Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

У більшості випадків на міжбанківському ринку форвардний курс котирується за допомогою своп-ставок. Це пов'язано з тим, що дилери оперують форвардними маржами (тобто дисконтами чи преміями), вираженими в пунктах, які й називаються курсами своїх чи своїх-ставками. Форвардна маржа (своп-ставки) має найбільше поширення внаслідок таких причин: а) вона найчастіше залишається незмінною, тоді як курси спот піддаються значним коливанням; отже, у котирування премій і дисконтів потрібно вносити менше змін; б) під час укладання багатьох угод потрібно знати саме розмір форвардної маржі, а не повний форвардний курс.

Своп-ставки виражаються в абсолютних частках відповідної валюти стосовно долара США, аналогічно котируванню спот до долара США. У разі котирування методом своп-ставок курсу форвардної угоди визначають тільки премію чи дисконт, що за прямого котирування відповідно додають до курсу спот чи віднімають від нього. За зворотного котирування валют дисконт додається, а премія віднімається від курсу спот.

Приклад 1

Американський банк продасть імпортеру 10000 євро на форвардній основі з постачанням через 3 місяці (90 днів) за таких ставок LIBOR: за долар - 5,5 %, за євро - 3,5 %. Курс спот становить 1,3627 дол. США за євро. Необхідно визначити:

А) форвардний курс угоди;

Б) вартість продажу.

Розрахуємо курс для тримісячного форвардного контракту. Валютою котирування в цьому прикладі є долар США, а базою котирування - євро. Процентна ставка за доларами є вищою за процентну ставку за євро, отже, у наведеному прикладі долар буде котируватися з премією.

У біржових бюлетенях публікуються форвардні курси на різні строки, розраховані з використанням процентних ставок LIBOR.

Під час зіставлення ефективності розміщення інвестицій за курсом форвард на внутрішньому валютному і на міжнародному ринках форвардний курс може бути визначений як відношення процентних ставок за міжбанківським кредитом, помноженим на курс спот.

Форвардний курс можна розрахувати за формулою

Де R - процентна ставка на внутрішньому міжбанківському ринку;

L - ставка LIBOR.

Отже, форвардний курс аутрайт дорівнює курсу спот плюс (мінус) форвардні пункти. Форвардні пункти також називають своп-пунктами, форвардною різницею чи своп-різницею. Вони є абсолютними пунктами цього валютного курсу (в одиницях валюти котирування), що корегують курс спот під час проведення форвардних операцій і відображають різницю в процентних ставках за конкретні періоди між валютами, які продаються на міжнародних грошових ринках.

Є правило, відповідно до якого:

- валюта з низькою процентною ставкою за визначений період котирується на форвардних умовах до валюти з високою процентною ставкою за той же період із премією;

- валюта з високою процентною ставкою за визначений період котирується на форвардних умовах до валюти з низькою процентною ставкою за той же період зі знижкою чи дисконтом.

Форвардні пункти розраховуються так:

Тут процентні ставки за валютами належать до періоду (кількості днів), для якого розраховується форвардний курс. Замість 360 днів, прийнятих для більшості валют як процентна база, для фунта стерлінгів потрібно враховувати 365 днів.

За цією формулою можна розрахувати середні форвардні пункти для середнього курсу аутрайт (не беручи до розрахунку сторони bid і ask (offer)). Однак як курс спот, так і курс аутрайт

Котируються банками у вигляді подвійного котирування. Форвардні пункти також розраховуються як bid і offer:

Однак клієнтам банку часто необхідно укласти форвардні контракти, дати валютування яких будуть не збігатися зі стандартними строками (наприклад, угода аутрайт на 40 днів). У цих випадках вважається, що угоди мають ламану дату. Ринок таких операцій менш ліквідний, ніж ринок угод зі стандартними строками, і буває складно знайти контрагента для закриття. Строк виконання такої угоди знаходиться між двома стандартними термінами (коротким і довгим періодом). Премія/дисконт на ламану дату розраховується на базі двох найближчих стандартних дат. У таких випадках курсову різницю двох найближчих дат ділять на кількість днів між ними, а результат множать на кількість днів між ламаною датою та довгим періодом. Отримане число віднімають від форвардних пунктів довгого періоду. Формалізовано це можна зобразити так:

Де Ррвп - форвардні пункти на ламану дату; Рр - форвардні пункти довгого періоду; Рр - форвардні пункти короткого періоду; П - кількість днів довгого періоду; d - кількість днів короткого періоду; BD - кількість днів до ламаної дати.

Приклад 2

12 червня клієнт звернувся до свого банку щодо укладання форвардного контракту, який має покрити платіж від 26 липня. Для здійснення цього платежу клієнту потрібно придбати долари США за євро. Потрібно розрахувати курс, за яким буде укладено контракт, за умови, що банк котирує такі ставки продажу долара США: EUR / USD = 1,3627, 1тРр = 15 pm, 2mF=S2pm.

