Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 9.1. Основні види та риси руху капіталу
9.1. Основні види та риси руху капіталу
Однією з необхідних умов ефективного функціонування ринкової економіки є мобільність факторів виробництва, їх спроможність переходити з галузі в галузь у пошуках більш високого рівня прибутку. Різні фактори виробництва характеризуються різним ступенем мобільності - від нульового (земля, природні ресурси) до дуже високого (капітал).
Коли йдеться про міжнародний рух капіталу, то мається на увазі головним чином переміщення у міжнародному масштабі капіталу в грошовій формі, що є фінансовими потоками між кредиторами і позичальниками, які перебувають у різних країнах, або між власниками і підприємствами, що їм належать, розміщеними за кордоном.
Розрізняють два основні види руху капіталу:
- вивезення підприємницького капіталу - довгострокові іноземні інвестиції, спрямовані на створення за кордоном філій, дочірніх компаній та спільних підприємств;
- рух позикового капіталу - міжнародний кредит (позика в грошовій чи товарній формі), що надає кредитор однієї країни позичальникові іншої країни із визначенням строків повернення та сплати процентів.
Головні риси сучасної міграції капіталів:
- підвищення ролі держави у вивезення капіталу; держави самі стають активними фінансовими експортерами;
Посилення міграції приватного капіталу між промислово розвинутими країнами;
- збільшення частки прямих іноземних інвестицій - капіталовкладень у закордонні підприємства, що забезпечують контроль інвестора над ними.
9.2. Економічні наслідки міжнародного руху капіталу
Теорії міжнародного руху капіталу розглядають його як фактор виробництва. Згідно з ними, основна причина вивезення капітальних ресурсів - різниця в нормах прибутку в різних країнах. Різниці у рівнях граничного продукту капіталу дають поштовх до їх його міграції, що в подальшому приводить до їх згладжування. Ця теорія може бути виражена формулою капіталізації потоку доходів:
Де К - загальна вартість активу;
Р - прибуток, отриманий завдяки вкладеному активу; г - норма прибутку. р
Звідси г = -.
Рух капіталу триватиме доти, доки норми прибутку в обох країнах не зрівняються.
Щоб показати вплив міжнародного запозичення і кредитування на добробут, розглянемо умовний приклад руху капіталу між двома країнами (рис. 9.1). Причини переливання капіталу з країни в країну можуть бути різноманітними (у тому числі й політичними, особливо якщо йдеться про державні кредити), але зважатимемо на те, що єдиною причиною, яка спонукає капітал переміщуватися з країни в країну, є різниця в рівнях прибутку на капітал.
Рис. 9.1. Схема руху капіталу між країнами
На графіку по горизонтальній осі відкладається обсяг наявного в обох країнах капіталу, а по вертикальних осях - рівень прибутку на вкладений капітал (процентна ставка г). Сукупний капітал у двох країнах становить розмір 00'. Криві МРКА і МРКБ показують динаміку граничної продуктивності капіталу, що визначає обсяг попиту на капітал, а площа під кривими граничної продуктивності капіталу - обсяг виробленої продукції за різних обсягів інвестованого капіталу.
Припустимо, що в країні А значний запас капіталу (відрізок ОА), але можливості для прибуткового інвестування обмежені. Тому, якщо весь капітал інвестований у національну економіку (міжнародні фінансові операції заборонені), за такого запасу капіталу конкуренція між інвесторами змушує їх погоджуватися на відносно низький рівень прибутку в 4 % річних (точка /) на кривій МРКА). У цьому випадку обсяг продукції, що виробляється за допомогою цього капіталу в країні А, відповідає площі (а + &; + с + й + е + /).
У країні Б запас капіталу значно менший (відрізок ОА), але е можливості для прибуткових інвестицій, оскільки гранична продуктивність капіталу висока. За незначного обсягу інвестицій конкуренція між позичальниками сприяє встановленню високого рівня прибутковості капіталу в 10 % річних (точка. Р на кривій МРКВ). Обсяг виробництва у країні Б становитиме площу (і + і + к).
