Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЗБЕРЕЖЕННЯ І ПОШИРЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ
Оригінальні ідеї, наукове відкриття, роман чи картина можуть бути втрачені безповоротно або залишитися в невідомості, і тоді вони не нестимуть ніякого впливу на людей, Уявимо, як збідніло б людство, якби не знало античної міфології, якби не збереглися єгипетські піраміди" розписи Рубльова, твори Т. Шевченка чи загадкова Мона Ліза Леонардо да Вінчі, як потьмянів би вигляд Києва без пам'ятника Богдану Хмельницькому чи Софіївського собору. Хто ж сприяє збереженню і поширенню духовних багатств? Це насамперед різні установи, що виконують функції збирання, збереження, дослідження і популяризації культурно-історичних і природно-наукових цінностей, Почнемо з музеїв" Сутність їх спочатку добре розкривав древній в'єтнамський термін "бао та", що означає "сховище реліквій". З розвитком музеїв (нині їх у світі понад 12 тис.) вони стали не тільки зібраннями цінностей" але завдяки своїм експозиціям, виставкам" екскурсіям 1 серйозним джерелом поповнення знань мільйонів відвідувачів.
Музеї різноманітні за своїм профілем: історичні (у тому числі археологічні" етнографічні тощо), художні" літературні, природно-історичні (ботанічні, геологічні тощо), технічні. В Україні й інших країнах багато і самодіяльних (створених на суспільних засадах) музеїв; це музеї історії навчальних закладів, військових частин, підприємств.
Слова "сховище" і "поширення" відносяться і до бібліотек. Найдавніша з них з'явилася за багато століть до винаходу друкарства: у середині VII ст. до н. е. при дворі ассірійського царя Ашшурбаніпала була зібрана бібліотека з "глиняних книг". З розвитком друкарства постійно зростала роль бібліотек як найважливішого засобу сприяння тому, щоб усе більше людей опановували науковими, літературними, духовними цінностями. Мережа бібліотек величезна: від невеликих - особистих, шкільних, міських - до найбільших книгосховищ.
Слово "архів" (у перекладі з лат. - письмосховище) нерідко асоціюється з чимось дуже давнім і від життя далеким. Архіви, як і бібліотеки, відомі здавна. Архіви - це місце збереження документів, у тому числі і найбільш древніх, і зовсім недавнього часу. Зібрання архівних джерел призначені для наукових досліджень, для реалізації практичних цілей. Архіви безупинно поповнюються, тому що щоденно накопичуються нові свідчення про діяльність окремих людей, організацій, державних установ. Архіви бувають невеликі (наприклад, архів заводу, де зберігаються документи про його працівників) і гігантські, за якими можна досліджувати багато чого, ще не пізнаного, або відновити істину, що довго ховалася. Так, завдяки архівним пошукам удалося зробити надбанням гласності раніше засекречені договори (наприклад, секретний протокол, підписаний Молотовим і Ріббентропом напередодні Другої світової війни). При відновленні стародавніх українських міст, зруйнованих фашистами в роки Великої Вітчизняної війни, залучалися дані про архітектурні особливості і розміри відроджуваних споруд, пам'ятників культури. Давні повідомлення, що зберігаються в архівах, про ті чи інші природні явища допомогли геологам XX ст. знайти колосальні запаси корисних копалин (нафта, газ тощо). Архівні довідки допомагають громадянам підтвердити деякі їхні права (наприклад, довідки про стаж роботи впливають на розмір пенсії).
Таким чином, архіви, бібліотеки, музеї - це не тільки сховища; древні єгиптяни називали їх "будинками життя", підкреслюючи важливу роль цих установ у збереженні і передачі культурної спадщини. Музеї, архіви, бібліотеки - надбання народу, вони повинні бути доступні для усіх.
Результативність духовно-практичної діяльності, здійснюваної музеями, бібліотеками, архівами, багато в чому залежить від "лоцмана", що прокладає відвідувачу, читачу найкращий шлях до пізнання. Ці "лоцмани" - екскурсоводи, бібліотекарі, архіваріуси.
