Культурологія - Безвершук Ж. О. - Галантність і скептицизм рококо
Рококо - стилістичний напрям в європейському мистецтві першої половини і середини XVIII ст.; породження суто світської культури (або ще вужче - культури придворної, аристократичної). Ця художня система прийшла на зміну "класичним котурнам" і "бароковій патетиці" та створила камерне, інтимне, щире, пов'язане з побутом мистецтво, світ мініатюрних форм. Поява рокайльного стилю припадає на період зміни епох у Франції, яка відбулася після смерті Людовіка XIV, з початком регентства герцога Орлеанського, дядька майбутнього короля Людовіка XV. Цей час при дворі ознаменувався заміною суворого придворного етикету зовсім протилежною атмосферою легковажності, жаги насолоди, розваг, розкошів. Проте в цих бурхливих веселощах, які перетворювали життя на театр, була, й певна доля бравади, передчуття насування грізних подій, тривожне очікування часу, коли доведеться зійти зі сцени. Багато змін трапилося й у відносинах мистецтва і суспільства. Король перестав бути єдиним замовником, а двір - єдиним колекціонером. З'явилися приватні колекції, салони, де виставлялися картини, і перше критично-мистецьке видання - дітище Д. Дідро - "Салони". У той час Франція ще більше перетворилася на центр художнього життя Західної Європи. Відбувався також процес витіснення релігійної культури світською.
Світ мініатюрних форм найбільше відобразився у прикладному мистецтві - у меблях, посуді, бронзі, фарфорі, а в архітектурі - переважно в інтер'єрі (за винятком Німеччини та Австрії: наприклад, палац Сан-Сусі у Потсдамі), де важливим стало не пишне і величезне, а приємне і зручне. Зовні, в екстер'єрі, палаци знаті та багатої буржуазії, "готелі", які почали будувати та ін., строго класицистичні. В інтер'єрі стіни розбиті нішами, прикрашені живописом, ліпниною, позолотою, декоративними тканинами, бронзою, фарфором, дзеркалами, часто встановленими одне навпроти одного, щоб у них віддзеркалювались усі ці прикраси. Світлі за колоритом (сіро-блакитні, бузкові, блідо-рожеві, зеленкуваті тони) панно, шовк шпалер, кришталеві люстри, вишукані меблі з інкрустацією - все це творило справді святкове видовище. Вигнуті лінії, все на асиметрії, насмішкувате, грайливе, вичурне, таке, що подразнює почуттєвість.
Сюжети живопису - тільки любовні, еротичні, культ чуттєвості, легкої закоханості (жодних серйозних пристрастей), еротичної гри - створили "театр закоханих". Улюбленими персонажами стали німфи, вакханки, Діани, Венери, Флори ("Тріумф Діани", "Туалет Венери" тощо), а улюбленим жанром - галантні свята та "пасторальні сцени", а також пейзажі. Але за дотепністю, насмішкуватою іронією, театральністю рокайльного стилю помітні роздуми про долю, сенс існування, стійкий інтерес до зображення тонких інтимних переживань приватної особи. Особливо переконливо це робить Ж. А. Ватто: його галантні свята - меланхолійний світ, в якому немає жодних дій, сюжету, а є лише сцени безтурботного життя, передані з витонченою грацією і сумом ("Свято кохання", "Важкувата пропозиція", "Жюль"). Справжнім представником французького рококо став Ф. Буше, оскільки в його мистецтві гедонізм стилю переходить у фривольність, нехтування конструктивним, раціональним, розумним відобразилося повною мірою. В картинах, панно і театральних декораціях ті самі галантні свята, а також пастуші, міфологічні, релігійні теми виражають відверто почуттєву насолоду життям, у всьому панує біло-рожева Флора (Іо, Калісто, Європа), а по суті вбрана у пастуший одяг аристократка, всюди схожа на себе парижанка. Його картини стали об'єктом жорстоких нападок теоретика естетичних ідей Просвітництва Д. Дідро. Художник рідкісного таланту, фантазії, темпераменту і стильових особливостей рококо - Ж. Фрагонар - умів точно і грунтовно характеризувати речі, чого він навчився у "малих голландців" ("Поцілунок крадькома", "Щасливі Можливості гойдалки").
Схожі статті
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.4. Карнавальна культура
Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Римське мистецтво
Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.5. Диво готики
Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Прагматичний геній римлян
Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 1 БАЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Частина І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.3. Анімізм та інші форми первісної духовності
Дав людини періоду дикості навколишній світ міг здаватися ворожим, але не був незрозумілим: оскільки життя за первіснообщинних умов мало своєю віссю...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.6. Основні наукові концепції походження і сутності культури
Культурна еволюція - це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури
6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури Духовною підставою радикальної культурної переорієнтації Європи стало християнство. Виникнувши у...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 6 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЗАХІД
6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури Духовною підставою радикальної культурної переорієнтації Європи стало християнство. Виникнувши у...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.5. Культурогенез
Культурна еволюція - це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.1. Культура і цивілізація
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Грецька класика
Архаїчна Греція (VIII-VI ст. до н. е.), на думку де| яких дослідників, - час найбільш інтенсивного розвитку античного суспільства. В цей період виникли...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Класицистична філософія життя і мистецтва
Класицизм виник па гребені суспільного піднесення французької нації та французької держави, оскільки саме у XVII ст. сформувалася єдина французька...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - "Вища верства" у добу абсолютизму
"Вища верства" у добу абсолютизму Часом абсолютної" необмеженої монархічної влади в Західній Європі були XVI-XVII ст. та країнами, де абсолютизм виявився...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 9.2. Блиск класицизму і просвітницький раціоналізм
"Вища верства" у добу абсолютизму Часом абсолютної" необмеженої монархічної влади в Західній Європі були XVI-XVII ст. та країнами, де абсолютизм виявився...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - "Малі голландці"
У XVII ст. нідерландське мистецтво поділилося на дві школи - фламандську і голландську - у зв'язку з поділом самих Нідерландів у результаті революції на...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Фламандська школа
У XVII ст. нідерландське мистецтво поділилося на дві школи - фламандську і голландську - у зв'язку з поділом самих Нідерландів у результаті революції на...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 7.1. Арабо-мусульманська цивілізація
7.1. Арабо-мусульманська цивілізація У середні віки значного розквіту набула культура створена арабами та іншими народами Близького та Серед нього Сходу,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 7 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. СХІД
7.1. Арабо-мусульманська цивілізація У середні віки значного розквіту набула культура створена арабами та іншими народами Близького та Серед нього Сходу,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Архаїчна Греція
Архаїчна Греція (VIII-VI ст. до н. е.), на думку де| яких дослідників, - час найбільш інтенсивного розвитку античного суспільства. В цей період виникли...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.4. Міфи як "першодумки людства"
Дав людини періоду дикості навколишній світ міг здаватися ворожим, але не був незрозумілим: оскільки життя за первіснообщинних умов мало своєю віссю...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Передмова
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Частина II ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУР ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.4. Культурна самобутність
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.3. Культурна ідентифікація
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.2. Культурна картина світу
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 4.5. Стародавня Індія
Уже в стародавні часи про Індію говорили як про країну мудреців". Розквіт індійської культури припав на період об'єднання Індії за династії Маур'їв (IV -...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 4.2. Стародавня Месопотамія
4.1. Спільне в культурі стародавнього світу Без досягнень, стародавніх цивілізацій сучасний світ немислимий у жодній своїй ланці. Ця далека доба,...
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Галантність і скептицизм рококо