Логіка - Конверський А. Є. - 8. Зміст поняття та склад злочину
В кримінальному праві існує поняття "склад злочину", яке відповідає відомому нам тепер терміну "зміст поняття".
В юридичній практиці прийнято говорити не про зміст понять "крадіжка", "розбій", "шахрайство" і т. д., а про склад злочину (чи то крадіжки, чи то шахрайства і т. д.).
Дамо дефініцію поняття "склад злочину". Складом злочину називають сукупність суб'єктивних ознак, при наявності яких суспільно небезпечна дія визначається злочином за кримінальним кодексом.
З точки зору логіки склад злочину - це зміст поняття, яке відображає даний злочин.
Злочин - це специфічний об'єкт поряд з тими предметами і явищами, які оточують людину. І так саме як предмети і явища, що незалежно існують від людини, знаходять відображення у наших поняттях, так і протиправні дії, вчинені людиною (залежні від людини), відображаються в конкретних поняттях.
Тому-то склад злочину - це сукупність суттєвих ознак, що фіксують суть вчиненої протиправної дії, а зміст поняття - це відображення цієї дії в наших думках, це знання про такий злочин.
А це означає, що склад злочину і зміст поняття співпадають, адекватні одне одному. Але склад злочину - це те, що "реально" існує, а зміст злочину - це його мислення (логічне), віддзеркалення.
Наприклад, з однієї сторони, складом такого злочину, як "грабіж" є наступні суб'єктивні ознаки: 1) відкрите, 2) заволодіння, 3) чужим майном, 4) із застосуванням насилля і погроз. З другої сторони, узагальнення цих ознак є змістом поняття "грабіж".
Склад більшості злочинів визначає кримінальний кодекс. Але в деяких випадках закон не визначає всіх ознак, що входять до складу злочину. Тоді звертаються до кримінально-правової теорії і до судової практики.
Фактично склад злочину є і юридичною і логічною основою відмежування одних злочинів від інших. Знаючи, наприклад, склад злочину "розбій", ми можемо його легко відрізнити від інших злочинів: "шахрайство", "грабіж" і т. д.
При розгляді питання "Види понять" ми наголошували на такій дії, як логічний аналіз поняття, яка передбачає віднесення будь-якого поняття до конкретного виду. Аналогічною дією в юридичній науці є кваліфікація злочину.
Під "кваліфікацією злочину" розуміють оцінку конкретної суспільно небезпечної дії, яка вказує, який саме злочин здійснено.
Щоб кваліфікувати злочин, потрібно знати, які ознаки входять до його складу.
У логічному відношенні кваліфікація злочину - це віднесення конкретної суспільно небезпечної дії до одного із кримінально-правових понять, передбачених законом.
Наприклад, якщо кваліфікувати довільну суспільно небезпечну дію у вигляді функціональності ознак: 1) відкрите, 2) заволодіння чужим майном, 3) без насилля і погроз як грабіж, то це буде не вірно.
Дати правильну кваліфікацію злочину означає показати, продемонструвати, що дана протиправна дія дійсно є елементом конкретного виду злочину і цим самим їй притаманні всі ознаки, що містить цей злочин.
Неправильна кваліфікація злочину означає віднесення до певного виду злочину протиправної дії, що не має ознак цього злочину. А це вже не тільки логічна помилка, а й судова, з якої випливає неправильне визначення міри покарання за скоєне.
Все це зумовлює ту обставину, що для правосуддя головним є правильно кваліфікувати злочин.
Фіксація злочину, встановлення причетності підозрюваного до злочину - це лише початок дії правосуддя. Головним є співставлення конкретної суспільно небезпечної дії з тією статтею кримінального закону, яка адекватно описує вчинене.
Логіка ж, зі свого боку, вимагає, щоб до кожної суспільно небезпечної дії застосовувалися лише ті поняття, які є їх адекватним відображенням.
Схожі статті
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Зміст поняття
Оскільки поняття є форма абстрактного мислення, то для нього, як для абстрактного мислення в цілому, характерна така ознака як зв'язок з мовою. Тобто,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття
Оскільки, обсяги понять - це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Мовні засоби виразу поняття
Оскільки поняття є форма абстрактного мислення, то для нього, як для абстрактного мислення в цілому, характерна така ознака як зв'язок з мовою. Тобто,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Передмова до другого видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника - формування культури мислення, а також...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Обсяг поняття. Елементи теорії множин
Зупинимося на другому елементові логічної структури поняття, на обсязі поняття. Об с я г о м поняття називається множина предметів, кожен з яких є носієм...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Передмова до третього видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника - формування культури мислення, а також...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 7. Види понять
Оскільки, обсяги понять - це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон тотожності
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Основні формально-логічні закони
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.4. Зміст поняття і склад злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VIII. Поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Поняття знака. Види знаків
Отже, з наведеного визначення мови випливає, що головним її елементом є знак. Природно виникає запитання: що таке знак? Під з н а к о м розуміють...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Поняття про форму мислення
Знаючи характерні особливості абстрактного мислення, можна дати йому таке визначення. А б с т р а к т н е мислення - це ступінь процесу пізнання, який...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття і значення складу злочину
§ 1. Поняття і значення складу злочину Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття функції
1. Поняття функції Завершуючи розгляд питань, пов'язаних з логічним аналізом природної мови, зупинимося на визначенні поняття "пропозиційна функція"....
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття семантичної категорії
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття формалізації
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VI. СКЛАД ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття і значення складу злочину Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон достатньої підстави
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон протиріччя
Коли глибше осягнути зміст закону тотожності, то стає очевидним, що із його змісту випливає така вимога до процесу міркування: Не можуть бути одночасно...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Формальні та змістовні правила міркування
Наведені приклади яскраво свідчать про те, наскільки важливо знати правила та закони мислення і вміти їх застосовувати у практиці міркувань. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення логіки як науки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види функцій
Оскільки значеннями пропозиційних функцій є висловлювання, що виражають судження, їх називають функціями висловлювання. Є три види пропозиційних функцій:...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Особливості схоластичної логіки
Суттєвий внесок у розвиток логіки зробили представники мегаростоїчної школи, логічне вчення яких відоме під назвою "логіка стоїків". Представниками цієї...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Особливості логіки стоїків
Суттєвий внесок у розвиток логіки зробили представники мегаростоїчної школи, логічне вчення яких відоме під назвою "логіка стоїків". Представниками цієї...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Логічне вчення Арістотеля
Критично аналізуючи відкриття з логіки своїх попередників, Арістотель ставить за мету створити таку науку про мислення, яка б грунтувалася на стійких...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Логіка стародавньої Індії
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VII. Історичний характер логіки як науки
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
Логіка - Конверський А. Є. - 8. Зміст поняття та склад злочину