Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ
Чим обумовлене існування нації? Яку роль у становленні особистості і нації відіграє національна самосвідомість? Що характерно для міжнаціональних відносин в сучасному світі? У чому причини міжнаціональних конфліктів і які шляхи їх цивілізованого подолання? Якою повинна бути національна політика?
Крім класів і інших соціальних груп, соціальну структуру суспільства складають історично сформовані спільності людей: племена, народності, нації. Сучасне людство представлене приблизно трьома тисячами різних народів, а в нашій країні їх більше ста. У той же час незалежних держав у світі нараховується близько 200. Отже, більшість народів проживає в багатонаціональних державах.
Якою б не була дорога нам історична пам'ять про свої національні корені, важливо розуміти й інше: усі ми живемо і завжди будемо жити разом з людьми різних національностей. Це вимагає від кожного з нас особливої особистої делікатності і відповідальності у відносинах з людьми інших національностей.
Варто пам'ятати, що в різних народів більше спільних рис, ніж відмінностей, і їхня спільність постійно зростає, оскільки посилюються взаємозалежність, взаємозв'язок і цілісність світу.
Але, дозволяючи людству зберігатися у всій властивій йому багатогранності і своєрідності, зближення народів не означає заперечення їхніх національних особливостей. Навпаки, саме своєрідність їхньої культури служить живим джерелом духовного багатства людства, неповторності світової культури.
ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ
У курсі історії розглядалися такі історично сформовані форми спільності людей, як рід, плем'я, народність, нація. Розвиток цих спільностей пов'язаний з ростом продуктивних сил, розширенням господарських зв'язків, формуванням певних соціальних і культурних передумов. Так, рід і плем'я характерні для первісного суспільства. Народність складається з появою класів і держав. Капіталізм активізує економічні і культурні зв'язки, створює єдиний національний ринок, ліквідує господарську роздробленість середньовічної держави, згуртовує різні народності, що входять до нього в єдине національне ціле. Виникає нація.
Поряд з поняттями "плем'я", "народність", "нація" у науці затвердилося і поняття етнос. Це грецьке слово означає "народ" і не має однозначної характеристики. Під етносом розуміється історично сформована на певній території сукупність людей, які володіють спільною культурою, мовою, усвідомленням своєї єдності.
Нація складається протягом тривалого історичного періоду в результаті з'єднання, "перемішування", "плавлення" представників різних (родинних і неспоріднених один одному) племен і народностей. Сучасні наукові теорії не дають однозначної відповіді на питання про ознаки цієї спільності.
На початку XX ст. головною ознакою нації вважалася спільність мови, економічного життя, психічного складу. Один з теоретиків марксизму К. Каутський ознаками нації вважав спільність території, мови, економічного життя і традицій. Каутський не абсолютизував ці ознаки, думаючи, що при відсутності одного чи декількох з них нація продовжує існувати. Був і інший погляд: тільки при наявності всіх зазначених ознак можна говорити про націю.
Істотні зрушення в розумінні нації відбулися в останній третині XX ст. Відповідне до сучасних уявлень на етапі формування нації велике значення має територіальна, мовна й економічна єдність. Надалі під впливом інтеграційних і міграційних процесів ці ознаки нерідко втрачають свою визначальну роль, хоча і зберігають своє значення.
Єдність нації, як вважають дослідники, може підтримуватися як матеріальними, так і в деяких націй - психологічними факторами, спільністю духовних цінностей, походження й історичної долі.
Розповсюджений ще один підхід, при якому нація розглядається як співтовариство громадян даної держави.
Надалі ми будемо вживати слово "нація" у етнокультурному значенні, тобто в значенні вищої форми етнічної спільності.
Велике джерело національної спільності і національної відповідальності історична пам'ять. Для українського народу, який перебував 600 років у колоніальній залежності від інших держав, це особливо важливо.
Пам'ятати про уроки минулого, шанувати предків, остерігатися помилкових учинків, ночувати відповідальність перед поколіннями - це важливі функції історичної пам'яті, яка допомагає згуртувати національну спільність, але найголовніше - дає відчути свою самоусвідомленість і право бути незалежними.
