Оцінювання майна - Калінеску Т. В. - 8.1. Методологічні підходи до оцінювання потенціалу підприємства

8.1. Методологічні підходи до оцінювання потенціалу підприємства

8.2. Організація інформаційного забезпечення процесу оцінювання потенціалу підприємства

8.3. Аналіз структури майна підприємства

Ключові слова: Методи оцінювання потенціалу, застосування індивідуальних та групових оцінок, процеси обробки даних інформаційного забезпечення, інформаційний системи, ефективність інформації.

8.1. Методологічні підходи до оцінювання потенціалу підприємства

У ринкових умовах запорукою виживання й основою стабілізації становища підприємства є постійне зростання його внутрішнього потенціалу. Він відбиває такий стан його ресурсів, при якому організація, вільно маневруючи фінансовими, виробничими, інтелектуальними засобами, здатна шляхом їхнього доцільного використання забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції на основі розробленої стратегії. Тому постає питання щодо правомірності формування потенціалу підприємства (організації). Вирішення викладених завдань можна з'ясувати за допомогою побудови системи оцінювання, що виступає як підгрунтя життєдіяльності суб'єкта хазяйнування.

Оцінювання - процес вираження інформації, яку включають у фінансову звітність, у грошовому (вартісному) вимірі [128, с. 332; 131, с. 149]. Вартісне оцінювання дає змогу отримати узагальнене уявлення про всю різноманітність господарських процесів, подій і явищ у межах одного підприємства та зробити висновок про результати його діяльності [132, с. 232]. При виборі методу оцінювання враховують такі умови: підприємство постійно функціонує і продовжуватиме в майбутньому свою діяльність необмежений період часу, майно та зобов'язання оцінюються в балансі на дату його складання пооб'єктно (кожний елемент активу і пасиву оцінюється окремо), при складанні звіту про фінансові результати доходи й витрати оцінюються поза моментів, у яких здійснюється надходження і платежі, дотримання підприємством послідовності використовуваних принципів і методів оцінки для забезпечення порівняння інформації у фінансовій звітності. За допомогою оцінювання натуральні й трудові характеристики (вимірники) господарських засобів переводять у вартісні [119, с. 191].

Слід звернути увагу на те, що нерідко в дослідженнях використовується такий різновид оцінювання, як оцінка економічна. Її призначення - це визначення кількісної міри впливу економічних процесів, господарських дій на результативність (ефективність) функціонування економічних систем чи структур. Економічне оцінювання визначається двома способами - ринковим і позаринковим (розрахунковим) [54, с. 132]. Економічне оцінювання як ринкова категорія фактично збігається з ринковою ціною. Поза-ринкова оцінка визначається розрахунковим методом за схемами (формулами, алгоритмами), які імітують з певним ступенем точності процес (процедуру) її ринкового визначення. В роботі пропонується застосовувати економічну позаринкову оцінку для визначення результативності дії організаційно-економічного механізму створення стратегічного потенціалу підприємства.

Вважаємо за доцільне здійснювати оцінювання потенціалу підприємства в певній послідовності її елементів (рис. 8.1.). Перший крок - це усвідомлення та вибір цілей, які підприємство намагатиметься досягнути в результаті оцінювання. На цьому етапі варто відсіяти зайві та несуттєві завдання діяльності організації. Збір і підготовка вхідних даних полягає у виборі точної і якісної інформації та відображенні необхідних рішень, які є основою розрахунку оціночних показників наступного етапу.

Другий крок системи оцінювання базується перш за все на доцільності та правомірності формування початого або додаткового потенціалу підприємства. Принципи оцінювання доцільності формування потенціалу підприємства можливо визначити за допомогою базисів прогнозування. Прогноз (від гр. рі^псвів - передбачення) - це спроба визначити стан якого-небудь явища чи процесу в майбутньому. Процес складання (розробки) прогнозу називають прогнозуванням. Прогнозування розвитку (стану) підприємства або організації - це наукове обгрунтування можливих кількісних і якісних змін його (її) стану (рівня розвитку в цілому, окремих напрямків діяльності) у майбутньому, а також альтернативних способів і термінів досягнення очікуваного стану. Процес оцінювання доцільності формування потенціалу підприємства базується на певних принципах. Основні з них показані на рис. 8.2.

