Основи експертизи продовольчих товарів - Малигіна В. Д. - Розділ 2. КОДУВАННЯ ТОВАРІВ

2.1. Мета і значення кодування товарів

Відповідно до ДСТУ 3144-95 "кодування товарів - це присвоєння товарам умовних позначень у вигляді цифрового, буквено-цифрового та штрихового коду з метою їх ідентифікації".

Ідентифікація об'єктів-це процес, який дозволяє із великої кількості об'єктів виділити групу, що мають однакові властивості (фізичні, хімічні, споживчі тощо), завдяки яким вони і відрізняються від інших об'єктів.

Код - це знак або сукупність знаків, що використовуються для позначення класифікаційного угрупування об'єкта класифікації.

Метою кодування є систематизація об'єктів шляхом їхньої ідентифікації і присвоєння умовного позначення (коду), завдяки якому можна знайти і розпізнати будь-який об'єкт серед багатьох інших.

Необхідність в кодуванні товарів і інших об'єктів існувала давно, але особливо зросла значущість кодування в останні десятиріччя у зв'язку з впровадженням електронно-обчислювальної техніки, тому що воно (кодування) полегшує обробку техніко-економічної інформації, підвищує ефективність функціонування АСУ.

Наявність коду на товарах або упаковці піднімає до того ж авторитет фірми, відіграє роль реклами товару і самого підприємства, підвищує конкурентоспроможність товару на міжнародному ринку.

Застосування кодування об'єктів разом з ЕОМ забезпечує:

- виробникам - автоматизований облік кількості виробленої продукції, її сортування і нарізне розміщення в складах; облік товарних запасів; автоматизоване формування замовлень і своєчасне відправлення товарів у торгову мережу;

- оптовим посередникам - швидке приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; своєчасну відгрузку товарів у роздрібну торгову мережу;

- транспортним організаціям - скорочення часу на приймання та здачу товарів;

- працівникам роздрібної торгівлі - швидке та якісне приймання товарів за кількістю й асортиментом, їх розміщення в сховищах торгового підприємства, автоматизований облік і контроль товарних запасів, контроль за збереженням товарів, ритмічне поповнення товарних запасів в міру реалізації окремих груп товарів.

Присвоєння кодів об'єктам кодування повинно відбуватися на основі певних правил і методів. Правила кодування:

- код повинен мати певну структуру побудови;

- код може бути представлений за допомогою спеціально обумовлених знаків;

- код повинен допомагати впорядкуванню об'єктів кодування. Структура коду - умовне позначення об'єкта, яке складається із послідовно розташованих знаків. Структура коду включає такі елементи: алфавіт, основу, розряд і довжину,

Алфавіт коду - це система знаків, прийнятих для утворення коду (цифри, букви, їхні комбінати, штрихи). У зв'язку з цим алфавіти кодів можуть бути цифрові, буквені, буквено-цифрові та штрихові.

Цифровий алфавіт коду - це алфавіт, знаками якого є цифри. Наприклад, відповідно до вимоги загальнодержавного класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції (ЗКП/ВКУ) консерви "Молоко згущене" мають код 67.

Буквений алфавіт коду - це алфавіт, знаками якого є букви алфавіту.

Буквено-цифровий алфавіт коду - це алфавіт, знаками якого є букви і цифри. Наприклад, у класі сільськогосподарської продукції свіжі овочі мають код С4, а у класі продукції харчової промисловості карамель має код Н42.

Штриховий алфавіт коду - це алфавіт, знаками якого є штрихи та пробіли, ширина яких читається за допомогою сканерів у вигляді цифр. Прикладами таких кодів можуть бути штрихові коди EAN та UPA, які широко використовуються в міжнародній практиці, а в останній час енергійно впроваджуються в Україні.

Основа коду - це число знаків а алфавіті коду.

Розряд коду - це позиція знака в коді. Кожен знак у коді характеризує спеціально обумовлену ознаку товару. У зв'язку з цим розряд коду несе певне змістовне навантаження.

Довжина коду - це число знаків у коді (без врахування пробілів).

Наприклад, товар має код 54 3121 1211. Основа цього коду має 12 знаків (десять цифр і два пробіли) а його довжина 10 знаків (пробіли в довжині коду не враховуються).

