Міжнародний маркетинг - Барановська М. І. - 2.4.6. Як визначити релігійну субкультуру?

Релігія грає важливу роль в багатьох країнах. В окремих країнах, наприклад таких, як Іран і Ліван, вона є домінуючим чинником при ухваленні рішень у сфері політики, бізнесу й освіти.

Якщо в окремих країнах переважає одна і та сама релігія, то це може бути основою для схожості національних культур. Тому, аналізуючи культурне середовище окремих країн, слід враховувати, які релігії набули в них поширення, і якій з них віддається перевага.

Основними релігіями вважаються:

O християнство, найбільш поширене в Європі й Америці. Останнім часом його популярність зростає в Африці;

O іслам, що сповідається в Африці, Індонезії, Ірані, Пакистані, Алжирі та інших арабських країнах і країнах Середземномор'я;

O індуїзм, найбільш поширений в Індії;

O буддизм, що сповідається в Центральній і Південно-Східній Азії, Китаї і Японії;

O конфуціанство, поширене в основному в Китаї, Кореї і Японії. Наявність різних релігій визначає існування релігійної субкультури.

Остання безпосередньо впливає на реалізацію міжнародного маркетингу, і це знаходить свій вираз в необхідності враховувати:

O наявність різних релігійних свят, що визначають особливі умови поведінки окремих людей і можливе споживання ними окремих товарів;

O структуру споживання окремих товарів, відповідну релігійним вимогам, наприклад обмеження споживання свинини в Ізраїлі, в ісламських країнах Близького Сходу;

O наявність релігійних ритуалів;

O різну роль жінки в суспільстві відповідно до релігійних вірувань. Фактор конфесійних общин в аспектах впливу релігії на споживачів

Відносно незначний, особливо у розвинутих країнах Заходу. Однак існують певні відмінності між типовою споживацькою поведінкою католиків, протестантів, мусульман та євреїв, які необхідно враховувати маркетологам. Так, євреї купують традиційні продукти, що мають важливе значення для збереження їхніх культурних традицій, мусульманам заборонено їсти свинину, яку, навпаки, активно споживають китайці.

2.4.7. Як визначити регіональну субкультуру?

Ступінь однорідності варіюється від країни до країни. Зокрема, в Японії суспільство надзвичайно однорідне. Канада - відносно велика країна, проте кількість її населення набагато менша, ніж в Японії, вона географічно розпорошена, і тут існують регіональні відмінності між канадськими провінціями, що мають власні характеристики. У географічних областях, як правило, розвивається власна культура, в якій виявляються специфічні субкультурні особливості поведінки споживачів.

Показовим є поділ населення на сільське і міське. Так, у Франції третина всього населення проживає у районі Парижа. Країни з більшою часткою міського населення, як правило, мають вищий рівень економічного розвитку. Країни, що розвиваються, навпаки, мають невелику частку міського населення, тому вони менш цікаві для виробників споживчих товарів. Часто більш заможна верства населення сконцентрована в регіоні навколо столиці.

Регіональна субкультура зазвичай розглядається як культура певного регіону, що належить даній державі. Вона визначається рядом чинників, таких як мовні, релігійні й етнічні відмінності.

Такі відмінності не однакові для окремих країн. Найбільш характерним прикладом країни, що має достатньо велику різноманітність регіональної субкультури, може служити Росія. Вона має багато регіонів, для яких властива наявність різних мов, цінностей, звичаїв і звичок. Існують також відмінності в релігії, споживанні окремих товарів, культурі живлення.

Культура споживання визначає реакцію споживачів на товари та їх покупку. Наприклад, середній француз використовує щодня в два рази більше косметичних засобів, ніж його дружина. Німці і французи з'їдають більше упакованих фірмових спагеті, ніж італійці. Італійські діти люблять бутерброди у вигляді двох скибочок булки, між якими лежить плитка шоколаду. А жінки в Танзанії не дозволяють дітям їсти яйця боячись, що ті стануть лисими.

Американська, компанія по виробництву концентратів супів Campbell в 1981 р. провалила рекламну кампанію з призами, на яку витратила 2 млн. дол., оскільки не врахувала, що багато Бразильських жінок відчувають себе зобов'язаними самостійно готувати для сім'ї супи. Компанія Campbell також не взяла до уваги звичаї у Великобританії, запропонувавши там концентрати супів, хоча англійські споживачі віддають перевагу готовим супам, розфасованим в крупніші банки. В результаті банки концентрованого супу компанії Campbell залежувалися на полицях англійських магазинів.



Схожі статті




Міжнародний маркетинг - Барановська М. І. - 2.4.6. Як визначити релігійну субкультуру?

Предыдущая | Следующая