Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види функцій
Оскільки значеннями пропозиційних функцій є висловлювання, що виражають судження, їх називають функціями висловлювання. Є три види пропозиційних функцій:
- предикати,
- вантори,
- логічні сполучники.
Усі види пропозиційних функцій мають однакові значення (ними є висловлювання), але їх аргументи різні.
Аргументом для предикату як пропозиційної функції є терм, аргументом для квантора як пропозиційної функції є предикат, аргументом для логічних сполучників пропозиційної функції є висловлювання.
Підставивши на місце змінної у пропозиційній функції конкретне ім'я індивіда або приписавши до пропозиційної функції (у вигляді предиката) квантор, отримаємо висловлювання.
Наприклад, маємо пропозиційну функцію з однією змінною у вигляді предиката: "х - геніальний фізик". Підставимо замість змінної х ім'я конкретної людини: "Архімед". Отримаємо істинне висловлювання: "Архімед - геніальний фізик". Або припишемо до нашої пропозиційної функції квантор існування "Деякі" (Eх). У цьому випадку отримаємо висловлювання такої конструкції: "Деякі люди є геніальними фізиками".
Окрім пропозиційної функції до логічних функцій також належить понятійна функція. Уже із самої назви зрозуміло, що значенням цієї функції є поняття, а аргументами - одиничні висловлювання, суб'єктами яких є предмети, узагальнені в даному понятті.
Мовою символів понятійну функцію можна записати у вигляді виразу: х S(х),
Де - S(х) - це предикат, який виражає зміст поняття (символ S вживаємо для того, щоб показати, що тут предикатор виконує роль логічного підмета), а х - змінна, специфікована предикатом S(х).
Буквально вираз х S(х) читається так: "Предмет, якому притаманна властивість S(х)" або на конкретному прикладі: "Предмет, якому притаманна властивість бути столичним містом". Узявши за аргументи одиничні істинні висловлювання: "Київ - столичне місто", "Варшава - столичне місто", "Париж - столичне місто" внаслідок узагальнення прийдемо до висновку, що будь-яке з названих міст має властивість "бути столичним містом". Тобто отримаємо значення понятійної функції, яким є множина предметів, кожен з яких є носієм ознак, що складають зміст конкретного поняття (по суті, отримаємо обсяг поняття).
Що стосується предметних функцій, то їх аргументами і значеннями є терми. Іншими словами, це функції які з предметів породжують предмети. У математиці це операції додавання, множення, підняття до степеня тощо.
У природній мові роль предметних функцій виконують слова "зріст", "вага", "маса", "професія".
Наприклад, візьмемо слово "зріст" і використаємо його в ролі предметної функції "зріст х". За область визначення функції візьмемо множину людей. Тоді кожний результат застосування цієї функції матиме вигляд: "зріст а", де "а"- ім'я конкретної людини, а значенням цієї функції буде множина всіх іменованих чисел, які можуть характеризувати зріст людини.
Маючи на увазі сказане відносно всіх видів функцій, які застосовуються у логіці, можемо наочно переконатися, що функціональний підхід справді дає можливість більш тонко підійти до логічного аналізу природної мови, ніж це було у межах традиційної логіки.
Для прикладу візьмемо слово "планета". Поза контекстом висловлювання не можна однозначно визначити його логічну форму. Використаємо це слово у структурі висловлювання:
1. Планета - космічний об'єкт.
2. Планета - слово, що складається із семи букв.
3. Земля - планета.
У цих висловлюваннях одне й те саме слово "планета" має різні логічні статуси. У першому висловлюванні воно виконує понятійну функцію, у другому - предметну, в третьому - пропозиційну.
Підсумовуючи сказане щодо логічного аналізу мови, треба підкреслити, що мета цього аналізу - насамперед розкрити мову як засіб пізнання, показати, що головні категорії мовних виразів відіграють важливу роль не тільки у комунікативних процесах, а й у процесі мислення, а що стосується функціонального підходу до аналізу мовних виразів, то він дає можливість чіткіше визначити, носіями яких логічних форм є ті чи інші фрагменти мови.
Схожі статті
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття функції
1. Поняття функції Завершуючи розгляд питань, пов'язаних з логічним аналізом природної мови, зупинимося на визначенні поняття "пропозиційна функція"....
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці
1. Поняття функції Завершуючи розгляд питань, пов'язаних з логічним аналізом природної мови, зупинимося на визначенні поняття "пропозиційна функція"....
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види імен
1. Ім'я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Поняття знака. Види знаків
Отже, з наведеного визначення мови випливає, що головним її елементом є знак. Природно виникає запитання: що таке знак? Під з н а к о м розуміють...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Характеристика дескриптивних термінів
Розглянемо види дескриптивних і логічних термінів. Дескриптивні терміни поділяються на: - терми, - предикатори, - функціональні знаки. До логічних...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон тотожності
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Основні формально-логічні закони
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення логіки як науки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Ім'я, смисл, значення
1. Ім'я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ V. Елементи теорії імен
1. Ім'я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Визначення логічних термінів
Таким чином, розгляд групи семантичних категорій, яку називають дескриптивними термінами, показує, що вони фіксують головні типи мислиннєвих структур, із...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ І. Предмет логіки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Рівні семіотичного аналізу мови
Знакам і знаковим системам притаманні різні відношення. По-перше, це відношення між знаками у знаковій системі, яке називається синтаксичним (від...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Принципи відношення іменування
Процес вживання імен не є довільним. Хоча, на перший погляд, здається, що це саме так. Справді, зіставлення якогось імені з предметом повністю залежить...
-
Логіка - Конверський А. Є. - ВСТУП
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення мови
1. Визначення мови Наведений аналіз предмета логіки як науки свідчить про те, що логіка вивчає форми мислення та відношення між ними. Ф о р м и м и с л е...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ II. Mислення і мова
1. Визначення мови Наведений аналіз предмета логіки як науки свідчить про те, що логіка вивчає форми мислення та відношення між ними. Ф о р м и м и с л е...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Формальні та змістовні правила міркування
Наведені приклади яскраво свідчать про те, наскільки важливо знати правила та закони мислення і вміти їх застосовувати у практиці міркувань. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Передмова до другого видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника - формування культури мислення, а також...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття семантичної категорії
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов
Як уже зазначалося, прогрес у сучасній науці, особливо в логіці, значною мірою пов'язаний із застосуванням формалізованої мови. Але надаючи переваги...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Передмова до третього видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника - формування культури мислення, а також...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон виключеного третього
У тій же "Метафізиці" Арістотель формулює ще один закон логіки - закон виключеного третього: "однаковим чином нічого не може бути по середині між двома...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон протиріччя
Коли глибше осягнути зміст закону тотожності, то стає очевидним, що із його змісту випливає така вимога до процесу міркування: Не можуть бути одночасно...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Поняття про форму мислення
Знаючи характерні особливості абстрактного мислення, можна дати йому таке визначення. А б с т р а к т н е мислення - це ступінь процесу пізнання, який...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Структура формалізованої мови
Щоб характеризувати мову логіки потрібно знову звернутися до визначення предмета логіки (тим більше, що мова логіки є її методом). Буквально суть...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон достатньої підстави
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття формалізації
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій...
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види функцій