Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С. В. - Підстави скасування або зміни постанов у справах про адміністративні правопорушення

У ч. 1 ст. 294 КпАП встановлено, що постанова судді у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачені статтями 185- І852 КпАП, можуть бути скасовані або змінені за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду, а згідно із Законом від 12 січня 2006 p. № 3336-IV "Про внесення змін до ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення" - його першим заступником або заступниками.

Вивчення справ показало такі підстави зміни або скасування постанов у справах указаної категорії.

Адміністративні матеріали не завжди якісно оформляються органами внутрішніх справ, досить часто не містять достатніх доказів винності особи, зокрема, обгрунтування законності вимог працівників міліції тощо. Натомість суди, внаслідок порушення вимог щодо своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин кожної справи не завжди реагують на вказані факти.

Наприклад, постановою Голови Верховного Суду України від 23 серпня 2005 р. скасовано постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 березня 2005 р. щодо притягнення Б. до адміністративної відповідальності за ст. 185 КпАП та накладення штрафу у сумі 136 грн., а справу направлено на новий судовий розгляд. Підставою для скасування стало те. що із адміністративних матеріалів не можна зробити однозначного висновку щодо неправомірності поведінки Б. та законності дій працівника міліції. При повторному розгляді постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 9 вересня 2005 р. провадження у вказаній справі закрито за відсутністю у діях Б. складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП.

Іноді суди неповно досліджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, не з'ясовують, чи було вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 185 та 185 КпАП.

Інколи у судах допускалася однобічна оцінка наявних у справі доказів винності особи, що тягне неправильну кваліфікацію.

Так, постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2003 p. Р. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 КпАП та призначено штраф у сумі 140 грн. Голова апеляційного суду Вінницької області не знайшов підстав для перегляду зазначеного рішення. Із матеріалів справи убачається, що Р. знищила свої пояснення у кримінальній справі, в якій вона с потерпілою, оскільки мала намір їх переписати. Через надання як органом дізнання, так і судом однобічної оцінки доказам винуватості особи постановою Голови Верховного Суду України від 22 квітня 2005 р. змінено постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2003 p., дії правопорушника перекваліфіковано на ст. 186 КпАП, а у зв'язку з перебігом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 38 КпАП, справу закрито.

Під час призначення адміністративного стягнення не завжди суди повною мірою враховували особу правопорушника, ступінь його вини, характер вчиненого проступку, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. Із порушенням вимог ст. 33 КпАП накладаються адміністративні стягнення, не передбачені санкцією інкримінованої статті або на підставі частини статті, що не має таких частин. Також, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 32 КпАП, мало місце застосування адміністративного арешту до осіб, які не досягли 18 років.

Стан виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення

Усупереч вимогам ст. 299 КпАП постанови про накладення адміністративних стягнень у виді штрафу не завжди надсилаються до виконавчої служби для примусового виконання, про що свідчить відсутність супроводжувальних листів у справах, а також відповідних відміток або платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу.

Аналіз практики розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 185 і КпАП, дає підстави стверджувати, що іноді порушується порядок виконання постанов про винесення попередження, зокрема вимог ст. 285 та 306 КпАП. Наведене підтверджується відсутністю у справах відміток про вручення копії постанови правопорушнику. Наявні випадки, коли копія постанови про адміністративне правопорушення висилається або оголошується із порушенням установленого строку.

Похожие статьи




Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С. В. - Підстави скасування або зміни постанов у справах про адміністративні правопорушення

Предыдущая | Следующая