Міжнародні економічні відносини - Передрій О. С. - 2.1.5. Ринок послуг і його місце в міжнародних економічних відносинах

У сучасних умовах дедалі більшого значення в соціально-економічному житті набуває сфера послуг. За останні 2-3 десятиліття темпи її зростання значно випереджали з цього показника інші галузі. Стимулом був, По-перше, Розвиток науково-технічного прогресу, який посилює соціалізацію економіки в цілому і сфери послуг зокрема. По-друге, Зростання життєвого рівня закономірно веде до збільшення потреб у нових видах послуг. По-третє, Розвиток промисловості і сільського господарства веде до вивільнення робочої сили, яка переливається у сферу послуг. По-четверте, Відбувається перекваліфікація робочих місць, включаючи сферу управління, що обумовлено потребою у зменшенні витрат із метою підвищення конкурентоспроможності продукції і формування окремих незалежних платних консалтингових послуг. У результаті в 90-х роках частка всіх видів послуг у ВВП розвинених країн сягнула 70%.

Поява і розвиток світового ринку послуг, окрім причин, які наводилися вище, значною мірою обумовлені розвитком національних економік, що привело до збільшення обсягів світової торгівлі. У свою чергу це призвело до загострення конкуренції, в тому числі національної. Продажі на світовому ринку дедалі більше супроводжуються наданням виробничих послуг, послуг у транспортуванні, страхуванні, консалтингу і т. ін. Усе це і обумовило той факт, що сьогодні значний сегмент світової торгівлі займає сформований ринок послуг, так званий "невидимий сегмент" світової торгівлі (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Експорт послуг (млн дол.)

Послуги

1988

1990

1991

1998

Усі види послуг

653,2

853,0

1100

1260

Транспорт

167,4

209,2

250,4

315

В тому числі пасажирський

36,2

49,6

56,9

-

Фрахт

83,6

103,3

125

-

Інші види транспорту

47,7

56,3

68,1

-

Туризм

190,1

246,9

321,1

49,5

Урядові послуги

43,4

47,0

49,5

-

Інші види послуг

252,4

349,9

479,1

530

Складовими елементами його є:

- транспортні послуги;

- послуги, пов'язані з функціонуванням ринку технологій, ліцензій і патентів;

- туризм;

- банківські, страхові, інженірингові та лізингові послуги;

- заробітна плата й інші трудові доходи іноземних працівників;

- інформація, консалтинг, управління.

На світовому ринку послуг домінує вісім провідних країн, на які припадає 2/3 світового експорту послуг і понад 50% імпорту. Розвинені країни в експорті послуг займають 80%. Частка першої п'ятірки становить понад 60% експорту. На частку чотирьох країн - США, Англію, ФРН, Францію - припадає 44% світового експорту послуг.

Займаючи значну частку на світовому ринку, в той же час будучи вкрай різними як за формою, так і за змістом (рис. 2.3), послуги не створюють єдиного комплексного ринку, який характеризується наявністю загальних рис. Разом з тим ми можемо говорити про наявність важливих тенденцій, характерних для даного ринку.

Важливою рисою сучасного ринку послуг є концентрація і централізація капіталу у даній сфері. На зміну дрібним і середнім фірмам, які домінували на зовнішньому ринку в недалекому минулому, масово вийшли на ринок транснаціональні корпорації, які змогли технологічно придушити середні та дрібні фірми.

Другою важливою рисою є те, що поява ТНК у сфері послуг призвела до її розмивання, а також до розмивання кордонів між окремими видами послуг. Банки, наприклад, стали випускати кредитні картки, виконувати функції транспортних агентів.

Третя особливість полягає в тому, що послуги перетворились на складовий елемент внутрішньовиробничої діяльності ТНК (після продажне обслуговування продукції). Постало питання про необхідність регулювання ринку послуг на міжнародному, регіональному і галузевому рівнях. Перші вагомі кроки в цьому напрямку були зроблені в 70-х - 80-х роках. Вони характеризувалися використанням жорстких протекціоністських важелів для захисту молодої сфери послуг. Така політика визначалася як пріоритетна і реалізувалася через ліцензії, стандарти, митні бар'єри, контроль за цінами тощо. Пізніше регулювання потоків послуг відступило на другий план. Причому це стосувалося їх регулювання не тільки на рівні національних економік, а і в міжнародному масштабі. Ідея лібералізації і практика її здійснення відбулися в руслі загальних тенденцій, притаманних зовнішній торгівлі в цілому. Сьогодні на світовому ринку функцію регулювання міжнародних потоків послуг здійснюють, головним чином, міжнародні організації. Виникли спеціалізовані міжнародні організації, наприклад ІКАО - Організація міжнародної цивільної

Авіації, ВТО - Всесвітня туристична організація, ЩО - Міжнародна морська організація і т. ін., які займаються в межах окремих галузей міжнародною торгівлею послугами (згідно з останньою інформацією, понад сорок організацій).

Якщо, наприклад, у межах ІКАО здійснюється уніфікація правил польотів і експлуатації повітряного транспорту, аеродромів, аеронавігаційних засобів, то Всесвітня туристична організація визначає норми і стандарти утримання готелів, ресторанів тощо.

На регіональному рівні регулювання ринку послуг, як правило, здійснюється в межах інтеграційних регіональних угод. У ЄС, наприклад, зняті обмеження на взаємну торгівлю послугами.

Практично всі міжнародні потоки послуг є об'єктом регулювання міжнародних організацій. Спочатку це була ГАТТ, а з 1 січня 1995 року Угода про регулювання торгівлі послугами увійшла як невід'ємна складова частина до Всесвітньої торгової організації.

Схожі статті




Міжнародні економічні відносини - Передрій О. С. - 2.1.5. Ринок послуг і його місце в міжнародних економічних відносинах

Предыдущая | Следующая