послідовність етапів оцінювання потенціалу підприємства

Система оцінювання формування потенціалу підприємства можлива за допомогою методів прогнозування, які формуються шляхом фіксації можливих і структурованих за певними ознаками методів розробки прогнозування майбутнього стану того чи іншого суб'єкта хазяйнування. В залежності від джерел інформації, технології її обробки та отриманих результатів методи оцінювання потенціалу поділяються на дві групи: 1) фактографічні, 2) евристичні (рис. 8.3) [136, с. 94].

Фактографічні методи базуються на використанні фактичних матеріалів, які детально характеризують змінювання в часі всієї сукупності або окремих ознак (показників) об'єкта прогнозування. Основними в цій групі є методи екстраполяції, функцій, ко-реляційно-регресійних моделей. Метод екстраполяції є базисним для прогнозування розвитку складних виробничих систем: в його основу покладено припущення щодо незмінності факторів, що визначають розвиток об'єкта дослідження. В зв'язку з цим сутність метода екстраполяції - це розповсюдження закономірностей розвитку об'єкта в минулому на його майбутнє.

принципи формування моделі оцінювання потенціалу підприємства

Метод функцій належать до математико-статистичних методів, які базуються на використанні так званих автокореляційних функцій (автокореляція - вираження взаємного зв'язку між найближчими членами часового ряду). Процес оцінювання за допомогою автокореляційних функцій є виконання двох послідовних операцій.

методи оцінювання формування потенціалу підприємства

Спочатку формуються завдання оцінювання і використовуються критерії його рішення, а потім, використовуючи часовий ряд, який виражає процес розвитку параметрів суб'єкта хазяйнування в часі, розраховують прогнозований потенціал на перспективний період за умов мінімізації середньоквадратичних помилок передбачення.

Методи кореляційних і регресійних моделей також порівняно широко використовуються в економічному оцінюванні [136, с. 253]. Використання кореляційних моделей (методів) - це пошук математичних формул, що характеризують статистичний зв'язок одного показника з іншим (парна кореляція) або з групою інших (множинна кореляція). Обов'язковою умовою можливості і доцільності використання таких методів є встановлення ступеня надійності кореляційних формул на базі логічного аналізу достатності статистичної вибірки (масиву даних).

Форму взаємозв'язку досліджуваних явищ з іншими явищами і процесами можна зобразити як регресійне рівняння типу у = /(х1,х2,...,хВ). Значення прогнозованого показника визначається засобом підстановки в таке рівняння значення ознак (факторів) та оцінювання очікуваного середнього значення результативної ознаки.

В процесі рішення кореляційних і регресійних рівнянь здійснюється пошук численних значень параметрів вихідних залежностей, які можуть бути визначені за допомогою способу найменших квадратів. Сутність останнього в тому, щоб мінімізувати суму квадратичних відхилень відповідними величинами, розрахованими за подібними рівнями зв'язку.

Евристичні методи передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів і методичних правил теоретичних досліджень. Певні методи цієї групи охоплюють дві підгрупи: інтуїтивні та аналітичні. Серед основних методів першої підгрупи виділяють методи експертної оцінки й "мозкової атаки", а другої - методи морфологічного аналізу побудови "дерева цілей", інформаційного моделювання, оптимізації.

У випадку відсутності достатньої статистичної інформації або її неприємності для оцінювання змушено використовується метод експертних оцінок. В його основу покладено спосіб збору необхідної інформації шляхом анкетування. При цьому експертне оцінювання повинне бути складене таким чином, щоб можна було отримати:

1) кількісно однозначні відповіді на передбачувані запитання;

2) формалізовані відомості про характер джерел аргументації, ступені впливу кожного із джерел на відповідь експерта;

3) кількісно визначену експертом оцінку рівня його знань предмета, який опановано для аналізу та висновків.

Відомі і застосовуються два підходи до використання вище наведеного методу: застосування індивідуальних та групових оцінок. Індивідуальні оцінки - це коли кожен експерт дає незалежну оцінку у вигляді інтерв'ю або аналітичної записки. Групові оцінки базуються на колективній праці експертів, що застосовані для оцінювання конкретних складових потенціалу підприємства.

