, національної економіки) і мікрорівнях (окремого суб'єкта господарювання: організації, підприємства, товариства, закладу, установи тощо). Вона стосується управління не тільки людьми, трудовими колективами, технічними системами, комп'ютерними мережами, транспортом тощо. Категорія "управління" охоплює процеси управління господарською діяльністю в усіх типах економічних систем. Головним є те, що категорія "управління" не заміняє поняття "менеджмент".

Категорія "менеджмент" - це одна із конкретних форм ринкового управління, а саме: управління соціально-економічними процесами на мікрорівні, в рамках окремого економічного суб'єкта - організації, підприємства, фірми, закладу, установи тощо.

Американський соціолог П. Друкер вважає, що поняття "менеджмент" стосується тільки ділового підприємства, що виробляє товари або різні послуги.

Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише процесу управління людьми (працівниками), колективами працівників, групами в умовах ринкової системи господарювання. Отже, менеджмент виступає як система ринкового управління і направлених на гнучке застосування господарської діяльності підприємств до реальних ринкових умов.

1.4. Методи дослідження у менеджменті

Методологічною основою сучасної науки про управління є загальнонаукові та специфічні методи пізнання. Наукове пізнання передбачає використання комплексу засобів і прийомів дослідження, великої кількості структурних елементів наукового методу, необхідних для прийняття оптимальних управлінських рішень. Методи дослідження лише тоді є науковими, коли забезпечують одержання результатів, які відображають реальні процеси.

Метод - це спосіб пізнання, певна сукупність прийомів, засобів, принципів впливу на об'єкти управління з метою розв'язання конкретного завдання. Тобто, методи менеджменту - це конкретні способи, принципи здійснення управлінської діяльності, що застосовуються для досягнення поставлених завдань та цілей мінімуму затрат і максимуму ефективності.

Наукові методи менеджменту дозволяють сформувати чітку систему правил, прийомів, способів впливу на об'єкти управління з метою підвищення ефективності управлінської діяльності, досягнення поставлених цілей.

Сутність методів менеджменту визначається соціально-економічними відносинами, тим, наскільки вони відповідають характеру і рівневі розвитку продуктивних сил суспільства.

Дослідження у менеджменті передбачає використання насамперед таких наукових методів:

1) діалектичний метод - це метод поглибленого пізнання явищ або процесів у їхньому тісному взаємозв'язку та постійному розвитку, тобто взаємозумовленість і суперечливість розвитку явищ чи процесів і дійсності;

2) єдність логічного та історичного методів - вивчення розвитку конкретного явища в тій історичній послідовності, яка йому властива. Логічний метод дослідження по суті є тим же історичним методом, тільки звільненим від історичної форми і від випадковостей. У процесі логічного аналізу менеджеру можна абстрагуватись від історичної форми і різних випадковостей, які заважають дослідженню. Цей метод став одним із найефективніших. Він уможливив відкриття багатьох об'єктивних закономірностей розвитку менеджменту;

3) метод системного аналізу - передбачає дослідження явища як певної цілісності властивих їй елементів з урахуванням усіх наявних взаємозв'язків між ними. Цей метод в науці управління означає вивчення внутрішніх, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. У процесі еволюції менеджменту виникають різні варіанти і моделі його розвитку. Тому фахівець, керівник-управлінець повинен зважено оцінювати різні точки зору і обирати пріоритетну, а не підпорядковувати свій світогляд і конкретні дії певній догмі;

4) аналітичний метод - це метод дослідження, за якого явище або об'єкт дослідження розкладається на частини, кожна з яких вивчається окремо. Цей метод дає можливість вивчити окремі сторони явища та об'єкта, зробити ряд наукових абстракцій. Подальше поєднання їх призводить до вивчення більш глибокої сутності цілого. Використовується цей метод при дослідженні складних об'єктів або явищ;

5) серед методів наукового пізнання важливу роль відіграють індукція та дедукція. Індукція - це логічний спосіб пізнання, рух думки від конкретного до загального, від знання нижнього рівня до знання вищого рівня. Дедукція - логічний метод пізнання, рух думки від загального до одиничного, тобто отримання окремих конкретних висновків на основі знання загальних положень, закономірностей розвитку організації (суспільства) як цілісної системи. За допомогою дедукції розкривають закономірності розвитку та функціонування окремої організації як системи, її найважливіших підсистем;

6) балансовий метод - це метод дослідження впливу чинників на узагальнюючий показник. Цей метод, на основі складання балансів, дає змогу проаналізувати відповідність планових і звітних показників (вартісних і натуральних), виявити відхилення та причини, які їх зумовили.

7) метод економіко-математичного моделювання - застосовують за умови, коли неможливо через складність взаємозв'язків проаналізувати розвиток явища (об'єкта) під впливом різноманітних чинників; він забезпечує поєднання кількісного і якісного аналізу. Тобто, це способи, прийоми економічної науки, прикладної математики та кібернетики, що використовуються для кількісного аналізу діяльності об'єкта господарювання як цілісної системи або її окремих частин. Тут можуть бути ефективними й імітаційні моделі, які мають бути максимально наближеними до об'єкта, що досліджується. Такі моделі дозволяють більш ефективно вирішувати складні управлінські проблеми, які вимагають системного і комплексного підходів;

8) соціологічні методи (анкетування, інтерв'ювання, тестування) - передбачають використання соціологічного опитування вибірки певних респондентів.

У процесі дослідження проблем широко використовуються методи спостереження, експерименту тощо. За допомогою цих методів отримується необхідна інформація, яка дозволяє більш ефективно впливати на процес управління, на дослідження його цілей.

Усі названі методи дослідження у менеджменті переплітаються і застосовуються у їхній єдності і відмінності, в їхньому історичному розвитку. Тому процес дослідження у менеджменті може бути визначений як інтегрований результат усіх взаємопов'язаних методів пізнання.

Реалізація методів дослідження у менеджменті полягає у трансформації їх в розпорядження, накази тощо. Після цього методи менеджменту як управлінські рішення надходять із керівної системи в керовану, здійснюючи необхідний управлінський вплив, який забезпечує досягнення поставлених завдань та встановлених цілей.

Схожі статті




Основи менеджменту - Федоренко В. Г. - 1.4. Методи дослідження у менеджменті

Предыдущая | Следующая