Культурологія - Безвершук Ж. О. - Треченто - зародження нової культури
Треченто (з італ. - букв, триста) - італійська назва на позначення XIV ст. - першого періоду італійського Відродження, що визначив напрям, програму і дав перші зразки нової-культури. Данте, Петрарка, Боккаччо одними з перших захопилися античним світом, і саме їх зусиллями гуманізм стає "модним" рухом. Провідними художніми школами у мистецтві були флорентійська і сієнська.
Флоренція першою в Італії стала республікою. її конституцію було прийнято у 1293 р. Нові підходи у мистецтві започаткував скульптор Ніколо Пізано: рельєфи кафедри баптистерію у м. Пізі, в яких яскраво простежується вплив античності. Проте справжній початок нової доби пов'язують з іменем живописця Джотто Ді Бондоне, з робіт якого найкраще збереглися фрески Капелли доль Арена в м. Падуя; 38 сцен з життя Христа і Марії утворюють величний епічний цикл. Євангельські сюжети представлені як реальні події. Живою, виразною художньою мовою розповідають вони про щирість і взаєморозуміння ("Зустріч Марії та Єлизавети"), про підступність і зраду ("Поцілунок Іуди", "Бичування Христа"), про глибину страждання матері ("Оплакування") та ін. Джотто вводить пейзажне тло, постаті набувають об'єму і природності рухів, з'являється тривимірний простір: герої не "висять" у повітрі, а мають твердий грунт під ногами. У фресках е ознаки побуту, що надають їм вірогідності і певного настрою. Драматичної насиченості образів, психологічної та емоційної виразності вчитиметься у Джотто не одне покоління художників. Він був не лише живописцем: за його проектом побудована чудова дзвіниця флорентійського собору, яка й досі прикрашає місто.
У період треченто центром культури стає також Сієна, культура якої була іншою - аристократичною, пройнятою духом церковності. Твори сієнської школи ошатні, декоративні, але й більш архаїчні. Однак у "Мадоннах" Дуччо ді Буонісенья багато щирого ліричного почуття. Іншим відомим майстром треченто є Сімоне Мартіні. В постаті його сієнського кондотьєра Гвідориччо да Фольяно па копі на тлі сієнських башт е щось нестримне - і у твердій ході коня, і в прямій фігурі воїна, - що виражало дух самої доби раннього Відродження з її впевненістю в людських можливостях, волі, праві сильного. Цікавою є фреска на стіні пізанського цвинтаря Кампо Сінто, автор якої невідомий. Навіяна трагічними подіями 1348 р., коли від епідемії ( чуми помирало багато італійців, фреска "Тріумф смерті" із сюжетом, який часто використовували в середні віки, зображає блискучу кавалькаду дам і кавалерів, яким вигляд відкритих трун не заважає з насолодою слухати музику. Мажорний настрій доби перемагає. |
Кватроченто - рання зрілість Відродження
Кватроченто (з італ. букв. - чотириста) - італійська назва на позначення XV ст. - того періоду Відродження, який повернув в італійське мистецтво античні традиції, однак доповнені духовним досвідом християнського середньовіччя. У кожному виді мистецтва XV ст. залишило після себе вирішення якихось нових завдань: архітектура створила тип світського палаццо (у зв'язку з чим ренесансний стиль в архітектурі називається ще стилем "палаццо" ); у скульптурі з'явився образ реальної людини, а не божества; живопис розробив релігійну станкову картину, але надав їй світських рис.
У культурі кватроченто найяскравіше заявили про себе три школи. Перша - флорентійська - заклала риси нового стилю в архітектурі: конструктивну ясність, античну простоту, гармонію, домірність. Уперше вони виявилися у капеллі Пацці при церкві Санта-Кроче (архітектор Ф. Брунеллескі), ще яскравіше - у мирській архітектурі: наприклад, у споруді Виховного будинку у Флоренції (Ф. Брунеллескі), палаццо Пітті (Л. Б. Альберті) та палаццо Медичі (М. да Бартоломео). їм властиві чіткість поверхневого членування, рустика", велика роль пілястр, здвоєні (парні) вікна, підкреслений карниз.
Скульптором, якому випало на декілька століть наперед розв'язати багато проблем європейського пластичного мистецтва - круглої скульптури, монумента, кінного монумента, - був Донателло. Його роботами є статуї апостола Марка для Флорентійської церкви Орсан-Мікеле, Святого Георгія (в якому чітко виражений ідеал раннього Відродження: статуя уособлює гідність і впевненість, що підкреслено вільною, спокійною поставою, яка подібна до колони, як і у кращих зразках грецької скульптури), кінна статуя кондотьера. Більш: вишукані, витончені образи створював учень Донателло - Андреа Вероккіо. Відомі його бронзовий Давид, кінний монумент кондотьєра Коллеоні. У живописі флорентійської школи XV ст. провідна роль належить Мазаччо, який умів розміщувати постаті у просторі, пов'язувати їх між собою і з пейзажем, знав анатомів людського тіла (тобто розвинув те, що започаткува Джотто). Інші художники слідом за Мазаччо розроблювали проблеми перспективи, руху й анатоми, за що їх почали називати перспектнвістами й аналітиками.
