Кредит і банківська справа - Вовчак О. Д. - 9.4. Економічні нормативи ліквідності

Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Ліквідними активами є кошти в касі та на коррахунках, які відкриті в Національному банку України та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням:

1) їх обсягів;

2) строковості;

3) валюти платежів;

4) забезпечення потрібного співвідношення між власними та залученими коштами;

5) необхідності формування оптимальної структури активів.

З метою контролю за станом ліквідності банків НБУ установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Усі активи банку за ступенем ліквідності поділяють на шість груп:

1) Високо ліквідні активи (кошти в касі, в НБУ та інших банках, банківські метали, кошти на вимогу в НБУ, інших банках, строкові депозити в НБУ);

2) Ліквідні активи (всі активи, які приносять банкам доходи, всі надані кредити, депозити в інших банках, цінні папери, вкладені в асоційовані та дочірні компанії);

3) Низько ліквідні активи - пролонгована дебіторська заборгованість;

4) Неліквідні активи (прострочена і сумнівна заборгованість за кредитами);

5) Недохідні активи (основні засоби та нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, капітальні вкладення);

6) Квазіактиви - нараховані доходи.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках). Він визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковуються за поточними рахунками (ЗБП. р.):

Н4 = (Каса + Коррах)/ЗБП. р. · 100.

Оптимальне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 %.

Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.

Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховують вимоги і зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної (АП. л.) та вторинної (АВт. л.) ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання (ЗБСтр. вик.):

Н5=( АП. л. + АВт. л.)/ ЗБСтр. вик.·100.

До активів Первинної та вторинної ліквідності при розрахунку нормативу поточної ліквідності належать:

- готівкові кошти;

- банківські метали;

- кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку України та інших банках;

- строкові депозити, які розміщені в Національному банку України та інших банках;

- боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та у портфелі банку на погашення;

Боргові цінні папери, емітовані Національним банком України в портфелі банку на продаж та у портфелі банку на погашення;

- надані кредити.

До зобов'язань з відповідними строками виконання належать:

- кошти на вимогу;

- короткострокові та довгострокові кредити, одержані під Національного банку України та інших банків;

- кошти бюджету України;

- строкові депозити інших банків та клієнтів;

- цінні папери власного боргу, емітовані банком;

- субординований борг банку;

- зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій, пору к, авалів;

- зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

Оптимальне значення нормативу Н5 мас бути не менше ніж 40 %.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виковувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношенні ліквідних активів (АЛ) до короткострокових зобов'язань (КЗ):

Н6= АЛ/ КЗ·100.

До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються ліквідні активи та короткострокові зобов'язання з початковим строком погашення до одного року.

До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включають:

- готівкові кошти;

- банківські мотали;

- кошти на кореспондентських рахунках то відкриті в Національному банку України та інших банках;

- короткострокові депозити, що розміщені а Національному банку України та інших банках;

- короткострокові кредити, що надані іншим байкам;

- боргові цінні папери органів державної влади в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та о портфелі банку до погашення.

До короткострокових зобов'язань включаються:

- кошти на вимогу;

- кошти бюджету України;

- короткострокові кредити, які одержані від Національного банку України та інших банків;

- короткострокові депозити інших банків і клієнтів:

- короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком;

- зобов'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;

- зобов'язання з кредитування, які надані банкам і клієнтам.

Оптимальне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20 %.

Схожі статті




Кредит і банківська справа - Вовчак О. Д. - 9.4. Економічні нормативи ліквідності

Предыдущая | Следующая