Припустимо, що всі обмеження на міжнародний рух капіталу зняті. Якщо ступінь ризику за кредитних операцій в обох країнах однаковий, то власникам капіталу в країні А буде вигідно давати кредити країні Б, де на фінансовому ринку сформувалася більш висока норма прибутку на капітал. У свою чергу позичальники країни Б віддаватимуть перевагу кредитам із країни А, оскільки там ставка процента нижча. Капітал почне переливатися з країни А в країну Б, що сприятиме збільшенню пропозиції капіталу та зниженню процентної ставки на ринку країни Б і її підвищенню на ринку країни А. Якщо немає обмежень на рух капіталу, то його переливання з країни в країну має привести до вирівнювання граничної продуктивності і рівнів прибутковості капіталу в країнах А і £ (точка Е). Припустимо, що новий рівноважний рівень прибутку на капітал становить 7 % річних. Обсяг капіталу, інвестованого в країну А, скоротиться до ОВ, а обсяг капіталу країни А, наданого в кредит країні Б, становитиме ВА. Сукупний обсяг виробництва у двох країнах збільшиться на розмір № + А). Цей виграш пояснюється тим, що частина капіталу країни А знайшла собі більш прибуткове застосування у країні Б.
У країні А обсяг виробництва за рахунок інвестицій всередині країни тепер становитиме площа (а + Ь + с + <і). Крім того, країна А одержує прибуток на вкладений в економіку країни Б капітал під 7 % річних, що відповідає площі (е + f + g). Таким чином, за вільної міграції капіталу країна А одержує чистий виграш у розмірі
У країні Б обсяг виробництва за рахунок інвестицій власного капіталу всередині країни не змінився і становить площу (к + і+/). Однак тепер країна одержує додатковий прибуток від використання капіталу країни А ^ + К). Частину цього прибутку країна Б виплачує кредиторам з країни А у вигляді процента (область але інша його частина є чистим прибутком країни Б (область Л)1.
Отже, міжнародне кредитування приносить додатковий прибуток І країні-кредитору, і країні-позичальнику, тобто є взаємовигідним. Однак так само, як і у випадку з міжнародними товарними потоками, міжнародні потоки капіталу поділяють суспільство на тих, хто виграв, і тих, хто програв. У країні-кредиторі виграють власники капіталу, що одержують можливість давати позики під вищий процент, а позичальники програють, оскільки змушені за взятий кредит платити дорожче. Протилежна картина спостерігається у країні, яка отримує іноземний капітал: позичальники виграють, але кредитори зазнають збитків у результаті більш жорсткої конкуренції на фінансовому ринку.
Схожі статті
-
9.1. Основні види та риси руху капіталу Однією з необхідних умов ефективного функціонування ринкової економіки є мобільність факторів виробництва, їх...
-
Теорія ПКС не позбавлена недоліків. Зокрема, якщо закон єдиної ціни справедливий для будь-якого товару, то ПКС підтримується автоматично лише у тому...
-
Вивчення валютного ринку грунтується на теорії ринкового попиту і пропозиції. Однак стосовно валютного ринку теорія попиту і пропозиції використовується...
-
Міжнародна валютна система має багато елементів, серед яких можна назвати такі: - світовий грошовий товар; - міжнародна ліквідність; - валютний курс; -...
-
Більшість економічних теорій припускає, що в остаточному підсумку ПКС зберігається за зовнішньоторговельними товарами, якщо вдається вирішити проблему...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Валютний курс
Це можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткострокові зовнішні зобов'язання прийнятними платіжними засобами. Міжнародна ліквідність...
-
Державне регулювання платіжного балансу - це сукупність економічних, зокрема валютних, фінансових, грошово-кредитних заходів, спрямованих на формування...
-
Якщо інвестор упевнений у своїх прогнозах щодо майбутнього розвитку подій на ринку, він може укласти ф'ючерсний контракт. Однак умови такого контракту...
