Міжнародні економічні відносини - Амеліна І. В. - 6. Освітні послуги

Освіта - процес і результат вдосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання.

Освіта - цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, який супроводжується досягненням встановлених державою освітніх рівнів. Донедавна вважалося, що освіта не має достатнього підгрунтя, щоб називатися галуззю народного господарства.

Традиційно в народному господарстві виділялися дві великі сфери: матеріального виробництва і так звана "невиробнича сфера". Освіта при цьому відносилася до "невиробничої сфери". Тому в літературі і сьогодні з'являються взаємовиключні твердження. Так, довгий час вважалося, що праця в сфері освіти є непродуктивною, не створює ніякого "продукту". Дійсно, не можна заперечувати проти критерію, покладеного в основу віднесення галузі до виробничої сфери. До неї відносять лише ті галузі трудової діяльності, у яких створюються матеріальні блага. Тим самим наука, освіта, культура, охорона здоров'я та інші подібні галузі виводяться за межі суспільного виробництва. Тим часом, у цих галузях також виробляються споживчі продукти, а тому поняття "виробництво" поширюється і на цю сферу народного господарства. Поряд з матеріальним виробництвом існує нематеріальне, в т. ч. духовне виробництво.

Освіта як економічна галузь Представляє собою сукупність установ та організацій, які здійснюють освітню діяльність, їх основною метою є створення і реалізація освітніх послуг.

Освітня послуга - система знань, інформації, вмінь, навичок, які використовуються з метою задоволення потреб людини і суспільства.

Освітня послуга - Це продукт, який в процесі реалізації трансформується в робочу силу, якість якої залежить не тільки від сукупності отриманих послуг, а й від якості та кількості власної праці, витраченої в процесі споживання.

Освітня послуга - це продукт спільної праці викладачів та тих, хто навчається.

Ринок освітніх послуг - сфера обігу або система економічних відносин з приводу купівлі-продажу освітніх послуг.

Для цього виду ринку обов'язкові три компоненти: покупець, продавець і товар. Кожен з них пов'язаний з категоріями попиту, пропозиції і ціни. За своєрідністю реалізованого товару цей ринок безпосередньо відноситься до ринку послуг, але тісно пов'язаний і взаємодіє з іншими видами ринку: робочої сили, інформації, товарів і т. д.

Освітні послуги розглядаються як важливі і самобутні економічні блага, які створюються педагогічними працівниками. На їх виробництво витрачається жива праця працівників освіти і матеріальні ресурси, що поставляються з промисловості й інших галузей. Тому освітні послуги також мають вартість. І в цій якості вони стають товаром і можуть виступати об'єктом ринкових відносин.

Схожі статті




Міжнародні економічні відносини - Амеліна І. В. - 6. Освітні послуги

Предыдущая | Следующая