Основи економічної теорії - Крупка М. І. - Природа доходів

У попередніх темах ми з'ясували, як за допомогою ринкового механізму змішана економіка вирішує питання: що і як виробляти. Коли процес виробництва відбувся, постає не менш важливе питання: хто буде користуватися благами, виробленими національною економікою? Відповідь на нього покликана дати теорія розподілу доходу, яка аналізує шляхи розподілу доходу і багатства країни. Основна мета цієї теми полягає у з'ясуванні того, на яких засадах базується розподіл доходів у сучасній економіці. Розуміння цих засад важливе з багатьох міркувань і, зокрема, з точки зору перспектив становлення ринкової економіки в Україні, а також подолання існуючої серед деяких вітчизняних економістів, політиків та частини населення упередженості щодо необхідності розподілу доходу не лише на трудовій основі, а й на основі багатства.

Питання про розподіл доходу є одним із найбільш дискусійних в економічній науці. Одні економісти вважають, що високі доходи - це несправедливі результати минулої спадщини й удачі, тоді як бідність випливає із дискримінації і відсутності сприятливої можливості збагатитися. Інші стверджують, що люди отримують те, на що вони заслуговують І що втручання держави у ринковий розподіл доходів шкодить економічній ефективності, призводить до погіршення економічного становища усіх членів суспільства. Дехто вважає, що уряд повинен скористатися своєю владою, аби гарантувати підтримку тим громадянам, чиї доходи падають нижче прожиткового мінімуму.

Природа доходів

Погляди економістів на природу доходів, перспективи зміни співвідношення між окремими їхніми видами з часом змінювалися. Економісти - класики, Адам Сміт і Девід Рікардо, пов'язували розподіл доходів з існуванням трьох великих суспільних класів: робітників, капіталістів і землевласників. Вони визначили три види факторів виробництва: працю, капітал і землю. Прибуток на кожен фактор виробництва трактувався ними як дохід відповідного суспільного класу.

Сміт і Рікардо цікавилися питанням визначення відносної частки кожного класу в національному доході. їхня теорія передрікала, що з перебігом часу матеріальне становище землевласників мало б ставати відносно кращим, а капіталістів - гіршим. Карл Маркс створив теорію, яка віщувала, що з прогресом суспільства доходи капіталістів відносно зростатимуть, а робітничого класу зменшуватимуться. Це триватиме до тих пір, поки капіталізм не поступиться місцем соціалізму.

Як бачимо, у ХVІІІ-ХІХ ст. дискусії точилися навколо проблеми, яку сьогодні називають функціональним розподілом доходу. Йдеться про розподіл національного доходу серед головних факторів виробництва. У табл. 1 наводяться дані про функціональний розподіл доходу в США у 1994 р.

Таблиця І. Функціональний розподіл доходу в США (1994 р.)

Вид доходу

За рік, млрд дол.

Частка, %

Заробітна плата

4005

73

Прибутки корпорацій

543

10

Доходи власників

473

9

Процент

407

7

Рентні доходи

28

1

Загальна сума надходжень

5456

100

Хоч поняття функціонального розподілу доходу (заробітна плата, рентні доходи, процент, прибуток) і панують у поточній статистиці, нині економісти акцентують увагу на іншій проблемі розподілу - на відмінностях у рівнях доходів різних груп домогосподарств. Розподіл доходів між домогосподарствами називають родинним або сімейним розподілом доходів. Це поняття характеризує розподіл доходів серед різних домогосподарств без посилання на джерело доходу чи суспільний клас, до якого належить домогосподарство. В економіці використовують кілька методик для аналізу родинного розподілу доходів. У відповідності з однією визначають кількість І, на основі отриманих даних, співвідношення сімей (виражене у відсотках), котрі отримують певні доходи (табл. 2).

Найчастіше для виявлення ступеня рівномірності розподілу доходу загальну кількість сімей (100%) ділять на

Таблиця 2. Розподіл доходів у США (1994 р.)

Розмір доходу сім'ї, тис. дол. за рік

Процентне відношення сімей

Менше ніж 10

8,7

Від 10 до 14,9

6,9

Від 15 до 24,9

15,0

Від 25 до 34,9

14,3

Від 35 до 49,9

18,0

Від 50 і більше

37,1

П'ять рівних за чисельністю груп, тобто кожна група містить 20% населення. Для кожної групи обчислюють її частку у сукупному особистому доході за відповідний рік. Інформація, яку дають подібні таблиці, свідчить про те, наскільки нерівномірно розподіляється сукупний особистий дохід у тій чи іншій країні. Наприклад, якби дохід розподілявся порівну між усіма сім'ями України, тоді кожна їхня п'ята частина отримувала б 20% цього доходу, 40% сімей - 40% доходу й т. д. Таку ситуацію графічно зображають бісектрисою. Інший крайній випадок спостерігався б тоді, коли в країні майже весь дохід привласнювали б кілька казково багатих родин, а решта населення ледве животіла. Реальна економіка звичайно перебуває між цими двома крайніми випадками.

крива лоренца

Рис. 1. Крива Лоренца

Ступінь нерівності розподілу доходів між домогосподарствами часто ілюструють за допомогою кривої Лоренца, яку зображено на рис. 1. її будують так: по горизонтальній осі відкладають п'ять груп сімей" кожна з яких містить 20% населення; по вертикальній осі - частку кожної групи сімей у сукупному особистому доході. Площа між бісектрисою і кривою Лоренца характеризує ступінь нерівності розподілу доходу. Чим менша ця площа, тим вищий ступінь рівності розподілу доходу, і навпаки. Якби фактичний розподіл доходів був абсолютно рівним, то крива Лоренца збігалася б із бісектрисою. Використовуючи дані табл. З, побудуємо криву Лоренца для Японії та Бразилії.

В Японії найбідніші 20% усіх сімей отримують 8,7% доходу (точка а1, рис. 1), а в Бразилії - 2,1% (точка а2, рис. 1). Найбідніші 40% населення Японії привласнюють 21,9% доходу (8,7 + 13,2), а в Бразилії - 7% (2,1 + 4,9).

У табл. З показано відносний розподіл доходів у семи країнах. На першому місці в таблиці стоїть Японія, де найбагатша п'ята частина сімей отримує дохід, що лише у чотири рази перевищує дохід найбіднішої п'ятої частини населення. Унизу таблиці перебуває Бразилія, де найбагатша п'ята частина сімей привласнює прибуток, який більш як у 30 разів перевищує дохід найбіднішої п'ятої частини населення.

Отже, сьогодні економісти звертають більшу увагу на родинний розподіл доходів, ніж на функціональний. Зреш

Таблиця 3. Розподіл доходу в окремих країнах (%)

розподіл доходу в окремих країнах (%)

Тою, деякі капіталісти, такі як власники невеликих крамниць, перебувають у нижній частині шкали доходів, в той час як деякі наймані робітники знаходяться в кінці верхньої шкали доходів.

Для того, щоб зрозуміти, чому існують такі істотні відмінності в рівнях доходів домогосподарств, нам потрібно дослідити, як визначаються особисті доходи. Спершу ми розглянемо, як влаштований ринок праці. Адже саме на ньому більшість працездатного населення отримує основний свій дохід - заробітну плату. Водночас існують й інші важливі причини нерівного розподілу доходів між домогосподарствами. Серед них можна назвати відмінності у здібностях людей, рівні освіти й професійної підготовки працівників, професійні смаки й схильність людей до ризику, володіння власністю, талант, зв'язки, дискримінація тощо.

Схожі статті




Основи економічної теорії - Крупка М. І. - Природа доходів

Предыдущая | Следующая