Національна економіка - Носова О. В. - 15.3. Система органів державного управління

Систему органів державного управління можна розглядати в широкому і в вузькому розумінні. В широкому розумінні вона включає всі гілки державної влади: законодавчу, виконавчу, судову. В вузькому сенсі система органів державного управління відповідає структурі виконавчої влади.

Порядок формування, права та обов'язки, а також розподіл повноважень між видами (гілками) влади визначаються Конституцією держави. Так, відповідно до Конституції України єдиним органом законодавчої влади є парламент - Верховна Рада, правосуддя здійснюється виключно судами (судами загальної юрисдикції на чолі з Верховним Судом України та Конституційним судом) і професіональними суддями. З точки зору управління економікою, Верховна Рада формує законодавчу основу функціонування суб'єктів у всій багатоманітності їх соціальних ролей, а також визначає стратегічні напрямки економічного розвитку країни.

Ефективність функціонування судової влади безпосередньо впливає на стан розвитку економіки. Яскравим прикладом, що ілюструє дану тезу, є теорія трансакційних витрат.

Трансакційні витрати складаються з витрат на вимірювання цінних атрибутів того, що обмінюється, витрат на захист прав, нагляд за дотриманням угод і забезпеченням їх виконання. Ці витрати є джерелом соціальних, політичних та економічних інституцій. Одна з класифікацій стосовно контрактного процесу була запропонована Дж. Воллісом та Д. Нортом. Трансакційні витрати характеризуються відповідно до розподілу усього процесу контрактації на три періоди: ex ante, ex interim, ex post:

- витрати ex ante - це трансакційні витрати, що виникають до обміну, включають витрати на отримання інформації про ціни та можливі альтернативи, якість товару та надійність контрагента тощо;

- витрати ex interim - це трансакційні витрати, що виникають у процесі обміну, складаються із витрат, пов'язаних із очікуванням у чергах, отриманням нотаріально завірених документів, страховки (наприклад, при купівлі автомобіля), здійсненням розрахунків тощо;

- витрати ex post - це трансакційні витрати, що виникають після обміну і складаються із витрат на захист контрактів, перевірку їх виконання, контроль за якістю тощо.

Побудова класифікації трансакційних витрат на основі етапів укладання контракту дає можливість внести ясність у питання про їх кількісну оцінку як на мікро-, так і на макроекономічному рівні. При цьому значна частина трансакційних витрат на макроекономічному рівні буде складатися з витрат на утримання судової системи, від ефективності функціонування якої, в свою чергу, будуть прямо пропорційно залежати витрати ex post на рівні окремих господарюючих суб'єктів.

Головою виконавчої влади в Україні є президент, який (по узгодженню з Верховною радою) формує Кабінет Міністрів України (КМУ). Саме останній здійснює проведення фінансової, цінової, кредитної та податкової політики в країні, складає і виконує державний бюджет, а також здійснює інші функції по оперативному управлінню економічною системою держави. КМУ підпорядковуються міністерства, державні служби, державні агентства, державні інспекції, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом та інші державні органи управління. Повний перелік органів виконавчої влади див. у додатку Р. Виконавчу владу на місцях реалізують місцеві державні адміністрації.

Виконання функцій по державному управлінню визначається як державна служба, під останньою розуміється професійна діяльність осіб, що обіймають посади в державних органах і їх апараті, по практичному виконанню задач і функцій держави, заробітна плата яких виплачується за рахунок державних коштів.

Схожі статті




Національна економіка - Носова О. В. - 15.3. Система органів державного управління

Предыдущая | Следующая