XV ст. у Флоренції прийнято називати "медіційською добою", оскільки протягом другої його половини на чолі міста стояла династія Медічі. Флоренція у цей час пройшла шлях від демократичної форми правління до аристократичної, що відобразилося на її мистецтві. Особливої вишуканості мистецтво набуло за правління Лоренцо Медичі, якого прозвали Пишним. Його двір став центром культури того часу" де знайшли притулок письменник Поліціано, вчений-філософ Дж. Піко делла Мірандола, великі художники Ботічеллі та Мікеланджело. Типовим для цього етапу кватроченто був С. Ботічеллі. Характерні риси його почерку: декоративність, ошатність, ліричний та романтичний характер образів, фантастичний пейзаж, деякі "готицизми" - видовжені невагомі постаті ("Народження Венери", "Весна"), однак виявляються в його творах нервовість і трагізм (особливо "Саломея", "Вигнана" та ін.). С. Ботічеллі розписував стіни Сикстинської Капелли, стеля якої через півстоліття вкрилася розписами Мікеланджело. Умбрійська школа XV ст. уславилася багатьма майстрами, але передусім великим колористом П'єро Делла Франческа, майстром монументально-декоративного живопису (фрески церкви Сан-Франческо в Ареццо) урочистого, епічного, з величними образами людини, яка піднялася над випадковим, буденним, я також сміливим новатором А. Мантенья - співцем героїчної особистості.
Венеціанська школа завершує розвиток мистецтва кватроченто. Тематично провідними у ній були історичний, монументально-декоративний живопис, портрет і пейзаж. Видатними представниками венеціанської школи XVI ст. є П. Веронезе, Тиціан, Я. Тінторетто.
Схожі статті
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.6. Основні наукові концепції походження і сутності культури
Культурна еволюція - це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури
6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури Духовною підставою радикальної культурної переорієнтації Європи стало християнство. Виникнувши у...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.2. Загальні риси первісної культури
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.2. Морфологія і динаміка культури
Морфологія культури - це структурний аналіз культури як соціального феномену, дослідження закономірностей формоутворення культурних явищ. Структура...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 1 БАЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.2. Візантія - будівництво християнського світу
Візантійська культура - блискуча і своєрідна, найрозвиненіша в Європі з IV до Х-ХІ ст. - існувала до середини XV ст. Виникненню Візантії як держави...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.7. Етапи розвитку культури давніх слов'ян
У сучасній науці розрізняють такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов'ян: мізинський, Трипільський і черняхівський. Висловлюється думка, що...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Архаїчна Греція
Архаїчна Греція (VIII-VI ст. до н. е.), на думку де| яких дослідників, - час найбільш інтенсивного розвитку античного суспільства. В цей період виникли...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Грецька класика
Архаїчна Греція (VIII-VI ст. до н. е.), на думку де| яких дослідників, - час найбільш інтенсивного розвитку античного суспільства. В цей період виникли...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 8.1. Італійський Ренесанс
На кінець середньовіччя вільна думка людини, вважаючи обтяжливою для себе церковну опіку, повернула до пізнання того, що їй було найближче, - до...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 8 ВІДРОДЖЕННЯ
На кінець середньовіччя вільна думка людини, вважаючи обтяжливою для себе церковну опіку, повернула до пізнання того, що їй було найближче, - до...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 7.2. Конфуціансько-даосистська цивілізація
У середні віки - період значних досягнень у науці та мистецтві Китаю - духовне життя китайського суспільства протікало під впливом дзен-будизму, який...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.5. Культурогенез
Культурна еволюція - це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 4.6. Стародавня Америка
Культура високорозвинених давніх цивілізацій на території доколумбової Америки на момент її відкриття іспанцями у 1492 р. існувала у двох порівняно...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 6 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЗАХІД
6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури Духовною підставою радикальної культурної переорієнтації Європи стало християнство. Виникнувши у...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Римське мистецтво
Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Прагматичний геній римлян
Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.5. Диво готики
Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.4. Карнавальна культура
Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Еллінізм
Подальшого розвитку давньогрецьке мистецтво набуло на етапі еллінізму, який е умовною назвою періоді в Історії грецької культури та культури на...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 4.5. Стародавня Індія
Уже в стародавні часи про Індію говорили як про країну мудреців". Розквіт індійської культури припав на період об'єднання Індії за династії Маур'їв (IV -...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.9. Інкультурація особистості
Важливою проблемою для кожної людини є здатність орієнтуватися у культурному середовищі. Інкультурація і полягає в тому, щоб поступово виробити навички,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.1. Культурологія
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 7.1. Арабо-мусульманська цивілізація
7.1. Арабо-мусульманська цивілізація У середні віки значного розквіту набула культура створена арабами та іншими народами Близького та Серед нього Сходу,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 7 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. СХІД
7.1. Арабо-мусульманська цивілізація У середні віки значного розквіту набула культура створена арабами та іншими народами Близького та Серед нього Сходу,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 2 КАТЕГОРІЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.1. Культура і цивілізація
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.3. Романіка церковна і світська
У Західній Європі розквіт культури спостерігався з кінця X ст. І першою його "ластівкою" стала архітектура, яку в 20-х роках XIX ст. назвали романською...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Частина І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Треченто - зародження нової культури