Культура міжособистісних стосунків - Сайтарли І. Л. - Методологічні принципи культури міжособистісних стосунків як науки
Культура міжособистісних стосунків, як і будь-яка інша наука, розкривається на емпіричному (засвоєному на досвіді) та теоретичному (заснованому на наукових положеннях, ідеях) рівнях пізнання.
Емпіричне дослідження має на меті виокремлення та опис певних фактів, що стосуються культури між-суб'єктних стосунків, з використанням надбань культурології, компаративістики (лат. comparativus - порівняльний), етнопсихології. Адже кожна соціальна група (нація, етнос, родина, трудовий колектив тощо) має усталені правила і норми, які регулюють поведінку на міжособистісному рівні, демонструють певні її закономірності і можуть докорінно відрізняти одну культуру міжособистісних стосунків від іншої. Виявлення, опис та інтерпретація цих морально-етичних кодексів поведінки і спілкування допомагають ефективно вирішувати конфліктні ситуації, особливо на Крос-культурному рівні - рівні взаємодії представників різних культур, морально-етичних цінностей, поведінкових моделей, побутових традицій тощо. Апелювання до історичного та етнічного розмаїття моральних культур дає змогу глибше проникнути у сутність культури міжособистісних стосунків, побачити її загальні принципи.
Теоретичний рівень дослідження передбачає розроблення концептуального апарату культури міжособистісних стосунків, виявлення її фундаментальних принципів, оптимальний вибір і ефективне застосування методологічних підходів. Як галузь етичного знання культура міжособистісних стосунків має певні науково-методологічні досягнення. Вона грунтується на принципі гуманізму, сутність якого полягає у ставленні до іншої людини як до безумовної цінності, виявленні до неї поваги, толерантності (лат. tolerans - терплячий), тактовності, відповідальності, співчуття тощо.
Тривалий час найпоширенішим в аналізі культури міжособистісних стосунків був класово-стратифікаційний (лат. stratum - верства, клас) підхід, уперше висунутий Арістотелем. Сутність його полягає у виокремленні переважно двох протилежних моральних культур - народної та елітарної (аристократичної). Відповідно до цього морально-етична система цінностей, яка визначала культуру стосунків нижчих класів, визнавалася квазікультурою, тобто певною мірою знецінювалася. Елітарна, навпаки, вважалася взірцем соціально прийнятної поведінки і спілкування. Сучасні послідовники стратифікаційного підходу в дослідженні культури міжособистісних стосунків намагаються уникати оцінного контексту, дотримуючись загальнонаукового принципу об'єктивності, який уможливлює неупереджене ставлення навіть до тих морально-етичних систем, що протистоять гуманістичним цінностям.
На сучасному етапі найбільшою популярністю користується тендерний підхід, який розглядає будь-яке соціальне явище з позиції статі. На думку його прихильників, стать впливає на зародження і розвиток гендерних (англ. gender, від лат. genos - рід) субкультур - систем морально-етичних норм, правил поведінки і спілкування, ціннісних характеристик особистості, зумовлених статево-рольовими стереотипами (усталеними, традиційними поглядами на соціальну роль чоловіка і жінки). На розрізненні гендерних субкультур грунтується нормативна база сучасного світського етикету. Навіть бізнес-культурам притаманна статева диференціація, хоча, на перший погляд, бізнес-етика і бізнес-етикет формально тяжіють до виключення зі своєї нормативної бази тендерного чинника. Тендерний підхід до культури міжособистісних стосунків уможливлює різнобічне проникнення в її сутність як на тлі професійної діяльності, так і в родинних взаєминах.
Всебічне і глибоке пізнання культури міжособистісних стосунків допомагає, здобувши знання з історії формування найвищих морально-етичних цінностей, взірців поведінки і спілкування, прилучитися до загально-цивілізаційної культури, оволодіти сучасною нормативною базою для поліпшення взаємовідносин у різних площинах соціального буття, навчитися аналізувати конкретну соціальну взаємодію з використанням наукових методик, збагатити знання, сформувати практичні навички в спілкуванні з представниками інших моральних культур.
Схожі статті
-
Культура міжособистісних стосунків як галузь сучасної етики досліджує різноманітні морально-етичні системи минулого і сьогодення, намагаючись віднайти...
-
Культура міжособистісних стосунків є складним соціокультурним явищем, яке у своєму розвитку подолало такі етапи: передісторію культури міжособистісних...
-
Культура міжособистісних стосунків є складним соціокультурним явищем, яке у своєму розвитку подолало такі етапи: передісторію культури міжособистісних...
