Менеджмент організацій - Шморгун Л. Г. - 2.1.3. Командна організація праці

Оскільки діяльність навчальної організації базується на засадах свідомого розуміння загальних принципів і цілей, свободи прийняття рішень і навчання, важливого значення в ній набувають взаємодія та комунікації її різних відділів і рівнів організаційної структури. Тому, основними конструктивними елементами, з яких будується така організація, є самокеровані команди.

Команда - це група з двох чи більше працівників, які для досягнення певної цілі координують свої дії й трудові зусилля.

До складу команд входять співробітники різних спеціальностей, які об'єднуються для виконання одного завдання. Команди, як правило, самі займаються навчанням, забезпеченням безпеки роботи й оплати праці, а також координації взаємодії з іншими командами.

Ще один важливий елемент навчальної організації - Наділення владою (Делегування повноважень): надання працівникам свободи, ресурсів, інформації, знань, необхідних для розкриття їх можливостей і творчого потенціалу в процесі прийняття рішень і ефективної праці. Таке розуміння ролі працівників у діяльності організації є протилежним стосовно підходу до цього питання в межах традиційного менеджменту, який, навпаки, передбачає обмеження свободи працівників, суворе регламентування їх виробничих функцій і поведінки. Однак діяльність організацій, що навчаються, свідчить, що делегування повноважень дає змогу збагатити процес праці, забезпечити найманих працівників в управлінні правом прийняття рішень і навчання, можливість виконання робочих завдань за відсутності пильної уваги з боку безпосереднього керівника.

Важливою цінністю навчальної організації є те, що люди розглядаються як головні ресурси й опора менеджера. Тому сучасні компанії подібного типу переконані в необхідності гідного ставлення до персоналу, пропонуючи працівникам конкурентоспроможну заробітну плату, хороші умови праці, можливості для особистого й професійного розвитку. Крім того, організації, що навчаються, намагаються формувати в найманих працівників почуття власності стосовно організації шляхом усуспільнення результатів праці й участі у прибутках.

Отже, командна структура, відкрита інформація і наділені владою працівники - це три основні елементи організації, що навчається.

У різних організаціях і всередині окремої організації можуть існувати команди різних типів. Наукове обгрунтування типології команд та їх всебічна характеристика представлені в праці "Менеджмент" сучасним американським теоретиком організації й управління Р. Л. Дафтом1. На його думку, найпростіший спосіб класифікації команд - поділ їх на ті, що створюються як частина формальної структури організації, і ті, мета яких полягає в розширенні участі їх членів в управлінні.

Відповідно до такого поділу виокремлюють формальні команди - частину організаційної структури компанії. Розрізняють три різновиди формальних команд: з вертикальними і горизонтальними структурними взаємозв'язками, а також спеціалізовані.

Вертикальна команда включає менеджера та його формальних підлеглих. Інколи таку команду називають функціональною, оскільки вона створюється для виконання певних функцій у діяльності організації. Вертикальна команда може включати декілька рівнів ієрархії в межах одного функціонального підрозділу. Тому, як правило, до вертикальної команди входить відділ у цілому. Так, функціональними командами організації є відділи контролю над проектами, фінансового аналізу, інженерний, виробничий, маркетингу, відділ кадрів. Усі команди створюються для досягнення певних цілей організації за допомогою спільних зусиль її членів і взаємодії між ними.

Горизонтальна команда складається з працівників приблизно одного рівня, але з різних відділів. Зазвичай горизонтальні команди формуються у вигляді спеціальних груп і комітетів.

Спеціальна група (інша назва - міжфункціональна команда) включає співробітників різних відділів, яким доручається спільне виконання певних дій. Після досягнення поставлених цілей спеціальна група розпускається. Прикладом таких команд можуть бути команди, які працюють у виробничій фірмі над створенням нового продукту, в університеті - над розробкою нового навчального курсу тощо. Потреба у створенні таких команд зумовлена необхідністю врахування різних підходів і позицій, які висловлюють представники різних відділів.

Комітет є, як правило, більш тривалим утворенням і нерідко стає постійною частиною організаційної структури. Член комітету повинен бути офіційним представником організації на відміну від члена спеціальної групи, від якого вимагається володіння певними здібностями і навичками, необхідними для вирішення завдання. Комітети вирішують проблеми, які виникають регулярно. Такими є, наприклад, комітет, що займається скаргами працівників, консультативний комітет у галузі оплати й організації праці, робочий комітет з розроблення і дотримання правил виконання робочих завдань.

Будучи частиною організаційної структури компанії, спеціальні групи і комітети мають низку переваг:

- дають можливість членам організації обмінюватися інформацією;

- генерують ідеї з координації діяльності відділів;

- знаходять нові способи вирішення організаційних проблем;

- сприяють розвитку нових методів організаційної практики і політики1.

Спеціалізовані команди (інколи їх називають проектними) не входять до формальної структури організації та працюють над найважливішими проектами або такими, які вимагають унікальних творчих навичок. Такі команди створюються заради певної цілі та з її досягненням розформовуються.

Самокеровані команди зазвичай складаються з 5-20 працівників, які мають різні навички і відповідають за весь цикл виробництва товару чи послуги. Головний сенс такої команди полягає в тому, що команда сама, без прямої участі менеджерів і контролерів, несе відповідальність за свою роботу, приймає рішення, контролює ефективність і взагалі виконує всі дії, необхідні для досягнення мети. Командам, що постійно функціонують, притаманні такі ознаки:

- члени команди можуть виконувати різні функції. Завдяки всебічній підготовці кожен здатний виконувати функції будь-кого іншого. Багатофункціональність дає змогу підтримувати високий рівень координації, виробляти якісні товари та послуги;

- команда має право самостійно ухвалювати рішення (приймати нових членів, вирішувати проблеми, що виникають, витрачати виділені засоби, контролювати результати і складати плани).



Схожі статті




Менеджмент організацій - Шморгун Л. Г. - 2.1.3. Командна організація праці

Предыдущая | Следующая