Афоризм "дивитися - не значить бачити" нагадує про одне з корінних завдань музейного працівника - навчити "бачити", тобто виявляти істотні риси експозиції, одержуючи, таким чином, максимум закладеної в ній інформації. Згадаємо, наприклад, про відвідування художньої галереї. Звичайно, залишаючись один на один з картиною, кожний відчуває її естетичний вилив. Але нерідко багато що залишається незрозумілим через слабке знайомство з тематикою (наприклад, із сюжетами на біблійні теми), через недостатньо чітке сприйняття художнього стилю, його особливості. У таких випадках пояснення екскурсовода дуже важливе.
У бібліотеках дуже важко орієнтування у світі книг. І тут порада бібліотекаря допомагає вибрати правильний шлях для задоволення запитів читача, формування його інтересів і смаків.
Найбільший за охопленням людей і за загальнонародною значимістю внесок у діяльність з поширення духовних цінностей вносить школа, насамперед учитель. Згадаємо широкий, суспільний зміст слова "учитель": це мислитель, що веде людей по дорозі знань і допомагає їм оформити свої погляди, шукати і знаходити свій життєвий шлях. Саме вчитель є для дітей і юнаків живим джерелом знань і умінь, носієм естафети часів, він поширює, передає новим поколінням найбільш головне, цінне і по-людському загальнозначуще з того, що накопичене наукою, технікою, мистецтвом із глибокої стародавності до наших днів. Учитель прагне закласти основи розуміння сучасної системи наукового знання, що розвивається, про світ, людину, суспільство.
Масова аудиторія, що сприймає духовні цінності, - це сотні мільйонів читачів газет і журналів, слухачів радіо, телеглядачів, тобто ті, на кого постійно впливають засоби масової інформації (ЗМІ).
Схожі статті
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ДІЯЛЬНІСТЬ
РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ДІЯЛЬНІСТЬ § 3. Сутність людської діяльності Чим активність людини відрізняється від активності інших істот? Чи може людина жити,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПОВЕДІНКА ТВАРИН
РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ДІЯЛЬНІСТЬ § 3. Сутність людської діяльності Чим активність людини відрізняється від активності інших істот? Чи може людина жити,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 3. Сутність людської діяльності
РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ДІЯЛЬНІСТЬ § 3. Сутність людської діяльності Чим активність людини відрізняється від активності інших істот? Чи може людина жити,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА
РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ДІЯЛЬНІСТЬ § 3. Сутність людської діяльності Чим активність людини відрізняється від активності інших істот? Чи може людина жити,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - СТВОРЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ
Духовний світ людини вчені нерідко характеризують як нерозривну єдність розуму, почуттів, волі. Світ особистості індивідуальний і неповторний. Духовний...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ
У структурі діяльності необхідно насамперед розрізняти суб'єкт і об'єкт діяльності. Суб'єкт - той, хто здійснює діяльність, об'єкт - це те, на що вона...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 9. Пізнавальна діяльність людини
Як ми набуваємо знання? Людина - суб'єкт чи об'єкт пізнання? Чим сприйняття предмета відрізняється від уявлення про нього? Що нам дає здатність до...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЩО СПОНУКАЄ ЛЮДЕЙ ДО ДІЯЛЬНОСТІ
Намагаючись пояснити діяльність людей, їхні вчинки, мислителі різних епох давали різні відповіді на питання про те, що ж рухає цими діями, а отже,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - МУДРІСТЬ МІФУ
Чи завжди пізнавальна діяльність веде до наукових результатів? Які знання дають міфи? У чому полягає народна мудрість? Чи можна довіряти досвіду? Що там,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - §12. Ненаукове пізнання
Чи завжди пізнавальна діяльність веде до наукових результатів? Які знання дають міфи? У чому полягає народна мудрість? Чи можна довіряти досвіду? Що там,...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ПОНЯТТЯ СВІДОМОСТІ
Як ми набуваємо знання? Людина - суб'єкт чи об'єкт пізнання? Чим сприйняття предмета відрізняється від уявлення про нього? Що нам дає здатність до...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - СУСПІЛЬСТВО І КУЛЬТУРА
