Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 360. Консультації та роз'яснення спеціаліста

1. Під час дослідження доказів суд мас право скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань.

2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті наданих усних консультацій чн письмових роз'яснень. Першою ставить запитання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, а потім інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні. Головуючий у судовому засіданні мас право ставити спеціалістові запитання в будь-який час дослідження доказів.

1. Спеціалістом відповідно до ч. 1 ст. 71 КПК є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних знань і навичок.

Спеціаліст може бути залучений судом з власної ініціативи чи за клопотанням сторони судового провадження для надання:

- безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду;

- усних консультацій або письмових роз'яснень щодо питань, які потребують спеціальних знань, наприклад щодо проведення фіксування технічними засобами.

Перед проведенням необхідних дій, для яких залучався спеціаліст, головуючий має встановити його особу, перевірити документи, що підтверджують його повноваження, роз'яснити спеціалісту його права та обов'язки, визначені у частинах 4, 5 ст. 71 КПК, а також повідомити, в якому провадженні він бере участь та у зв'язку з чим його було залучено до кримінального провадження. Якщо ж з'ясується, що особа не володіє знаннями про обставини, які цікавлять суд, чи поставлені питання виходять за межі спеціальних знань, якими володіє спеціаліст, він має право відмовитися від надання консультації чи роз'яснення. У такому випадку суд запрошує іншого спеціаліста. Слід зазначити, що учасники судового провадження спеціалісту можуть заявити відвід з підстав, передбачених ст. 79 КПК, унаслідок задоволення якого у визначений ухвалою суду строк має бути залучений інший спеціаліст.

Слід зазначити, що консультації та роз'яснення спеціаліста з огляду на ч. 2 ст. 84 КПК не є процесуальними джерелами доказів, а тому вони не беруться до уваги при з'ясуванні обставин, установлених під час кримінального провадження, та ухваленні судового рішення, а є важливими лише при дослідженні інших доказів. При цьому плани, схеми, фотографії, звукозапис, відеозапис, зроблені спеціалістом у судовому засіданні під час огляду чи дослідження доказів, проведення інших процесуальних дій, можуть використовуватися судом як докази за умови, що вони фіксують інші докази.

2. Спеціалісту можуть бути поставлені запитання по суті наданих ним усних консультацій чи письмових роз'яснень як для їх уточнення, так і доповнення. Першою ставить запитання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, а потім інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, судді, а за дозволом головуючого - присяжні. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить запитання спеціалістові сторона обвинувачення. Головуючий має контролювати хід опитування спеціаліста, ставити запитання в будь-який час дослідження доказів для уточнення чи доповнення його відповідей.

Стаття 361. Огляд на місці

1. У виняткових випадках суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини, - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися під час здійснення провадження судом присяжних.

2. Огляд на місці здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для огляду під час досудового розслідування.

3. На місці огляду учасникам кримінального провадження, які беруть у ньому участь, можуть бути поставлені запитання, пов'язані з проведенням огляду.

4. Учасники судового провадження при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення.

5. Проведення огляду і його результати відображаються у протоколі огляду місця та можуть фіксуватися технічними засобами.

1. У виняткових випадках (наприклад, унаслідок отримання від учасників кримінального провадження нових відомостей або таких, що не узгоджуються з протоколом огляду місця та доданих до нього) суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони судового провадження може визнати за необхідне (зокрема, для виявлення та фіксації додаткових або уточнених відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення) оглянути певне місце (місцевість, приміщення) поза межами приміщення суду (зали судового засідання).

Огляд проводиться за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини, на розсуд суду - за участю:

- свідків - для перевірки (підтвердження чи спростування) їх показів;

- спеціалістів - для проведення вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапису, складання плану і схеми, виготовлення графічних зображень оглянутого місця чи окремих речей, виготовлення відбитків та зліпків, огляду і вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження;

- експертів - зокрема, у випадках, коли протокол огляду місця, складений під час досудового розслідування, не узгоджується з висновками експерта й останній наполягає на правильності його висновків або існує ймовірність вилучення з місця огляду матеріалів, предметів, які в подальшому можуть бути предметом дослідження експерта, виявлення трупа, інших обставин вчинення кримінального правопорушення, для повного з'ясування яких потрібні спеціальні знання.

Огляд на місці відповідно до ч. 1 коментованої статті не може проводитись під час здійснення провадження судом присяжних. Таке застереження законодавця обумовлено тим, що більша частина складу суду (троє присяжних) не є професійними суддями, а отже, вони не володіють необхідними професійними знаннями та навичками, психологічно не підготовлені сприймати інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи безпосередньо, наприклад, на місці його вчинення чи схову знаряддя, засобів вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим можуть необ'єктивно сприймати побачене та робити висновки, керуючись насамперед внутрішніми відчуттями, тощо.

Слід зазначити, що у такому випадку, тобто у зв'язку з неможливістю проведення цієї процесуальної дії судом присяжних, але за наявної необхідності її здійснення, суд відповідно ДО ч. З ст. 333 КПК за клопотанням сторони кримінального провадження має право у порядку, передбаченому ч. 5 зазначеної статті, доручити органу досудового розслідування провести огляд на місці. У зв'язку з чим суд має відкласти судовий розгляд на строк, достатній для проведення цієї слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

2. Огляд на місці під час судового провадження здійснюється за правилами, передбаченими процесуальним законом для огляду під час досудового розслідування, тобто у порядку; передбаченому ст. 237 КПК, а огляд житла чи іншого володіння особи згідно з ч. 2 цієї статті у порядку, визначеному ст. 236 КПК.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК при проведенні огляду можуть бути вилучені речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, та речі, вилучені з обігу (незалежно від їх належності до кримінального провадження). Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду та опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду місця. У випадку якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді до проведення огляду та опечатування їх у залі судового засідання. Головуючий управі заборонити учасникам кримінального провадження, присутнім при огляді, залишати до його закінчення місце, що оглядається, вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. За вказівкою головуючого залучений спеціаліст управі проводити вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

3. На місці огляду суд має право поставити запитання, пов'язані з проведенням огляду, будь-кому із учасників кримінального провадження, які беруть у ньому участь, надати можливість їм поставити запитання одне одному, дати відповідні пояснення.

4. Під час проведення огляду присутні учасники кримінального провадження вправі звернути увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення. У свою чергу, суд, заслухавши думку інших учасників, управі дати вказівку залученому спеціалісту провести фіксацію, інші необхідні дії щодо предмета чи речі, на які звернули увагу суду учасники кримінального провадження.

5. Початок, перебіг та результати огляду відображаються у протоколі огляду місця, який за розпорядженням головуючого може складати секретар судового засідання або залучений спеціаліст - особа, яка володіє спеціальними знаннями ведення таких процесуальних документів та складання додатків до них, а також можуть фіксуватися технічними засобами. Варто зазначити, що незважаючи на те, що в ч. 5 коментованої статті використане формулювання "можуть фіксуватися технічними засобами", таке фіксування з огляду на положення, закріплене у ч. 4 ст. 107 КПК, є обов'язковим.

Похожие статьи




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 360. Консультації та роз'яснення спеціаліста

Предыдущая | Следующая