Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Фактори впливу на дивідендну політику підприємств
Важливим методологічним етапом аналізу будь-якого економічного явища є визначення та класифікація факторів впливу на досліджуваний об'єкт. На розподільчу (дивідендну) політику підприємства впливають фактори, що характеризують інвестиційні можливості підприємства, можливості формування капіталу з альтернативних джерел, пов'язані з об'єктивними причинами, та ін. (рис. 6.3).
Рис. 6.3. Фактори впливу на дивідендну політику підприємства
До факторів, які характеризують інвестиційні можливості підприємства, належать: стадія життєвого циклу; необхідність розширення підприємством своїх інвестиційних програм; ступінь готовності окремих інвестиційних проектів з високим рівнем ефективності; можливість впливу на інтенсивність інвестиційного процесу.
Розподільча (дивідендна) політика на кожній стадії життєвого циклу підпорядкована основній меті поточної діяльності (вихід на ринок, закріплення на ринку, розширення ринкового сегмента тощо), але водночас орієнтується на загальноекономічну стратегію підприємства та зважає на обраний підхід до дивідендної політики (консервативний, поміркований, агресивний).
Фактори, об'єднані інвестиційною спрямованістю діяльності підприємства, впливають на розподільчу (дивідендну) політику з погляду визначення пріоритетності фондів накопичення і споживання. Далекоглядна розподільча політика має передбачати можливість акумуляції коштів для здійснення інвестицій і забезпечення джерела розширеного відтворення власного виробництва. Проте аналіз впливу означеної групи факторів на розподільчу (дивідендну) політику конкретного підприємства ускладнюється внаслідок згортання інвестиційної активності на макрорівні.
Однією з причин згортання інвестиційної активності є репресивна податкова політика, тому необхідна реформа, основними положеннями якої повинні стати ефективний проект податку на додану вартість, зміна амортизаційної політики та зменшення нарахувань на заробітну плату.
До факторів, які характеризують можливості формування капіталу з альтернативних джерел, належать: достатність резервів власних фінансових ресурсів, сформованих у попередньому періоді; доступність залучення коштів на фінансовому ринку; складність залучення позикових коштів через низький рівень платоспроможності та фінансової стабільності підприємства.
Достатність резервів власних фінансових ресурсів, сформованих у попередньому періоді, дає змогу спрямовувати на виплату дивідендів більшу частину чистого прибутку і зробити привабливішими акції підприємства для портфельних інвесторів, орієнтованих на поточне споживання.
Основною частиною інвестиційних резервів підприємства є амортизаційний фонд, але в сучасних умовах амортизація не відіграє ролі фінансового двигуна відтворювального процесу. Причинами втрати амортизаційним фондом функції відтворення є інфляція, яка поступово знецінила накопичені кошти підприємств, нецільове використання амортизаційного фонду та непродумані нормативні положення щодо амортизаційних відрахувань, які сповільнили процеси акумулювання коштів на відтворення.
Доступність залучення коштів на фінансовому ринку дає змогу підприємству для розвитку виробничої діяльності використовувати кошти, отримані ззовні, спрямовуючи залишок прибутку на споживання (дивіденди, преміювання, інші матеріальні виплати).
Залучення коштів на фінансовому ринку необхідно розглядати в контексті боргового навантаження поточної діяльності і формування структури капіталу підприємства колективної форми власності. Вигідність залучення коштів на зовнішньому ринку виявляється через дію ефекту фінансового важеля. Якщо рентабельність використання активів підприємства перевищує середню ставку відсотка за використання позикових коштів, підприємству доцільно збільшувати боргове навантаження, оскільки це забезпечить підвищення рентабельності власних активів.
Довгострокове кредитування повинно стати одним з важливих джерел формування інвестиційних коштів підприємства. Однак, зважаючи на кризовий стан економіки, в Україні наприкінці 2008 р. практично було припинено середньо - та довгострокове кредитування, знецінилася ефективність короткострокових кредитів.
Важливим джерелом формування акціонерного капіталу і поповнення обігових коштів підприємств могли б стати вільні кошти населення. Дивідендна політика конкретного підприємства має орієнтуватись на пріоритети різних груп населення і сприяти акумулюванню грошових заощаджень населення через забезпечення відповідної віддачі чи у вигляді дивідендів або зростання капіталу. Розв'язати цю проблему в умовах України важко через нерозвиненість інфраструктури фондового ринку, наслідки непродуманої приватизації, недовіру громадян до ощадної справи тощо.
Доступність залучення коштів на фінансовому ринку обмежена низьким рівнем платоспроможності і фінансової стабільності підприємства. Розподільча (дивідендна) політика за цих умов повинна передбачати обов'язкову акумуляцію максимуму коштів і формування резервів для підтримки фінансової стабільності.