Метод "мозкової атаки" [143, с. 247] є різновидом методу групових експертних оцінок і полягає у творчому співробітництві певної групи експертів-фахівців по вирішенню поставленого завдання - шляхом проведення дискусій. Учасники дискусії повинні дотримуватися двох правил: перше - не допускати критики та іронічних відгуків з приводу думок, які висловлюють опоненти; друге - не заперечувати нові ідеї, якими б абсурдними вони не здавалися з точки зору їхньої реалізації в сучасних умовах.

Метод морфологічного аналізу [143, с. 178] побудований на використанні комбінаторики, тобто дослідженні всіх можливих варіантів, виходячи із закономірностей побудови (морфології) об'єкта, що досліджується та аналізується (оцінюється). Оцінювання потенціалу підприємства (організації) здійснюється шляхом комбінування можливих варіантів майбутнього стану об'єкта.

Метод побудови "дерева цілей" застосовується в оцінюванні з метою розбивки основних завдань на підзавдання і формування системи "виважених" за експертними оцінками зв'язків. В прогностичній моделі широко використовуються матриці взаємовпливу і теорія графів.

Специфічним методом оцінювання є метод інформаційного моделювання [114, с. 113]. Він базується на тому, що характерні особливості масових потоків інформації формують умови для оцінювання розвитку конкретних об'єктів на основі джерел інформації, які налічують в собі необхідні логічні документи упорядковані, в певній послідовності.

Одним з таких способів оцінювання є метод оптимізації рядів параметрів конкретних досліджуваних об'єктів за допомогою аналізування якомога широкого кола факторів, пов'язаних з виробництвом і фінансово-економічними показниками, з урахуванням ступеня взаємодії цих чинників.

Можливі і інші методи оцінювання потенціалу підприємства (організації). До групи фактографічних можна віднести, наприклад, випереджальні методи, до яких, власно кажучи, належать методи патентної експертизи. В підгрупі статистичних можливі ще й такі методи оцінювання, як методи інтерполяції, кривих зростання, а в підгрупі аналітичних - метод аналогії, формування спеціальних сценаріїв тощо.

На третьому етапі важливо точно та якісно дослідити варіації показників системи оцінювання. Методи оцінювання потенціалу підприємства можна визначити за допомогою методів планування. Обираючи певний набір методів оцінювання потенціалу підприємства, необхідно дотримуватися певних вимог. Так, такі методи повинні: по-перше, бути адекватними до зовнішніх умов хазяйнування, особливостей різних етапів процесу становлення і розвитку ринкових відносин; по-друге, якомога повніше враховувати профіль діяльності об'єкта оцінювання та різноманітні засоби підприємницької мети - збільшення прибутку.

Ресурсний метод оцінювання потенціалу підприємства з урахуванням ринкових умов хазяйнування і наявності ресурсів може використовуватися при монопольному положенню підприємства або при його слабкій конкуренції [101, с. 59]. Завдання оцінювання встановлюються в залежності від наявних ресурсів підприємства (організації), тобто виходячи з його (її) можливостей. З посиленням конкурентних позицій вихідною позицією, початковим моментом оцінювання стають потреби ринку, попиту на продукцію (послуги). Підприємство самостійно визначає свої цілі та для їх досягнення формує перелік показників і, відповідно, методи щодо його оцінювання.

В залежності від позиції підприємства на ринку використовуються і різні принципи визначень кінцевого і проміжного значень оціночних показників. При монопольному положенні, відсутності загрози з боку конкурентів підприємство може сподіватися, що розвиток в майбутньому буде здійснюватися зі зберіганням тих же тенденцій. В цьому випадку можливе визначення проміжних та кінцевих оціночних показників за допомогою методу екстраполяції, тобто допущення, що темпи і пропорції, які досягнуті на момент оцінювання потенціалу, збережуться в майбутньому.

Принципово протилежним є інтерполятивний метод, відповідно до якого підприємство встановлює мету оцінювання потенціалу і на цій основі визначає тривалість оціночного періоду та проміжні показники дослідження. Таким чином, противагою поступальному руху при екстраполяції інтерполятивний метод передбачає зворотний рух - від встановленої мети і відповідного кінцевого значення оціночного планового показника до дослідження проміжних його значень.

