Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 14.2. Критерії та показники економічної безпеки

Існує велика кількість авторських робіт і колективних розробок у сфері визначення показників, факторів, критеріїв, граничних значень економічної безпеки. Під критерієм економічної безпеки слід розуміти оцінку стану економіки з точки зору найважливіших процесів, що відображають суть економічної безпеки. Критеріальна оцінка безпеки включає в себе оцінки:

- ресурсного потенціалу і можливостей його розвитку;

- рівня ефективності використання ресурсів, капіталу І праці, його відповідності рівню найбільш розвинених і передових країн, а також рівню, при якому загрози внутрішнього І зовнішнього характеру зводяться до мінімуму;

- конкурентоспроможності національної економіки;

- цілісності територій І економічного простору;

- суверенітету, незалежності і можливості протистояння зовнішнім загрозам;

- соціальної стабільності та умов запобігання і вирішенню соціальних конфліктів42.

Критерії економічної безпеки диктують вибір певних показників економічної безпеки, які найбільш адекватно описують і характеризують національну систему відтворення, рівень кількісних і якісних параметрів її розвитку. При цьому показники економічної безпеки мають відповідати наступним вимогам:

- наявність високої міри інформативності;

- наявність зв'язку показників з суттєвими тенденціями і процесами розвитку соціально-економічної сфери на кожному етапі функціонування і розвитку;

- можливість їх застосування в практичної діяльності суб'єктів економічної системи [152, с. 98].

Індикатори економічної безпеки призначені для визначення кількісних показників (параметрів) соціально - економічної дійсності, перевищення рівня яких перетворить потенційні загрози в реальні. Індикатори безпеки виступають як засіб вивчення, передбачення та управління соціально-економічними проблемами, фіксують норми та задають орієнтири соціально-економічного розвитку, найбільш важливі напрямки управління ним. Для створення системи індикаторів необхідно визначити точку відліку або мінімальний рівень соціального добробуту, не забезпечення якого наближає ймовірність порушень безпеки та стабільності до одиниці, а також границі змін соціально-економічної ситуації в коротко-, середньо - та довгостроковому періоді, в межах яких зберігається можливість попередження загроз економічній безпеці та контролю за розвитком соціальної сфери.

Найважливіша вимога, що висувається до соціальних показників економічної безпеки - це їх системний характер, розгляд у взаємозв'язку з показниками, що відображають інші прояви стану економічної безпеки, їх структурованість, що підкреслює з одного боку специфічні межі об'єкта дослідження, а з іншою виявляє свою концептуальну єдність з ним. Цілком природно, що такі вимоги значно ускладнюють процес виділення показників економічної безпеки. Разом з тим існує ряд досліджень, які в достатній мірі задовольняють наведеним вимогам. Зокрема, в роботі "Основи економічної безпеки" під ред. Є. Олейникова показники економічної безпеки структуруються відповідно з такими ознаками класифікації:

1. За рівнем об'єкта економічної безпеки:

- макроекономічний рівень - економіка країни загалом;

- мезорівень - економіка регіонів і галузей;

- мікроекономічний рівень (економіка фірм, підприємств, банків тощо);

- рівень сім'ї і особистості - економічна безпека кожного громадянина країни.

2. В міру значущості показників: загальні макроекономічні показники; базові макроекономічні показники: приватні економічні показники.

3. За змістом уся сукупність показників розділяється на: кількісні; якісні43.

Розробка системи соціальних критеріїв та параметрів економічної безпеки повинна базуватися на використанні таких загальнометодологічних принципах:

- наукова обгрунтованість;

- можливість практичного застосування;

- націленість на вирішення практичних соціально-економічних завдань;

- можливість за допомогою індикаторів об'єктивно оцінити глибину соціально-економічних проблем того чи іншого регіону, поставити точний "діагноз" для визначення необхідності та величини допомоги з боку центрального керівництва місцевим органам влади для підтримки мінімально прийнятного рівня соціального забезпечення та попередження соціальних, економічних, екологічних катаклізмів;

- урахування різних меж та складових "соціального добробуту" з точки зору забезпечення економічної безпеки країни:

- комплексність, необхідність аналізу та врахування всіх сторін об'єкта вивчення;

- системність, врахування взаємозв'язків та взаємозалежностей;

- варіантність, виявлення та обгрунтування декількох варіантів виходу з кризової ситуації;

- прийнятний ризик, виявлення та реалізація доступних заходів щодо недопущення виникнення граничних ситуацій.

Найважливішим інструментом гарантування економічної безпеки є кількісні параметри граничних значень економічної безпеки. Ці параметри повинні використовуватися на всіх стадіях розробки державних документів відносно соціально-економічного розвитку країни при здійсненні всіх елементів соціального механізму економічної безпеки. Суть їх застосування - у виявленні в гіршому варіанті фактичних або прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку країни від кількісних параметрів граничних значень економічної безпеки. Таке відхилення свідчить про настання загроз економічній безпеці та необхідності вжити заходів щодо їх запобігання.

У 2007 році була розроблена та затверджена Міністерством економіки України "Методика розрахунку рівня економічної безпеки України". Ця методика включає в себе індикатори та порогові значення індикаторів стану всіх складових економічної безпеки України.

Для наочного прикладу приведемо таблицю, що відображає співставлення фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень макроекономічної безпеки (див. табл. 14.2).

Таблиця 14.2

Співставлення фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень макроекономічної безпеки

Показники, одиниця виміру

Порогові значення

Фактичні значення

Динаміка нормалізованих значень

І пів. 2007

І пів. 2008

Валове нагромадження основного капіталу. % доВВП

Не менше 25

25.66

25,7

Безпечна зона

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів, % до ВВП

-1.5-+1.5

1,87

1.08

Безпечна зона

Частка наявних доходів нефінансових корпорацій у валових наявних доходах. %

Не менше 14-15

9,68

9.68

Небезпечна зона

Частка сектора загальнодержавного управління в наявних доходах, %

Не більше 20

20.50

20,50

Небезпечна зона

Відношення обсягу ВВП до середнього значення V країнах ЄС. %

Не менше 75

74.34

78,65

Безпечна зона

Відношення обсягу ВВП (ПКС) на одну особу до середнього значення V країнах ЄС. %

Не менше 50

23.90

24.49

Небезпечна зона

Відношення обсягу ВВП (ПКС) на одну особу до середньосвітового значення, %

Не менше 100

69,2 '

70,59

Небезпечна зона

Показники, одиниця виміру

Порогові значення

Фактичні значення

Динаміка нормалізованих значень

І пів. 2007

І пів. 2008

Рівень тінізації економіки, % до ВВП

Не більше ЗО

26

28

Безпечна зона

Відношення сальдо поточного рахунка платіжного балансу України до ВВП, %

-1-+1

3.3

7,9

Небезпечна зона

Відношення темпу росту продуктивності праці до темпу росту заробітної плати, разів 1

Не менше 1

0,96

0.96

Небезпечна зона

За більшістю показників Україна перебуває у небезпечній зоні і загалом інтегральний показник рівня економічної безпеки України у І півріччі 2008 р. порівняно з І півріччям 2007 р. зменшився на 0,14 в. п. до 71,1 %.

Рис. 13.1. Інтегральний показник рівня економічної безпеки, %44

Основний негативний вплив на рівень інтегрального показника економічної безпеки мала зовнішньоекономічна безпека, зменшення рівня якої зумовлене зростанням розриву між обсягами експорту та імпорту від ВВП.



Схожі статті




Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 14.2. Критерії та показники економічної безпеки

Предыдущая | Следующая