Національна економіка - Носова О. В. - 9.2. Правове регулювання інвестиційної діяльності

Закон України "Про інвестиційну діяльність" визначає основні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території Україні. Основним завданням цього Закону є забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, ефективне інвестування народного господарства України, розвиток міжнародного економічного співробітництва та інтеграції. У Законі визначено права і обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності, закріплені гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності, визначено порядок відносин між цими суб'єктами. У Законі України "Про інвестиційну діяльність" подається наступне визначення: "Інвестиції - це всі види рухомих та інтелектуальних цінностей, які включаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) досягається соціальний ефект". Згідно з зазначеним визначенням очевидно, що метою інвестиційної діяльності є отримання прибутку і досягнення соціального ефекту. Інвестиції можуть супроводжуватися як позитивним, так і негативним ефектом. У періоді поглиблення процесів концентрації, кооперації та спеціалізації виробництва окремі підприємства в погоні за прибутком застосовують шкідливі технології. Це супроводжується порушенням норм екологічної безпеки і негативно відбивається на здоров'ї працівників.

Регулювання інвестиційної діяльності здійснюється на основі застосування норм податкового, валютного, банківського, кредитно-фінансового, митного, цивільного, господарського, земельного законодавства, а також нормативно-правових актів про режим іноземних інвестицій, приватизації, підприємництво, інноваційної діяльності, цінні папери і фондовий ринок та іншими. У числі нормативно-правових актів, норм, які регулюють порядок здійснення інвестиційної діяльності в Україні, виділяють наступні:

- комплексні нормативно-правові акти, нормами яких закріплені основні принципи і правила регулювання інвестиційної діяльності в

Україні, розмежовано правовий статус українських та іноземних інвесторів у порівнянні з іншими суб'єктами господарської діяльності;

- галузеві (предметні) нормативно-правові акти, норми що регламентують правовий режим самої інвестиційної діяльності та її конкретних форм.

Основу нормативно-правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні становлять Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року, Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року, Концепція регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки від 01 червня 1995 року.

У Законі України "Про інвестиційну діяльність" дано визначення інтелектуального капіталу. Реінвестований інтелектуальний капітал відноситься до продукту первинного інвестування і підлягає повторному інвестуванню. Мотивом його використання є максимізація економічного результату діяльності суб'єкта. В умовах розвитку інформаційного суспільства важлива роль відводиться залученню значної частки реінвестованого інтелектуального капіталу в інвестиційну діяльність. Тенденція зростання частки вживаного реінвестованого капіталу, поряд з іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей, була відзначена протягом 90-х років 20 століття в більшості індустріально розвинених країн.

Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування", який гарантує для закордонного інвестора в Україні рівні умови діяльності з вітчизняним інвестором. Зазначеним Законом іноземним інвесторам надаються державні гарантії захисту їх капіталовкладень. Зокрема, іноземні інвестиції в Україну не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків проведення надзвичайних заходів при стихійних лихах, аваріях і епідеміях. Слід зазначити, що закордонному інвестору гарантується адекватна і ефективна компенсація.

Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, заподіяну їм у результаті дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством зобов'язань перед іноземним інвестором.

У разі припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його капіталовкладень у натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі. Держава також гарантує безперешкодну і термінову передачу за кордон прибутків та інших коштів в іноземній валюті, отриманих на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є міждержавні угоди "Про сприяння та взаємний захист інвестицій". Зазначені договори є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям і захисту їх на території іншої держави. Вони підписані з 44 країнами світу, серед яких Росія.

Схожі статті




Національна економіка - Носова О. В. - 9.2. Правове регулювання інвестиційної діяльності

Предыдущая | Следующая