Для визначення ступеня доцільності показників важливою є класифікація методів оцінювання за ознакою розрахунку планових завдань. Дослідно-статистичний (середніх показників) метод передбачає для встановлення оціночних показників дослідження фактичних і статистичних даних за минулі роки, а також середніх величин. Більш обгрунтованим є факторний метод, згідно з яким значення оціночних показників визначаються на основі розрахунку впливу найважливіших факторів, що викликають коливання цих факторів. Факторні розрахунки використовуються передусім при оцінюванні ефективності використання потенціалу (визначення можливих темпів зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції тощо).

Найбільш точним є нормативний метод, сутність якого в тому, що оціночні показники розраховуються на базі прогресивних норм використання ресурсів з урахуванням їхніх змін в результаті впровадження організаційно-технічних заходів в плановому порядку [119, с. 85]. Природно, що використання цього методу на підприємстві вимагає побудови відповідної нормативної бази.

Ув'язка потрібностей з необхідними для їхнього задоволення ресурсами забезпечується найкращим засобом за допомогою використання балансового методу. Його сутність в тому, що розробляються спеціальні таблиці-баланси, в одній частині яких з різним ступенем деталізації зображуються всі напрями витрат відповідно з потрібностями, а в другій - джерела надходжень цих ресурсів. Під час розробки балансу необхідно вимагати рівняння обох цих частин. Баланси на підприємстві розробляються для різноманітних видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових). Матричний метод є подальшим розвитком балансового методу, і сутність його - в побудові моделей взаємозв'язку між виробничими підрозділами і показниками.

В сучасних умовах хазяйнування на підприємствах бажано обирати декілька методів оцінювання потенціалу. Оціночні показники повинні бути оптимізовані за допомогою економіко-математичних методів моделювання.

Форма подачі оціночних показників (у вигляді таблиць, рисунків, схем, сітьових графіків) відображає культуру оціночної діяльності підприємства, підвищує точність розрахунків і наочність документів оцінювання.

На четвертому етапі запропонована система оцінювання потенціалу, за умови її впровадження на промислових підприємствах, надасть стабільні стратегічні переваги суб'єкту хазяйнування.

Ураховуючи вищевикладену покрокову послідовність оцінювання потенціалу підприємства, зроблена спроба навести приклад такої її схеми (рис. 8.4).

Рис. 8.4. Схема проведення оцінювання потенціалу підприємства

Вхід у систему (рис. 8.4) починається з першого етапу, тобто це дає змогу побачити зв'язок самої системи оцінювання з її зовнішнім середовищем. Таким чином, він дозволяє відокремити найбільш необхідні цілі підприємства, провести збір і підготувати певні вхідні дані для розрахунку наступних показників, що в формують початкові параметри підприємства.

Процеси обробки даних (рис. 8.4) передбачають сукупність другого та третього етапів її побудови, що дозволить провести оцінювання як доцільності формування самого потенціалу, так і його дослідження, коли підприємство плідно працює.

Вихід із системи (рис. 8.4) є останнім, четвертим етапом побудови системи. Він допоможе побачити переваги, які спричинить оцінювання потенціалу підприємства. Від цього залежать результати оцінки.

Таким чином, запропонований підхід до оцінювання потенціалу підприємств промисловості дає змогу отримати узагальнене уявлення про різноманітність процесів, які в ньому протікають. За допомогою даних показників оцінювання можна судити про результати діяльності підприємства, необхідність упровадження нових видів продукції, доцільність виходу на зовнішні ринки та посилення конкурентної позиції на внутрішньому ринку, що актуально для галузей промисловості.

Звернемо увагу на те, що отримані дані в процесі оцінювання потенціалу не є постійними результатами його діяльності, а змінюються в часі під впливом багатьох чинників. Тому доцільно досліджувати ефективність оцінювання його за допомогою традиційних підходів з метою надання гнучкості та мобільності виробничим підприємствам.



Схожі статті




Оцінювання майна - Калінеску Т. В. - 8.1. Методологічні підходи до оцінювання потенціалу підприємства

Предыдущая | Следующая