Один з найбільш відчутних результатів історичного шляху - національна культура: казки, легенди, історичні оповідання, пісні, танці, музика, особлива художня майстерність, що виявляється в храмових будівлях, іконах, домашньому побуті; це народний епос, де яскраво виступають національні відмінності ("Слово о полку Ігоровім" легко відрізнити від "Манаса" чи "Калевали"), це творчість письменників, художників, композиторів, у тому числі сучасних, де знаходять своє відображення національний колорит, національні легенди. Насамперед через культуру людина пов'язана зі своєю нацією.
Українська нація виникла в процесі довгої боротьби за свою незалежність, яка гуртувала, з'єднувала український народ.
Сучасна українська мова склалася на основі старослов'янської мови, але увібрала у себе масу слів з інших мов - польської і латинської, грецької, татарської, російської, англійської, німецької тощо.
Було б неправильно уявляти собі процес розвитку народів як ідеально прямий шлях руху від однієї спільності до іншої. Людство це живий багатобарвний світ народів. Він перебуває в безупинному русі: народи з'являються, розцвітають, зникають. І в кожного народу свій шлях, своя доля.
З історії ви знаєте, що багато відомих колись народів {(ішли в небуття (фінікійці, скіфи, половці тощо), а деякі сучасні народи виникли ще в стародавності (наприклад, вірмени, грузини). Англійська нація склалася в XVI ст., українська - у ХУІІ-ХУШст., німецька - у XIX ст. Десятки націй сформувалися і формуються в XX ст. Нинішнє людство представлене всім різноманіттям історично сформованих форм спільності: сьогодні на Землі проживають роди і племена, народності і нації, що пов'язано з розмаїтістю природно-кліматичних, економічних, соціальних і культурних умов їхньої життєдіяльності.
Що стосується поняття "національність", то воно означає приналежність людини до тієї чи іншої нації. У більшості країн світу національність визначається не державними органами, а самою людиною добровільно. Сьогодні на Землі усе більше стає людей, які народилися від змішаних шлюбів (тобто від батьків різних національностей), вони мають право вибирати собі національність кожного з батьків. У переважній більшості сучасних демократичних держав вибір національності є невід'ємним правом кожної особистості, одна з умов її свободи. Це право мають і громадяни України.
Схожі статті
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 42. Про нації і міжнаціональні відносини
Чим обумовлене існування нації? Яку роль у становленні особистості і нації відіграє національна самосвідомість? Що характерно для міжнаціональних...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЗМІНИ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН У НАШОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Ці дві групи населення, причому кожна по-своєму, ніби випадають зі стійкої соціальної структури суспільства. Слово люмпен походить від німецького lumpen...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЛЮМПЕНИ І МАРГІНАЛИ
Ці дві групи населення, причому кожна по-своєму, ніби випадають зі стійкої соціальної структури суспільства. Слово люмпен походить від німецького lumpen...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - МУДРІСТЬ МІФУ
Чи завжди пізнавальна діяльність веде до наукових результатів? Які знання дають міфи? У чому полягає народна мудрість? Чи можна довіряти досвіду? Що там,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЗАРОДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ
Слово капітал походить з пізньої латини. З'явившись у побуті близько XII-XIII ст., воно спочатку означало цінності, запас товарів, масу грошей або ж...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - МОРАЛЬНА ОЦІНКА
Діяльність людини відбувається в суспільстві. У її процесі вона дотримує чи, навпаки, порушує інтереси інших людей, держави, суспільства. При цьому...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - "СОЦІАЛЬНІ ЛІФТИ"
Отже, кожний з нас може бути віднесений до тієї чи іншої соціальної групи, кожен займає певне місце в соціальній структурі. А чи можлива зміна цього...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
Отже, кожний з нас може бути віднесений до тієї чи іншої соціальної групи, кожен займає певне місце в соціальній структурі. А чи можлива зміна цього...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ДОХОДИ І ВИТРАТИ
Тепер звернемося до проблеми місця людини у відносинах розподілу і споживання. Історія знає кілька способів задоволення потреб людей у найбільш...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - НОВІ ЦІННОСТІ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Слово капітал походить з пізньої латини. З'явившись у побуті близько XII-XIII ст., воно спочатку означало цінності, запас товарів, масу грошей або ж...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - §12. Ненаукове пізнання
