Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого

1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд мас право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

1. У разі неявки в судове засідання за викликом потерпілого, належним чином повідомленого про судовий розгляд, дату, час і місце судового засідання, суд з урахуванням думки учасників судового провадження вирішує питання щодо того, чи можливо провести судовий розгляд за відсутності потерпілого. Головний чинник, який суд має враховувати при вирішенні питання про можливість розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого, це чи не буде його відсутність заважати повному з'ясуванню всіх обставини, необхідних для прийняття законного та обгрунтованого рішення. Залежно від встановленого суд вирішує питання або про проведення судового розгляду без участі потерпшого або про відкладення розгляду кримінального провадження.

Якщо суд дійде висновку про необхідність відкладення розгляду кримінального провадження, то таке відкладення судового розгляду не може розцінюватись як порушення принципу безперервності судового розгляду (п. 1 ч. 2 ст. 322 КПК). Утім при відкладенні судового розгляду на інший день та час суду необхідно дотримуватись вимог закону щодо розумності строків. Так, у п. 46 рішення у справі "Антоненков та інші проти України" (2005 р.) ЄСПЛ дійшов висновку, що було порушення п. 1 ст. 6 КЗПЛ відносно тривалості кримінального провадження проти заявників. При цьому Суд зауважив, що, серед іншого, "затримки у провадженні були спричинені рідкими судовими засіданнями. Хоча заявники не перебували під вартою, Суд вважає, що судовий розгляд мав проводитись із більш пильним графіком судових засідань з метою прискорити провадження. До того ж Суд зазначає, що найбільш частою причиною для відкладення слухань протягом усього судового розгляду була неявка потерпілого у судове засідання. Так було до квітня - травня 2001 року, коли суд прийняв рішення про його примусовий привід, та ці рішення, напевно, не справили жодного ефекту на його поведінку".

У разі неявки потерпілого на виклик суду в судове засідання без поважних причин суд своєю ухвалою за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою вправі накласти на нього грошове стягнення у порядку, передбаченому гл. 12 КПК. Якщо на потерпілого було накладено грошове стягнення, йому не пізніше наступного робочого дня після постановления відповідної ухвали надсилається її копія (ч. З ст. 146 КПК). Розмір такого грошового стягнення згідно з ч. 1 ст. 139 КПК складає від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Стаття 326. Наслідки неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників

1. Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.

Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

2. Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не с обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу.

1. Згідно зі ст. 61 КПК цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК, пред'явила цивільний позов. Цивільний позивач має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

У разі неприбуття в судове засідання без поважних причин цивільного позивача, його представника або законного представника суд застосовує практично ті самі наслідки, що передбачені цивільним процесуальним законодавством (ч. З ст. 169 ЦПК), - залишає цивільний позов без розгляду. Винятки з цього правила становлять випадки, коли від цивільного позивача, його представника чи законного представника надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності, або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнали пред'явлений позов. За таких обставин цивільний позов може бути розглянутий і за відсутності позивача, його представника або законного представника.

2. Цивільний відповідач у кримінальному провадженні - це фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому КПК (ч. 1 ст. 62 КПК). Цивільний відповідач має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього (ч. З ст. 62 КПК).

Схожі статті




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого

Предыдущая | Следующая