Слово "культура" використовується настільки ж часто, як слова "суспільство" і "природа". При цьому під культурою найчастіше розуміють які-небудь...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 10. Істина і її критерії
Чому деякі філософи і вчені заперечують можливість пізнання світу? Які знання є істинними? Чи існують абсолютні істини? Відкіля беруться помилки? КОРИСНО...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - НАУКОВЕ МИСЛЕННЯ І СУЧАСНА ЛЮДИНА
Довгий час розвиток науки уявлявся поступовим, послідовним ростом один раз пізнаного, подібно до того, як цеглинка до цеглинки зводиться стіна. При...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ НАУКОВЕ ЗНАННЯ
Довгий час розвиток науки уявлявся поступовим, послідовним ростом один раз пізнаного, подібно до того, як цеглинка до цеглинки зводиться стіна. При...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - КРИТЕРІЇ ІСТИНИ
Чому деякі філософи і вчені заперечують можливість пізнання світу? Які знання є істинними? Чи існують абсолютні істини? Відкіля беруться помилки? КОРИСНО...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 15. Діяльність у сфері духовної
Духовний світ людини вчені нерідко характеризують як нерозривну єдність розуму, почуттів, волі. Світ особистості індивідуальний і неповторний. Духовний...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - РОЗДІЛ 3. ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ І ДІЯЛЬНІСТЬ
Духовний світ людини вчені нерідко характеризують як нерозривну єдність розуму, почуттів, волі. Світ особистості індивідуальний і неповторний. Духовний...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ФАКТИ, ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ОЦІНКИ
Будь-яке пізнання суспільства людиною починається зі сприйняття реальних фактів. Факти економічного, соціального, політичного, духовного життя - основа...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ХТО ТАКІ АГНОСТИКИ
Чому деякі філософи і вчені заперечують можливість пізнання світу? Які знання є істинними? Чи існують абсолютні істини? Відкіля беруться помилки? КОРИСНО...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - НАВЧАННЯ
Серед основних видів діяльності психологи поряд із грою і працею наливають навчання. Здавалося 6, цей вид діяльності вам добре відомий. Подумайте чи не...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
Діяльність людей розгортається в різних сферах життя суспільства, її спрямованість, зміст, засоби нескінченно різноманітні. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ Існують різні...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
Діяльність людей розгортається в різних сферах життя суспільства, її спрямованість, зміст, засоби нескінченно різноманітні. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ Існують різні...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - СОЦІАЛЬНІ НОРМИ
Чи слушно, що діяльність кожної людини контролюється суспільством? Добре це чи погано? Чи існують правила поведінки для всіх? Яка людина може стати...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЗНАЙОМИЙ НЕЗНАЙОМЕЦЬ
Що таке самопізнання? Чим пізнання себе відрізняється від пізнання інших об'єктів? Як формується образ "Я". Які механізми самооцінки? Що таке "Я...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - §14. Самопізнання
Що таке самопізнання? Чим пізнання себе відрізняється від пізнання інших об'єктів? Як формується образ "Я". Які механізми самооцінки? Що таке "Я...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - § 6. Соціальні норми і поведінка з відхиленням від них
Чи слушно, що діяльність кожної людини контролюється суспільством? Добре це чи погано? Чи існують правила поведінки для всіх? Яка людина може стати...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ТАМ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НАУКА
Ще одним наслідком існування позанаукового знання є поява час від часу таких напрямів, які одержали узагальнене найменування пара наука (від лат. para -...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - БАГАТСТВО СВІТУ СПІЛКУВАННЯ
Обмін думками може відбуватися як у формі діалогу, так і у формі обміну монологами чи репліками. Яка різниця? Що дає спілкуванню діалог? Словник визначає...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ДІАЛОГ
Обмін думками може відбуватися як у формі діалогу, так і у формі обміну монологами чи репліками. Яка різниця? Що дає спілкуванню діалог? Словник визначає...
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЗБЕРЕЖЕННЯ І ПОШИРЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