Чи завжди пізнавальна діяльність веде до наукових результатів? Які знання дають міфи? У чому полягає народна мудрість? Чи можна довіряти досвіду? Що там,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 7. Право в системі соціальних норм
Чому право - це "моральний мінімум"? У чому основний зміст права: забороняти чи дозволяти карати? Чому закон суворий, але в законах порятунок? КОРИСНО...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - НЕ ПОМИЛИСЯ В ОЦІНЦІ
Ставлення до власної зовнішності разом із уявленнями про свої здібності, ставлення до себе інших людей формується в самооцінку. Самооцінка є емоційним...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ
Про що дослідникам важче добувати істинне знання: про природу чи про суспільство? Чи може вчений, що вивчає суспільство, бути абсолютно безстороннім в...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 13. Соціальне пізнання
Про що дослідникам важче добувати істинне знання: про природу чи про суспільство? Чи може вчений, що вивчає суспільство, бути абсолютно безстороннім в...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - "СВОБОДА Є ПІЗНАНА НЕОБХІДНІСТЬ"
§ 20. Свобода в діяльності людини Чому ми прагнемо до свободи? Що обмежує нашу свободу? Як пов'язані свобода і відповідальність? Яке суспільство можна...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ГРОМАДЯНСЬКЕ ПОВНОЛІТТЯ
Кого вважати молодим? Що означає громадянське повноліття? Нові соціальні ролі: додаткові обов'язки чи зростаючі можливості? Чи зберігає освіта свій...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ВІД ДИТИНСТВА - ДО ДОРОСЛОСТІ
Кого вважати молодим? Що означає громадянське повноліття? Нові соціальні ролі: додаткові обов'язки чи зростаючі можливості? Чи зберігає освіта свій...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 41. Молодь у сучасному суспільстві
Кого вважати молодим? Що означає громадянське повноліття? Нові соціальні ролі: додаткові обов'язки чи зростаючі можливості? Чи зберігає освіта свій...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - БУРИДАНІВ ОСЕЛ
§ 20. Свобода в діяльності людини Чому ми прагнемо до свободи? Що обмежує нашу свободу? Як пов'язані свобода і відповідальність? Яке суспільство можна...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЦЕ СОЛОДКЕ СЛОВО "СВОБОДА"
§ 20. Свобода в діяльності людини Чому ми прагнемо до свободи? Що обмежує нашу свободу? Як пов'язані свобода і відповідальність? Яке суспільство можна...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 20. Свобода в діяльності людини
§ 20. Свобода в діяльності людини Чому ми прагнемо до свободи? Що обмежує нашу свободу? Як пов'язані свобода і відповідальність? Яке суспільство можна...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА
§ 20. Свобода в діяльності людини Чому ми прагнемо до свободи? Що обмежує нашу свободу? Як пов'язані свобода і відповідальність? Яке суспільство можна...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - МОРАЛЬ І ПРАВО
Чому право - це "моральний мінімум"? У чому основний зміст права: забороняти чи дозволяти карати? Чому закон суворий, але в законах порятунок? КОРИСНО...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ПРОБЛЕМИ ВІЙНИ І МИРУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Війна як спосіб вирішення міжнародних проблем, яка несе із собою масові руйнування і загибель величезної кількості людей та породжує прагнення до...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - МИСЛЯЧА І ДІЯЛЬНА ЛЮДИНА - ОСНОВА СУСПІЛЬСТВА
Хто і з ким підписує суспільний договір? Коли економічні інтереси окремої людини збігаються з інтересами суспільства? Чи є революція засобом вирішення...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 32. Погляди на суспільство і людину в індустріальну епоху
Хто і з ким підписує суспільний договір? Коли економічні інтереси окремої людини збігаються з інтересами суспільства? Чи є революція засобом вирішення...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЗБЕРЕЖЕННЯ І ПОШИРЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ
Оригінальні ідеї, наукове відкриття, роман чи картина можуть бути втрачені безповоротно або залишитися в невідомості, і тоді вони не нестимуть ніякого...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - САМОСПОВІДЬ І САМОПІЗНАННЯ
Ставлення до власної зовнішності разом із уявленнями про свої здібності, ставлення до себе інших людей формується в самооцінку. Самооцінка є емоційним...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - РІЗНОМАНІТТЯ ШЛЯХІВ І ФОРМ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Повернемося до питання про співвідношення закономірності, об'єктивної обумовленості ходу подій і свободи вибору. Якщо ви думкою оглянете хід світової...
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