Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 362. Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності обвинуваченого

1. Якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.

1. Коментована стаття регламентує порядок розгляду кримінального провадження у випадку встановлення судом під час судового розгляду неосудності обвинуваченого.

Підставами для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру згідно з ч. 1 ст. 503 КПК є вчинення особою кримінального правопорушення у стані:

1) неосудності;

2) осудності, але захворювання нею на психічну хворобу до постановлення вироку.

Приводом для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, а отже, винесення судом ухвали про зміну порядку судового розгляду у зв'язку із встановленням неосудності обвинуваченого, е висновок психіатричної експертизи.

Якщо ж під час судового провадження будуть установлені обставини, які дають підстави вважати, що особа перебувала чи перебуває в стані неосудності, зокрема: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо), суд зобов'язаний залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи. При цьому в разі необхідності здійснення, на думку експерта (спеціаліста), тривалого спостереження та дослідження особи остання за ухвалою суду згідно з ч. 2 ст. 509 КПК може бути направлена до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи на строк не більше двох місяців. Одночасно з постановленням такої ухвали суд приймає рішення про відкладення судового розгляду до завершення проведення зазначеної експертизи. У зв'язку з чим суд має відкласти судовий розгляд на строк, достатній для проведення психіатричної експертизи та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Отримавши висновок експерта, яким підтверджується неосудність обвинуваченого (вчинення ним кримінального правопорушення у стані неосудності або осудності, але подальшого захворювання ним до постановлення вироку на психічну хворобу), суд, заслухавши думку сторін, за необхідності допитавши з власної ініціативи або за клопотанням сторін кримінального провадження чи потерпілого експерта, який проводив експертизу, постановляє ухвалу про зміну порядку судового розгляду, про що повідомляє присутнім.

Після постановлення цієї ухвали головуючий незалежно від складу суду, який попередньо здійснював судове провадження, продовжує судовий розгляд відповідно до ст. 512 КПК одноособово, у загальному порядку з урахуванням положень процесуального закону, уміщених у гл. 39 КПК, за обов'язковою участю прокурора, законного представника та захисника. При цьому участь особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, не є обов'язковою і може мати місце, якщо цьому за висновком експерта не перешкоджає характер розладу психічної діяльності чи її психічного захворювання. Якщо законний представник та захисник не брали участі в судовому розгляді, яке здійснювалося в загальному порядку, при зміні порядку розгляду кримінального провадження з аналізованих підстав вони залучаються обов'язково (статті 44,49,52 КПК).

В одне провадження можуть бути об'єднані кримінальне провадження, яке здійснюється в загальному порядку, та кримінальне провадження щодо застосування заходів медичного характеру лише у випадку, якщо підставою для здійснення останнього було встановлення факту (згідно з висновком психіатричної експертизи) вчинення особою кримінального правопорушення у стані неосудності. У разі такого об'єднання зазначені кримінальні провадження розглядаються в судовому засіданні в одному кримінальному провадженні в загальному порядку з постановленням за наслідками судового розгляду вироку щодо обвинуваченого та ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Зазначимо, що встановлення другої підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування заходів медичного характеру, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 503 КПК, виключає об'єднання такого кримінального провадження з кримінальним провадженням, яке здійснюється в загальному порядку.

Похожие статьи




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 362. Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності обвинуваченого

Предыдущая | Следующая