Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 4. Рід іменників

В українській мові іменники мають однину й множину.

Однина - позначення одного предмета, а також того, що сприймається як одне ціле: паркет, приміщення, прилад, цвях, ескіз, макет, ідея, підприємство.

Множина - це позначення сукупності предметів: облігації, комп 'ютери, столи, снопи, киги, дискети, акції, газети, листи, яблуні, папери.

Переважна більшість іменників мають дві форми: студент - студенти: викладач - викладачі; журналіст - журначісти; закон

- закони; протокол - протоколи; банк - банки; ; автобус - автобуси; велосипед - велосипеди.

Частина іменників має тільки однину або множину. Наприклад:

Одн и н а збірні: маса, юрба, збіжжя, спілка, рідня;

Речовинні: олія, печиво, сіно, насіння;

Абстрактні: свідомість, багатство, біганина, висота, глибина;

Власні: Київ, Кременчук, Пет-рашівка, Золотоноша, Липове, Хорол, Пирятин.

Множина власні: Черкаси, Горби, Лубни, Броварки, Нові Санжари; назви парних предметів:

Ворота, окуляри, щипці, сани;

Деякі речовинні: дріжджі, парфуми, духи;

Назви періодів часу, ігор: канікули, іменини, шахи;

Назви дій, станів, почуттів:

Радощі, веселощі, гордощі, змагання.

4. Рід іменників

В українській мові граматична категорія роду - одна з основних морфологічних ознак, що відрізняє іменник від інших частин мови. Кожний іменник належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого або с е ред н ь о г о. Наприклад: батько, спорт, урожай, комерсант, орел, порядок - чоловічого роду: мати, пісня, вода, весечка, пшениця - жіночого роду; життя, озеро, паче, гілля, проміння, знання, сонце - середнього роду.

У іменників на позначення осіб категорія роду визначається граматично: а) словотворенням (киянин - киянка, студент - студентка); б) додаванням означального слова до означуваного (наш Шевченко, наша Шевченко);

Лексично: різними словами (дядько - тітка, чоловік-жінка, батько - мати, брат - сестра);

Синтаксично: узгодженням (юрист прийшов і юрист прийшла, Юрчук прочитав і Юрчук прочитаю).

Іменники, що означають назви неживих предметів, розрізняються за родами:

До чоловічого роду належать іменники, що в називному відмінку однини мають нульову флексію або закінчення - о; в родовому - закінчення - а(у), - я(ю); в орудному - закінчення - ом, - ем, - єм. Наприклад: університет, університету, університетом: край, краю, краем; океан, океану, океанам; вексечь, векселя, вексечем;

До жіночого роду - іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення - а, - я; в родовому - закінчення - н, - і, - ї: в орудному-закінчення - ою, - ею, - єю. Наприклад: житниця, житниці, житницею; лінія, лінії, лінією; фірма, фірми, фірмою; а також

Іменники, шо в називному відмінку мають нульову флексію, в

Родовому - закінчення - ї. в орудному--ю. Наприклад: повість,

Повісті, повістю: ніч, ночі, ніччю;

До середнього роду-іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення - о, - е. В непрямих відмінках - закінчення, спільні із закінченнями іменників чоловічого роду. Наприклад: лишко, молока, молоком: море, моря, морем; до іменників цієї категорії належать й іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення - а, - я. а в непрямих відмінках - суфікси - ат-, - ят-, - єн-. Наприклад: їм я - імені.

Іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення - я після подовженого приголосного основи чи після збігу двох або кількох приголосних у кінці основи, в орудному відмінку мають закінчення - ям. Наприклад:.життя,.жчіттям;уміння, умінням; читання, читанням

Окремо виділяють групу іменників "спільного" роду, що означають осіб жіночої й чоловічої статі. Наприклад: староста, суддя воєвода, голова.

Рід цих іменників визначається синтаксично, за допомогою означальних слів. Наприклад: Голова комісії Іванова підписала протокол зборів. Голова районної держадміністрації Петров затвердив рішення.

Іменники "спільного" роду поділяються на дві групи:

Іменники на - а, "я, що означають назви, які даються особам чоловічої та жіночої статі у зв'язку з їх діяльністю, поведінкою, характером тошо. Такі іменники мають емоційно-експресивний відтінок, зокрема, зневаги, осуду, співчуття та ін. Наприклад: ледацюга, бідолаха, сердега, нікчема, сіромаха, роботяга;

Українські прізвища на - а типу: Лобода, Білобаба, Лопата та невідмінювані прізвища іншомовного походження: Вероніка Кастро і Джордж Кастро; Вікторія Руффо і Луїс Руффо.

Схожі статті




Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 4. Рід іменників

Предыдущая | Следующая