Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А. В. - 12. Види допитів та їх особливості при розслідуванні хабарництва

У процесі розслідування хабарництва з'ясовується низка питань, що допомагають встановленню істини:

1) час, обстановка, типова слідова картина;

2) місце вчинення злочину;

Місцем передачі хабара можуть бути:

- службовий кабінет посадової особи;

- квартира, дача або машина хабародавця чи хабароодержувача;

- ресторани, бари, громадський транспорт, сауни, в яких відбуваються як заплановані, так і незаплановані зустрічі хабародавця й хабароодержувача;

- номера готелів або службових приміщень, про зустріч у яких домовлялися з хабароодержувачем;

- умовні місця в парках, на вулиці, у магазині, у потязі, у будинку та інших місцях, про які заздалегідь домовилися учасники злочину;

- будь-які місця зустрічі двох осіб, при якій передавався хабар без попередньої домовленості як послуга за надалі виконувану послугу (прийняття на роботу, здача іспитів для вступу у вищий навчальний заклад, відкриття комерційного підприємства, здача в оренду престижного приміщення та ін.).

3) обстановка злочину;

4) особа злочинців.

12. Види допитів та їх особливості при розслідуванні хабарництва

Допит заявника.

У процесі допиту заявника обов'язково треба з'ясувати таке:

- звідки заявником отримані відомості (або відомо) про дачу хабара;

- кому був даний хабар;

- предмет хабара;

- мета хабара, тобто за виконання яких дій (дії) він був отриманий;

- у якій установі, організації, закладі чи на якому підприємстві ця подія мала місце;

- які посадові функції має особа, яка одержала хабар;

- яке відношення до цієї посадової особи має хабародавець (стороння особа, співробітник цієї установи та ін.);

- яке відношення до названої установи й посадової особи має заявник (службовець, стороння особа та ін.);

- кому ще крім заявника відомо про хабар;

- як часто мають випадки хабарництва в цій установі;

- як характеризується особа хабароодержувача і хабародавця;

- які обставини супроводжували хабар (де, коли, як він був переданий);

- кому ще крім правоохоронних органів заявник розповідав про факти хабарництва, у який період це відбувалося;

- яка обстановка з дотриманням дисципліни в установі чи організації, де заявник виявив факти хабарництва;

- бачив заявник особисто факт передачі хабара чи чув про це від інших осіб;

- якими словами супроводжувався факт передачі хабара або якими жестами;

- що спонукало заявника повідомити про факт хабара правоохоронним органам (боротьба з хабарництвом, особиста ворожість до осіб, які приймали участь у цьому злочині, порушення його особистих інтересів, підвищення по службі, одержання престижної роботи, відрядження, які становлять для нього інтерес та ін.).

Допит свідків.

Показання свідків є важливим доказом при розслідуванні хабарництва. Специфіка при допиті свідків при розслідуванні хабарництва полягає у наступному:

- вивчення матеріалів справи про подію та осіб, які брали участь у ній;

- встановлення психологічного контакту зі свідком;

- встановлення відносин в яких перебуває свідок з підозрюваним (обвинуваченим);

- уточнення даних про особу допитуваного;

- опрацювання спеціальних питань (вивченням відповідної літератури; одержанням консультацій у фахівців; безпосереднє ознайомлення з організацією виробництва, технологією окремих процесів, системою й характером банківських операцій тощо; установлення характеру розпорядницьких рішень та ін.);

- складання плану допиту. Допит підозрюваного.

При допиті підозрюваного, затриманого на місці злочину, необхідно з'ясувати дані, які є підставою для затримання:

- де було проведено затримання;

- ким проводилося затримання;

- у зв'язку з якими діями підозрюваного або хабародавця;

- коли, за яких обставин відбулося затримання (під час передачі хабара, після його передачі, у присутності хабародавця, безпосередньо після його відходу чи ін.);

- предмет хабара (якими індивідуальними особливостями він характеризується - гроші, іноземна валюта, коштовності, витвір антикваріату, документи на купівлю машини, будівлі, квартири тощо);

- які пояснення підозрюваного супроводжували факт затримання;

- чи не було спроби представити підозрюваним факт одержання хабара як несподіваної для нього дії, про яку він не має згадки, нічого не знає;

- які заяви робив хабародавець при затриманні (заперечував факт передачі хабара, вказуючи на те, що він хотів показати ту чи іншу цінність для можливої їх купівлі);

- у яких відносинах знаходилися підозрюваний і хабародавець;

- чи мали місце відносини службової підпорядкованості, дружні, далекого знайомства, не були знайомі;

- які розмови, пропозиції передували одержанню хабара;

- на які день, годину планувалася передача хабара;

- хто міг знати про це, крім осіб, які брали участь у злочині;

- чи не мав місця факт провокації хабара (якою особою, мотив провокації).

Схожі статті




Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А. В. - 12. Види допитів та їх особливості при розслідуванні хабарництва

Предыдущая | Следующая