-
Культура міжособистісних стосунків як галузь сучасної етики досліджує різноманітні морально-етичні системи минулого і сьогодення, намагаючись віднайти...
-
Як галузь сучасної етики культура міжособистісних стосунків взаємодіє з багатьма науками, що досліджують проблеми соціального буття людини. Озброївшись...
-
З утворенням класового суспільства, зростанням могутності рабовласницьких держав моральна культура набула класового характеру. Особливу роль у формуванні...
-
Культурологія: українська та зарубіжна культура - Закович М. М. - 5. Функції культури
Вищезгаданий характер культури як суспільно-історичного явища зумовлює її поліфункціональність. Серед її функцій виокремлюють пізнавальну, інформативну,...
-
Історія української культури - Павлова О. Ю. - Етап третій. Культурологія - наука про культуру
Рух теоретичної думки в цьому напрямі відбувався у XVIII ст. від "Загальної науки" Дж. Віко до "Ідеї філософії історії людства" И. Гердера. Системне...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.3. Основні методологічні підходи до вивчення культури
Культура містить матеріальні, духовні, художні різновиди людської діяльності, процеси цієї діяльності, її продукти, вияв її в самій людині. Американські...
-
1.1. ДІЛОВИЙ ЕТИКЕТ - НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ Кожне расове чи регіональне угруповання людей має свою власну культуру. Кажучи широко,...
-
Культурологія: українська та зарубіжна культура - Закович М. М. - 4. Морфологія і динаміка культури
Морфологія культури - це розділ культурології, присвячений структурному аналізові культури як соціального феномена, вивченню закономірностей побудови та...
-
З-поміж проблем, що вирішують науки про культуру, можна виділити такі: визначення місця культури у системі буття; виявлення відношення культури до...
-
"Якщо філософії культури вдасться схопити і виявити... певні загальні й типові характеристики процесу формотворення..., то можна буде вважати, що вона...
-
На початковому етапі розвитку інженерної психології як науки в багатьох дослідженнях переважав машиноцентристський підхід, коли людина розглядалась як...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2.1. Принципи психологічної науки
1.2.1. Принципи психологічної науки Отримання наукових знань про таке складне явище, яким є психіка, значною мірою залежить від підходу дослідника до...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
Пам'ятаючи, що соціологія культури є "частиною" соціологічної науки, важливо, насамперед, визначити її місце в структурі соціологічного знання....
-
Коли йдеться про розвиток філософії культури, про розмаїття поглядів і концепцій, які створювалися, щоб визначити сутність феномену культури, слід...
-
Вирішенню цього завдання перешкоджає різноманітність уявлень про культуру, що зберігається донині. Тлумачний словник української мови, наприклад, фіксує...
-
Культура притаманна всім спільнотам і кожній людині зокрема і розглядається насамперед як духовний зміст історичного розвитку людства у різноманітних...
-
Серйозні прагнення до будь-якої мети - вже Половина успіху в її досягненні. Вільгельм Гумбольдт - Спілкування - важлива компонента менеджменту. - Поняття...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 3. КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ВИВЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити...
-
Основи культурології - Сандюк Л. О. - 1.3. Поліфункціональність культури
Значення культури в житті людини і суспільства виражається через її функції. Багатогранність феномену культури визначає розмаїття функцій. Ми зупинимося...
-
Кризові явища, пов'язані з розвитком існуючої цивілізації, глобальні проблеми, які на весь голос заявили про себе людству (екологічні, демографічні,...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основні елементи, форми та різновиди культури
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Серйозні прагнення до будь-якої мети - вже Половина успіху в її досягненні. Вільгельм Гумбольдт - Спілкування - важлива компонента менеджменту. - Поняття...
-
Історія релігій - Лубський В. І. - Методологічні принципи релігієзнавства
Релігієзнавство не ставить за мету узгодити погляди на релігію віруючого і невіруючого чи віруючих різних конфесій, воно дає певний обсяг наукових знань...
-
Історія української культури - Павлова О. Ю. - 1.4. Культура і цивілізація
До найважливіших проблем сучасного культурологічного знання належать питання про сутність і взаємозв'язки таких феноменів, як культура й цивілізація. У...
-
Історія української культури - Павлова О. Ю. - 1.6. Різновиди класифікації культур
Форми культури Відносяться до таких сукупностей правил, норм і моделей поведінки людей, які не можна вважати повністю автономними утвореннями; вони не є...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.1. Методологічні основи предмета науки
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
Культура міжособистісних стосунків - Сайтарли І. Л. - Методологічні принципи культури міжособистісних стосунків як науки