Кредитування і контроль - Вовк В. Я. - 12.3. Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

Розмір резерву під кредитні ризики визначається шляхом зважування чистого кредитного ризику на встановлений коефіцієнт резервування за відповідною категорією кредитної операції:

Де Р - розрахункова сума резерву;

31 - сума чистого кредитного ризику за кожною категорією кредитної операції;

Кі - коефіцієнт резервування.

Коефіцієнти резервування за кредитними операціями наведено у табл. 12.5.

Таблиця 12.5. Коефіцієнти резервування за кредитними операціями, %

Категорія кредитної операції

Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику)

Коефіцієнт резервування за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, в яких немає джерел надходження валютної виручки

"Стандартні"

1

2

"Під контролем"

5

7

"Субстандартні"

20

25

"Сумнівні"

50

60

"Безнадійні"

100

100

Приклад

Банк видав кредит у сумі 120 тис. грн під заставу автотранспорту в сумі 100 тис. грн. Банком кредит класифікований як "під контролем".

Сума резерву становитиме (120 тис. грн - 100 тис. грн * 0,4) * 0,05 = 4 тис. грн. Таким чином, надавши кредит позичальнику, банк має сформувати резерв у сумі 4 тис. грн.

Резерв кредитних ризиків за операціями в іноземній валюті, що проводяться на міжбанківському ринку, формується за коефіцієнтами резервування 1, 5, 20, 50, 100 % відповідно до категорії кожної окремої операції без додаткової оцінки надходжень позичальника в іноземній валюті.

Під час розрахунку резерву за кредитними операціями в іноземній валюті достатніми вважаються надходження валютної виручки, які перевищують суму заборгованості та відсотків за кредитом. Розрахунок достатності надходжень валютної виручки здійснюється за період, що відповідає строку дії укладеного кредитного договору на підставі договорів купівлі-продажу, укладених у тій самій іноземній валюті, що і виданий кредит.

Під час формування резервів за кредитними операціями, що здійснюються на міжнародному ринку, банки мають враховувати ризик країни, який виникає у зв'язку з кредитуванням позичальників інших країн і залежить від нестабільної політичної ситуації, економічної кризи, обмежувальної політики уряду щодо іноземних кредитів, інвестицій, переказів тощо.

Під час розрахунку резерву з урахуванням ризику країни чистий кредитний ризик зважується на один із двох коефіцієнтів резервування, що є більшим:

- або коефіцієнт резервування за ступенем ризику залежно від категорії кредитної операції;

- або коефіцієнт резервування за ризиком країни позичальника.

Якщо гарантом погашення заборгованості за кредитом є резидент країни, ризик якої належить до вищої групи, ніж ризик країни позичальника, то для порівняння береться коефіцієнт, установлений для країни-гаранта.

Якщо за результатами оцінки фінансового стану і стану обслуговування боргу кредитна операція за ступенем ризику віднесена до категорії "стандартна", а країна позичальника за ризиком - до третьої групи ризику і нижче, то така кредитна операція вважається "нестандартною".

Якщо кредитна операція в іноземній валюті здійснюється з нерезидентом, що не є банківською установою або фізичною особою, яка оформила дозвіл на працевлаштування в Україні, або яка є працівником розташованих на території України іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, то така операція не може бути віднесена до вищої категорії, ніж "субстандартна". Ця норма не поширюється на кредитні операції, що здійснюються іноземними філіями українських банків.

Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за ними використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній ("Fitch ЮСА", "Moody's", "Standard &; Poors" тощо). Рейтинг фінансових установ, який встановлюється рейтинговим агентством "Standard &; Poors", наведено у дод. 7. При цьому має також враховуватися прогноз зміни рейтингу, який може бути:

- "позитивним" - свідчить про те, що рейтинг може підвищитися;

- "негативним" - свідчить про те, що рейтинг може знизитися;

- "стабільним" - свідчить про малу ймовірність змін;

- "таким, що розвивається" - свідчить про можливе підвищення або зниження;

- "NN1" - нейтральний1.

Банки, в яких відкрито кореспондентські рахунки, поділяються за групами відповідно до рейтингу країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами (ДОД. 8).

Розмір резерву за кредитними операціями, що здійснюються на міжнародному ринку, визначається шляхом зважування суми грошових коштів на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування (табл. 12.6).

Таблиця 12.6. Коефіцієнти резервування за групами банків, у яких розміщені грошові кошти на кореспондентських рахунках або депозитних рахунках до запитання

Групи банків, у яких відкрито кореспондентський рахунок

Коефіцієнт резервування, %

1

0

2

2

3

10

4

20

5

30

6

40

7

50

8

100

Банки та інші позичальники, що розташовані в країнах, рейтинг яких не підтверджений жодною з провідних світових рейтингових компаній, належать до групи 7. Банки - резиденти і нерезиденти та інші позичальники, що визнані банкрутами або ліквідуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, зареєстровані в офшорних зонах, належать до групи 8.

Під час встановлення розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається відповідно до врахованої вартості векселя та амортизації дисконту.

Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком і його філіями. За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк. Сума резервів під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитом обліковується на контрактивних рахунках банку.

Контрактивні рахунки - це контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників активних рахунків. Операції за цими рахунками відображаються за методами відображення операцій за пасивними рахунками.

Критерії, що використовуються банками при класифікації кредитного портфеля, а також у процедурах прийняття і виконання рішень щодо формування та використання резерву під кредитні ризики, мають відображатися у відповідних документах банку, що визначають його кредитну політику.

Для щомісячного розрахунку резервів банки здійснюють класифікацію кредитних операцій шляхом проведення інвентаризації та аналізу їх якості. Результати аналізу якості кредитного портфеля мають фіксуватися документально за формою, встановленою банком.

Контроль за повнотою сформованого резерву здійснюється за даними місячного балансу банку.

Банки зобов'язані щомісяця здійснювати інвентаризацію прострочених і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів за кредитами та в разі погашення позичальником заборгованості за нарахованими доходами скоригувати суму резерву на суму отриманого платежу.

Нараховані доходи, визнані згідно з чинним законодавством безнадійними щодо отримання, списуються за рішенням правління банку за рахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Схожі статті




Кредитування і контроль - Вовк В. Я. - 12.3. Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

Предыдущая | Следующая