Дата виконання цього форвардного контракту є ламаною, тобто нестандартною. Найближчими днями є 14 липня - одномісячний форвардний курс (контрактний період - 30 днів), та 14 серпня - двомісячний форвардний курс (контрактний період - 61 день). Період між датою спот і датою виконання контракту на ламану дату становить 42 дні.

Розрахуємо премію:

Форвардний курс буде дорівнювати: 1,3627 + 0,0022 = = 1,3649.

Як вже зазначалося, під час укладання форвардного контракту валютний ризик оператора ринку значно збільшується, тому що збільшуються ймовірність непередбаченої зміни курсу валюти на дату постачання і ризик неплатоспроможності партнера. Таким чином, банк несе ризик, пов'язаний із закриттям позиції. Саме тому при укладанні форвардної угоди клієнт повинен мати відповідні кошти - залишок на рахунку - чи кредитну лінію для покриття цього ризику.

Основне призначення форвардних операцій полягає у хеджуванні валютного ризику. За допомогою форвардних контрактів основна частка клієнтів прагне закрити відкриту валютну позицію. Форвардні операції дуже широко використовуються для страхування валютних ризиків, а також спекулятивних операцій. Наприклад, зовнішньоторговельні організації, які мають платежі та надходження у різних валютах, використовують форвардні контракти, що здатні застрахувати ризик зміни валютних курсів.

Форвардні угоди для страхування ризику застосовують як засіб для відкриття довгострокової спекулятивної позиції. Переваги такого використання форвардних угод полягає, по-перше, утому, що валюта поставляється тільки за настання строку платежу; по-друге, довгострокова спекулятивна позиція слугує для використання довгострокових коливань касового курсу і позитивної різниці процентних ставок.

Є так звані FRA-угоди (forward rate agreement) - угоди за форвардними ставками, що гарантують майбутню процентну ставку на певний період і на фіксовану суму коштів, тобто це угоди про депозитні операції в майбутньому. Характерна особливість цього інструменту полягає у тому, що зазвичай депозитна операція не здійснюється, а просто одна зі сторін угоди виплачує іншій компенсацію, а саме різницю між реальною процентною ставкою на ринку та ставкою, що була зафіксована в угоді.

Угоди за форвардними ставками широко використовуються для хеджування процентного ризику та спекуляції.

Період депозитної операції, що покривається угодою за форвардними ставками, називається контрактним періодом. За два дні до початку контрактного періоду настає дата врегулювання, коли відбувається розрахунок і виплата компенсації. Якщо за взаємною домовленістю між сторонами депозитна операція все-таки була наявна, то сума процентів сплачується при повернені депозиту, тобто по закінченні контрактного періоду.

У разі зростання процентних ставок покупець угоди за форвардними ставками одержить суму врегулювання, яка компенсує йому втрати. Якщо ж процентні ставки впадуть, то покупець повинен буде сплатити компенсацію продавцеві угоди, але він сплачуватиме нижчі проценти за позикою, тобто його втрати будуть відшкодовані.

Для продавця угоди за форвардними ставками ситуація є протилежною: за зниження процентних ставок він одержить компенсацію за угодою за форвардними ставками, а за зростання заплатить компенсацію, але водночас зможе розмістити кошти під вищі проценти.

Сума компенсації розраховується за такими формулами: 1) у випадку, коли ставка врегулювання вища за ставку контракту:

2) у випадку, коли ставка врегулювання нижча за ставку контракту:

Де L - ставка врегулювання;

R - ставка контракту;

D - кількість днів контрактного періоду;

А - контрактна сума;

В - базова кількість днів у році (360/365).

Ставка контракту розраховується як ставка форвард/форвард. Розрахунки у межах угод за форвардними ставками (ставка контракту та сума врегулювання) здійснюються на базі 360 днів за винятком угод для англійських фунтів стерлінгів. Під час розрахунку компенсації за ставку врегулювання береться ставка LIBOR.

Суб'єкти валютного ринку, які прогнозують зростання процентних ставок у майбутньому, купуватимуть угоди за форвардними ставками, сподіваючись отримати компенсацію, а ті, які вважають, що ставки будуть знижуватись, продаватимуть угоди.

Приклад 3

Учасник валютного ринку сподівається, що у майбутньому процентні ставки на депозити в англійських фунтах стерлінгів зростатимуть, і хоче застрахувати себе від процентного ризику. Для цього він вирішує купити FiiA-угоду, сума якої становить 10 млн фунтів стерлінгів. На момент укладання угоди котируються такі ставки: GBP 3v6m FRA 6,70-6,90% p. a. На дату врегулювання процентні ставки були такі: GBP 3т 7,125-7,25 % p. a. Необхідно розрахувати суму компенсації.

Сума компенсації, яку одержав покупець угоди, розраховується так:

Угоди за форвардними ставками, як правило, використовуються для короткострокового хеджування і ними покривається період до 2 років. Найчастіше котируються FЯA Зуб та 6у12.

Ринок угод за форвардними ставками є найбільш ліквідним для доларів США, англійських фунтів стерлінгів та євро, також котируються швейцарський франк і японська єна. Типові суми контракту - від 5 до 100 млн дол. СІЛА1.



Схожі статті




Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

Предыдущая | Следующая