Логіка - Конверський А. Є. - 6. Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона
Першим, хто фундаментально виступив проти схоластичної логіки, і, зокрема, проти схоластизованої силогістики, був Френсіс Бекон (1561-1626 рр.). Він вважав, що логіка повинна давати нове знання, бути логікою відкриттів. Цього не здійснила логіка Арістотеля з її "Органоном". Щоб підкреслити, що його шлях у логіці відмінний від аристотелівського, свою головну працю з логіки вчений називає "Новий Органон".
Логіка Ф. Бекона тісно переплетена з гносеологією, оскільки він ставить завдання показати, що логіка - це знаряддя саме пізнання, а не мистецтво ведення диспутів, не основа процесу комунікації, не сума формальних правил, за якими здійснюється обмін думками між людьми.
Арістотель боровся проти софізмів (навмисних логічних помилок), а Бекон вів боротьбу з "привидами", або "ідолами" (труднощами, які виникають у процесі пізнання).
Найхарактернішими "ідолами" є "ідоли роду", "ідоли печери", "ідоли ринку", та "ідоли театру".
"Ідоли роду" - це спотворення, які виникають у результаті намагання людини наділити речі та явища природи власними якостями. Природа не може страждати, радіти, бути доброю, злою, мати ціль тощо. Усе це притаманне людині. Але людина іноді намагається тлумачити природу за аналогією із собою (наприклад, лагідний вітер, розумне розташування планет Сонячної системи). "Ідоли роду" є найбільш могутніми, оскільки вони вплетені в повсякденне буття кожної людини, незалежно від її освіти і виду занять.
"Ідоли печери" - це помилкові відображення дійсності, які виникають внаслідок надмірної схильності людей або до старих істин, або до нових відкриттів. У процесі пізнання, вважає Бекон, треба діяти врівноважено: не захоплюватися надмірно старими чи новими ідеями, а знаходити раціональне у попередніх теоріях і уважно ставитися до нових наукових відкриттів.
Ефективність пізнавального процесу значно знижують "ідоли ринку". "Ідоли ринку" - це труднощі пізнання, які виникають у результаті некритичного, поверхового ставлення до функції, значення і природи слова. Слова - це замінники речей (аналогічно гроші - замінники товарів на ринку). Але, вживаючи слова, використовуючи їх у процесі пізнання, комунікації, ми завжди повинні пам'ятати, що це все-таки замінники, а не самі речі. Нехтування цим застереженням призводить до того, що справжня мудрість (знання природи речей) замінюється словесною мудрістю (умінням жонглювати словами).
Перешкодою на шляху до істини, крім названих труднощів, є "ідоли театру"- хибні твердження, які обгрунтовуються посиланнями на авторитети. Усю історію пізнання, за Беконом, можна розглядати як театральну сцену, де перед глядачами розігруються різні сюжети (якими є різні концепції).
Як у театрі глядачеві нав'язують своєрідне бачення світу, своєрідне тлумачення подій з позицій певного естетичного ідеалу, так і в процесі пізнання завжди є схильність пояснювати світ з позицій певного авторитету, який є фундатором конкретної концепції чи школи. Тому справжній дослідник істини, радить Бекон, приступаючи до пізнання, повинен відкинути бездумне схиляння перед авторитетами.
Але звільнення від "привидів" - це лише частина роботи, яку повинен здійснити дослідник на шляху до пізнання істини. Йому потрібно ще озброїтися справжнім методом пізнання, яким, на думку Бекона, має бути індукція. Суть беконівської індукції полягає не в тому, щоб знайти якнайбільше фактів, що приведуть до формулювання загального положення, а в тому, щоб при ретельному аналізі фактів відкинути не суттєве і залишити найсуттєвіше для явища, яке вивчається. Іншими словами, індукція, за Беконом, допомагає знайти причини речей.
У літературі з логіки можна зустріти твердження, що Бекон не збагнув суті аристотелівської силогістики, переоцінив індукцію, віддавши їй перевагу перед дедукцією.
На нашу ж думку, до оцінки беконівської логіки слід підходити конкретно-історично, а крім того, треба розрізняти Бекона - логіка і Бекона - методолога.
Учений мав рацію вважаючи, що схоластизована логіка Арістотеля не може бути "органоном пізнання" і її потрібно звільнити від пут, в яких вона перебувала за панування такої ідеології, як релігія.
Стосовно перебільшення Беконом ролі індукції, то необхідно мати на увазі, що Бекон виступив тут як методолог. Він прагнув показати, що все наше знання має дослідну, емпіричну основу, а головним суддею (всіх) наших теоретичних конструкцій є експеримент.
Схожі статті
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон тотожності
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Основні формально-логічні закони
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення логіки як науки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ І. Предмет логіки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - ВСТУП
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон протиріччя
Коли глибше осягнути зміст закону тотожності, то стає очевидним, що із його змісту випливає така вимога до процесу міркування: Не можуть бути одночасно...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Логіка стародавньої Індії
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VII. Історичний характер логіки як науки
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види імен
1. Ім'я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Ім'я, смисл, значення
1. Ім'я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ V. Елементи теорії імен
1. Ім'я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Характеристика дескриптивних термінів
Розглянемо види дескриптивних і логічних термінів. Дескриптивні терміни поділяються на: - терми, - предикатори, - функціональні знаки. До логічних...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Абстрактне мислення і його характерні особливості
Звернемося до найбільш вживаних визначень логіки як науки: "Логіка - це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, та про закони,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон достатньої підстави
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції
Логіка Стародавньої Греції досягла найбільшого розквіту завдяки діяльності Арістотеля, одного з найвидатніших античних вчених. У деяких працях,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон виключеного третього
У тій же "Метафізиці" Арістотель формулює ще один закон логіки - закон виключеного третього: "однаковим чином нічого не може бути по середині між двома...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види функцій
Оскільки значеннями пропозиційних функцій є висловлювання, що виражають судження, їх називають функціями висловлювання. Є три види пропозиційних функцій:...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття функції
1. Поняття функції Завершуючи розгляд питань, пов'язаних з логічним аналізом природної мови, зупинимося на визначенні поняття "пропозиційна функція"....
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці
1. Поняття функції Завершуючи розгляд питань, пов'язаних з логічним аналізом природної мови, зупинимося на визначенні поняття "пропозиційна функція"....
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Принципи відношення іменування
Процес вживання імен не є довільним. Хоча, на перший погляд, здається, що це саме так. Справді, зіставлення якогось імені з предметом повністю залежить...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Рівні семіотичного аналізу мови
Знакам і знаковим системам притаманні різні відношення. По-перше, це відношення між знаками у знаковій системі, яке називається синтаксичним (від...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Поняття знака. Види знаків
Отже, з наведеного визначення мови випливає, що головним її елементом є знак. Природно виникає запитання: що таке знак? Під з н а к о м розуміють...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Визначення логічних термінів
Таким чином, розгляд групи семантичних категорій, яку називають дескриптивними термінами, показує, що вони фіксують головні типи мислиннєвих структур, із...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття семантичної категорії
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов
Як уже зазначалося, прогрес у сучасній науці, особливо в логіці, значною мірою пов'язаний із застосуванням формалізованої мови. Але надаючи переваги...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття формалізації
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Особливості схоластичної логіки
Суттєвий внесок у розвиток логіки зробили представники мегаростоїчної школи, логічне вчення яких відоме під назвою "логіка стоїків". Представниками цієї...
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона