Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С. В. - Закриття справ за малозначністю правопорушень

У ст. 22 КпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. В кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Згідно зі статистичними даними у 2005 р. в справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185 КпАП, закрито провадження щодо 2,3 тис. осіб, що менше на 19%, із них звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення - 1,3 тис. осіб, що на 27,7 % менше, ніж у 2004 р. У справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185 КпАП, закрито провадження щодо 26 осіб, у тому числі звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення 10 осіб.

Суди переважно правильно застосовували положення ст. 22 КпАП та порушники обгрунтовано звільнялися від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення. Як правило, висновки судів щодо малозначності діяння обгрунтовувалися наявністю пом'якшуючих обставин, зокрема, щирим каяттям винного, вчиненням адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю суспільної шкоди від вчиненого діяння правопорушника та наявністю доказів, які підтверджують зазначене.

У справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185і КпАП, суди вірно визначають поняття "мітинг" як масове зібрання з приводу будь-яких важливих, переважно політичних питань. Проводяться мітинги, як правило, на вулицях, площах, стадіонах, парках. їх ознаками є масовість аудиторії, оратори, гасла, усні або письмові заклики. Проте не завжди сули враховують суспільну шкідливість вчинених особами проступків під час звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

Наприклад, 21 листопада 2005 р. о 12 год. 50хв" під час розгляду справ щодо вкладників AT "Наш банк" В. із групою осіб у кількості 30 - 40 осіб зібралися перед приміщенням апеляційного суду Запорізької області. Вони гучно проголошували образливі лозунги, створювали шумові ефекти, чим заважали роботі працівників суду. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя В. звільнено від адміністративної відповідальності через малозначність правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185' КпАП, обмежившись усним зауваженням. Однак убачається, що таке рішення суду с необгрунтованим, оскільки втручання у здійснення правосуддя заборонено законом. Також суд, порушивши вимоги ст. 245 КпАП, не дослідив усі обставини справи. Крім того, і в протоколі, і в постанові суду діяння В. кваліфіковано згідно з ч. З ст. 185' КпАП, яка такої частини не має.

Відповідно до п. З Указу від 28 липня 1988 р. № 9306-ХІ виконавчий комітет місцевої ради розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніше як за п'ять днів до часу проведення заходу, зазначеного в заяві. Виконавчий комітет має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся із заявою, інші час і місце проведення заходу.

Вивчення справ показало, що часто суди не беруть до уваги недоліки, допущені органами внутрішніх справ при оформленні адміністративних матеріалів. Зокрема, якщо організатор звертався до органу влади або органу місцевого самоврядування із заявою про проведення масового зібрання пізніше як за десять днів до запланованої дати їх проведення, або якщо виконавчий комітет місцевої ради не дотримався вищезазначених вимог, наприклад, у разі відмови прийняти або зареєструвати заяву про проведення масових зібрань, ненадання ним відповіді на такі звернення тощо.

У деяких справах особи притягувалися до адміністративної відповідальності за організацію такого масового зібрання, як пікетування. Слід вважати правильною судову практику, коли пікетуванням визнається форма демонстрації, прилюдне виявлення громадянами своїх соціально-політичних, економічних та інших інтересів, яке здійснюється біля адміністративних будинків законодавчих, виконавчих, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування тощо. При цьому, іноді, порушення порядку проведення пікетування полягає у недотриманні вимог п. 2 Указу від 28 липня 1988 р. № 9306-ХІ, а саме, несповіщенні або несвоєчасному сповіщенні органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення.

Інколи уповноважені (організатори) звертаються до місцевого органу виконавчої влади із повідомленням щодо проведення мітингу в одному місці, але проводять його у іншому або приєднуються до іншого мітингу, чим також порушують порядок організації проведення масових зібрань.

Похожие статьи




Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С. В. - Закриття справ за малозначністю правопорушень

Предыдущая | Следующая