-
Довгострокові чинники, що визначають номінальний валютний курс На основі теорії ПКС можна прогнозувати зміни номінального валютного курсу в...
-
Довгострокові чинники, що визначають номінальний валютний курс На основі теорії ПКС можна прогнозувати зміни номінального валютного курсу в...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 6.6. Очікувані зміни валютного курсу
Довгострокові чинники, що визначають номінальний валютний курс На основі теорії ПКС можна прогнозувати зміни номінального валютного курсу в...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 2.3. Ямайська валютна система
Особливістю міжнародних валютно-кредитних відносин кінця 70-х - початку 80-х років минулого століття характеризувалися тим, що ці роки стали...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Міжнародна ліквідність
Це можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткострокові зовнішні зобов'язання прийнятними платіжними засобами. Міжнародна ліквідність...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 5.4. Види валютних ринків
Учасниками валютного ринку є центральні і комерційні банки, валютні біржі, брокерські агентства, міжнародні корпорації, фірми, що здійснюють...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Світовий грошовий товар
Міжнародна валютна система має багато елементів, серед яких можна назвати такі: - світовий грошовий товар; - міжнародна ліквідність; - валютний курс; -...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Валютні ринки
Валютний ринок - це система стійких економічних і організаційних відносин з операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів у іноземних...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 4.3. Макроекономічна роль платіжного балансу
4.3.1. Роль балансу поточних операцій У закритій економіці вся вироблена продукція продається всередині країни, і всі витрати поділяються на споживання...
-
Дефіцит балансу поточних операцій відображає збільшення заборгованості країни іншим країнам. Коли перед країною постає проблема дефіциту балансу поточних...
-
Дефіцит балансу поточних операцій відображає збільшення заборгованості країни іншим країнам. Коли перед країною постає проблема дефіциту балансу поточних...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 4.2.1. Рахунок поточних операцій
Платіжний баланс відповідно до стандартної класифікації, розробленої Міжнародним валютним фондом (МВФ), має два основних рахунки: - поточних операцій; -...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 4.2. Структура платіжного балансу
Платіжний баланс відповідно до стандартної класифікації, розробленої Міжнародним валютним фондом (МВФ), має два основних рахунки: - поточних операцій; -...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 6.5. Паритет купівельної спроможності
Номінальний ефективний курс дає можливість визначити, наскільки змінився обмінний курс у конкретній країні порівняно з курсами її торгових партнерів за...
-
Номінальний ефективний курс дає можливість визначити, наскільки змінився обмінний курс у конкретній країні порівняно з курсами її торгових партнерів за...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 6.3. Реальний валютний курс
Реальний валютний курс (RER, або R) характеризує співвідношення, у якому товари однієї країни можуть бути продані в обмін на товари іншої. У загальному...
-
Курс тієї або іншої валюти визначається взаємодією попиту і пропозиції на валютному ринку. Пропозиція на валютному ринку є запасом валюти, який може бути...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Недоліки введення євро
Зі створенням єврозони у 1999 р. на світовій економічній сцені з'явився новий гравець, який у деяких аспектах є рівним до економіки США. В міжнародному...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Переваги введення євро
Зі створенням єврозони у 1999 р. на світовій економічній сцені з'явився новий гравець, який у деяких аспектах є рівним до економіки США. В міжнародному...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Тема 5. Валютний ринок
Вивчення валютного ринку грунтується на теорії ринкового попиту і пропозиції. Однак стосовно валютного ринку теорія попиту і пропозиції використовується...
-
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 3.4. Переваги та недоліки євро
Зі створенням єврозони у 1999 р. на світовій економічній сцені з'явився новий гравець, який у деяких аспектах є рівним до економіки США. В міжнародному...
-
4.3.1. Роль балансу поточних операцій У закритій економіці вся вироблена продукція продається всередині країни, і всі витрати поділяються на споживання...
Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 9.1. Основні види та риси руху капіталу