Основною метою підприємства має стати поліпшення фінансової структури за рахунок нерозподіленого прибутку, забезпечення достатнього рівня ліквідності, збереження позикового потенціалу.
До групи факторів, пов'язаних з об'єктивними причинами, належать: рівень оподаткування дивідендів; рівень оподаткування майна підприємства; наявний ефект фінансового важеля, зумовлений його диференціалом; фактичний розмір прибутку та рівень рентабельності власного капіталу.
Рівень оподаткування дивідендів є основним фактором впливу на розподільчу (дивідендну) політику підприємства. Невизначеність і непослідовність нормативних актів, що регламентують сферу розподілу прибутку підприємств колективної форми власності, призвели до розбіжностей у визначенні об'єкта оподаткування і процедури нарахування податку. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. порядок оподаткування дивідендів ускладнений математично і не зрозумілий з погляду економічного мислення: відмова від подвійного оподаткування дивідендів (і дивіденди, і нерозподілений прибуток оподатковуються за однією ставкою 26%) знижує мотивацію портфельних інвесторів до накопичення капіталу і сприяє "проїданню" прибутку. Тому питання оподаткування дивідендів потребує доопрацювання з боку законотворчих органів.
Вплив рівня оподаткування майна підприємства на розподільчу (дивідендну) політику виявляється у визначенні пріоритетності напрямів розподілу прибутку шляхом зіставлення відповідних нормативів оподаткування. Вітчизняне законодавство питання оподаткування майна юридичних осіб поки не вирішило.
Ефект фінансового важеля, зумовлений його диференціалом, впливає на розподільчу (дивідендну) політику підприємства колективної форми власності, тому що за достатнього розміру диференціала воно має фінансово-економічні підстави для виплат дивідендів і їх збільшення. Невелике значення диференціала призводить до зменшення фінансової стабільності підприємства, розподіл прибутку на користь споживання у такому разі є ризикованим.
Фактичний розмір прибутку та рівень рентабельності власного капіталу слугують головними критеріями доцільності виплати дивідендів і безпосередньо впливають на їх розмір.
До факторів, об'єднаних в групу "інші", зараховують: кон'юнктурний цикл; рівень дивідендних виплат підприємств-конкурентів; невідкладність платежів за взятими кредитами; можливість втрати контролю над управлінням підприємством.
Зміна ринкової кон'юнктури формує загальну тенденцію розподільчої політики, характерну для економіки загалом. Відповідно до стадії кон'юнктурного циклу (піднесення, бум, послаблення, спад) розподільча (дивідендна) політика формується з урахуванням пріоритетності цілей загальноекономічної стратегії підприємства у кожний із цих періодів. На стадії піднесення ринкової кон'юнктури пріоритетною метою поточної діяльності підприємства має стати акумулювання коштів для розширення виробничої діяльності, а дивідендна політика - грунтуватися на забезпеченні постійного рівня виплат. У період кон'юнктурного буму підприємство отримує можливість збільшувати дивіденди та інші виплати споживчого характеру, тому доцільно застосовувати політику "екстрадивідендів". Зменшення прибутку на стадії послаблення ринкової кон'юнктури змушує обережно ставитись до споживчих витрат, оскільки зростає необхідність акумулювати кошти для підтримання рівня фінансової стабільності та платоспроможності підприємства; однак знижувати рівень дивідендних виплат не варто. У період спаду кон'юнктури підприємства, як правило, консервують дивідендні виплати, а розподіл значно зменшеного прибутку відбувається в напрямі поповнення резервних фондів.
Рівень дивідендних виплат підприємств-конкурентів не впливає відчутно на розподіл прибутку підприємства, а є орієнтиром при виборі певної дивідендної політики. Підприємство може скорегувати розподільчу (дивідендну) політику відповідно до змін у поведінці конкурентів.
Ризик втратити контроль над управлінням підприємством орієнтує розподільчу (дивідендну) політику на небажаність значного збільшення норми дивідендних виплат, оскільки це може привернути зайву увагу потенційних інвесторів і спричинити "розмивання" прав власності. З іншого боку, малі розміри дивідендів негативно позначаються на ціні акцій, а це може призвести до масового продажу акцій дрібними акціонерами та захопленню підприємства конкурентами. Виплата дивідендів акціями, яка збільшує частку у капіталі за незмінного рівня дивідендних виплат, допомагає зберегти співвідношення прав власності.
Схожі статті
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Сутність і зміст Звіту про власний капітал
Звіт про фінансові результати - це форма № 2 відповідно до Стандартів бухгалтерського обліку. Вона має такий склад: І. Фінансові результати; П. Елементи...