Для кодування товарів і інших об'єктів використовуються декілька способів, які являють собою різновиди методу кодування. Це порядковий, серійно-порядковий, послідовний і паралельний способи.

Порядковий метод кодування - побудова і присвоєння коду із чисел натурального ряду. Прикладом порядкового кодування може служити присвоєння чисел (коду) прізвищам студентів у журналі академічної групи. Це найбільш простий і розповсюджений метод кодування, який не потребує певних знань у цій сфері. Він дозволяє кодувати об'єкти, що класифікуються за однією або декількома обумовленими чи випадковими ознаками. Наприклад, прізвища студентів у журналі академічної групи кодуються по алфавіту перших букв (обумовлена ознака); інші ознаки (вік, стать, рівень підготовки тощо) - випадкові.

Серійно-порядковий метод кодування - побудова і присвоєння коду із чисел натурального ряду, закріплення окремих серій і діапазонів цих чисел за об'єктами класифікації з певними ознаками. Прикладом такого кодування може служити присвоєння порядкових номерів певній групі товарів. Наприклад, консерви рибні мають індекс Р (рибна промисловість), а лосось далекосхідний натуральний - горбуша в цій серії має порядковий номер - 85.

Послідовний метод кодування - утворення і присвоєння коду класифікаційному групуванню і об'єкту класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підпорядкованих групувань, одержаних при ієрархічному методі класифікації. Головною перевагою цього методу є високий ступінь упорядкування об'єктів кодування і можливість виявлення загальних та окремих ознак.

Послідовний метод кодування можна проілюструвати на прикладі класу 25.

25 - Продукція резовотехнічна та азбестова.

25 5 - Рукава.

25 54 - Рукава оплетені.

25 543 - Рукава напірні з нитяним оплетенням.

25 5433 - Рукава с віскозним оплетенням.

25 5433 4 - Рукава напірні з нитяним оплетенням довгомірні, тип III;

25 5433 41 - Рукава напірні з нитяним оплетенням довгомірні, тип III, рабочий тиск 0,6 МПА.

25 543341 01 - Рукава напірні з нитяним оплетенням довгомірні, тип III, робочий тиск 0,6 МПА; зовнішній діаметр 9,0 мм.

Паралельний метод кодування - побудова і присвоєння коду класифікаційній групі і об'єкту класифікації з використанням кодів незалежних групувань, одержаних при фасетному метолі класифікації. При достатньо високому ступені упорядкування незалежність групувань не дає можливості виявити повною мірою спільність і різницю ознак. Разом з тим для цього методу кодування доступна будь-яка попередньо обумовлена кількість об'єктів і позицій, що класифікуються. Прикладом паралельного методу кодування може служити поділ продукції на підвиди в асортиментній частині ДКП.

Кожен метод кодування має свої переваги і недоліки (табл. 2.1), Сукупність правил і методів кодування класифікаційних угрупувань і об'єктів класифікації називається системою кодування. Певна система кодування покладена в основу побудови класифікаторів.

Таблиця 2. 1.

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ РІЗНИХ МЕТОДІВ КОДУВАННЯ

Метол

Переваги

Недоліки

Порядковий

Простота присвоєння кодів, економічність використання

Відсутня додаткова інформація про об'єкти; неможливість виділити спільність і різницю між об'єктами

Серійно-порядковий

Впорядкування об'єктів за серіями, внаслідок чого можна одержати додаткову інформацію

Необхідний додатковий розподіл об'єктів за певними ознаками

Послідовний

При досить незначній величині коду велика інформаційна ємкість

Незмінність коду через те, що строго зафіксовані послідовно кодовані ознаки, складно внести зміни в код, якщо виникає необхідність введення нових ознак

Паралельний

Добре пристосований до машинної обробки; можна легко вводити необхідні зміни у фасету

Недостатній зв'язок між окремими угрупуваннями

Класифікатор - це офіційний документ, який являє собою звід найменувань і кодів класифікаційних угрупувань і/або об'єктів класифікації.

Схожі статті




Основи експертизи продовольчих товарів - Малигіна В. Д. - Розділ 2. КОДУВАННЯ ТОВАРІВ

Предыдущая | Следующая