-
Звіт про фінансові результати - це форма № 2 відповідно до Стандартів бухгалтерського обліку. Вона має такий склад: І. Фінансові результати; П. Елементи...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - 2.2. Взаємозв'язок форм фінансової звітності
Звіт про фінансові результати - це форма № 2 відповідно до Стандартів бухгалтерського обліку. Вона має такий склад: І. Фінансові результати; П. Елементи...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - 6.1. Формування розподільчої політики підприємств
6.1. Формування розподільчої політики підприємств Управління прибутком - важлива складова економічної діяльності суб'єкта господарювання. Розподіл...
-
6.1. Формування розподільчої політики підприємств Управління прибутком - важлива складова економічної діяльності суб'єкта господарювання. Розподіл...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Зміст основних статей Звіту про фінансові результати
Звіт про фінансові результати - це форма № 2 відповідно до Стандартів бухгалтерського обліку. Вона має такий склад: І. Фінансові результати; П. Елементи...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Управління структурою капіталу
Формуючи капітал, фінансовий менеджер повинен обирати джерела, попередньо оцінюючи вартість ресурсів, ступінь фінансового ризику і можливі наслідки...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Основні показники дивідендної політики
На розподільчу політику підприємств можуть впливати різноманітні чинники - як об'єктивні, так і суб'єктивні, а для її реалізації менеджер має володіти...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - 6.2. Впровадження дивідендної політики
На розподільчу політику підприємств можуть впливати різноманітні чинники - як об'єктивні, так і суб'єктивні, а для її реалізації менеджер має володіти...
-
В умовах ринку фінансовий менеджер стає однією з ключових фігур на підприємстві, оскільки він відповідає за постановку фінансової проблеми і визначає...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Управління фінансовими ризиками
Формуючи капітал, фінансовий менеджер повинен обирати джерела, попередньо оцінюючи вартість ресурсів, ступінь фінансового ризику і можливі наслідки...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Управління грошовими активами підприємства
Одне з головних завдань в управлінні обіговим капіталом полягає у прискоренні його обігу. Це дає змогу розширити фінансові можливості фірми без залучення...
-
При проведенні операційного аналізу необхідно звертати увагу на структуру капіталу, яка суттєво впливає на величину операційного прибутку через силу...
-
При проведенні операційного аналізу необхідно звертати увагу на структуру капіталу, яка суттєво впливає на величину операційного прибутку через силу...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Фінансова стратегія і фінансова політика підприємств
Запропонована Е. Хелфертом концепція базової системи бізнесу відображає численні динамічні взаємозв'язки між основними управлінськими рішеннями,...
-
3.1. Управління формуванням фінансових ресурсів і капіталу При створенні підприємства менеджер повинен з'ясувати обсяг капіталу, потрібного для початку...
-
1.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту За ринкової економіки з її жорсткою конкуренцією виживання й успішне функціонування підприємств може...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - 1.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту
1.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту За ринкової економіки з її жорсткою конкуренцією виживання й успішне функціонування підприємств може...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Бізнес як керована фінансова система
Сучасний світ бізнесу дуже різноманітний. Підприємства відрізняються за сферами та видами діяльності, обсягом вкладених ресурсів, формами власності та...
-
Конкурентоспроможність і платоспроможність підприємств значною мірою залежать від раціонального управління фінансовими ресурсами. У ринковому середовищі...
-
Вирішуючи, якому з товарів надати перевагу, а який - скоротити, слід зважати, що чим більший маржинальний прибуток, тим більший обсяг і сприятливіша...
-
Використання показників маржинального прибутку допомагає оперативно визначити наслідки зміни цін, масштабів виробництва, асортименту і витрат на прибуток...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Метод графічного зображення
Потужним інструментом для прийняття рішень є аналіз беззбитковості виробництва. Скориставшись ним, менеджер може відповісти на питання, що виникають під...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Метод маржинального прибутку
Потужним інструментом для прийняття рішень є аналіз беззбитковості виробництва. Скориставшись ним, менеджер може відповісти на питання, що виникають під...
-
Потужним інструментом для прийняття рішень є аналіз беззбитковості виробництва. Скориставшись ним, менеджер може відповісти на питання, що виникають під...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - 4.3. Аналіз беззбитковості
Потужним інструментом для прийняття рішень є аналіз беззбитковості виробництва. Скориставшись ним, менеджер може відповісти на питання, що виникають під...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Зміст і структура Балансу
Основні показники фінансового стану підприємства наведені у балансі. Баланс (франц. balance - вага) - спосіб групування та відображення в грошовій оцінці...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Вартість грошей в часі
Складання інвестиційного плану і обчислення його окупності пов'язані з вкладенням коштів на значний проміжок часу у такий спосіб, щоб допомогти...
-
В операційному аналізі досить чітко відстежується механізм впливу на операційний прибуток змін його основних складових, а саме: змінних і постійних...
-
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - 4.2. Роль левериджу у фінансовому менеджменті
В операційному аналізі досить чітко відстежується механізм впливу на операційний прибуток змін його основних складових, а саме: змінних і постійних...
Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Фактори впливу на дивідендну політику підприємств