Країнознавство - Мальська М. П. - 8.2. Підходи до вивчення інфраструктури в країнознавстві
Складність географічного аналізу полягає в тому, що в територіальному розрізі інфраструктура - це поняття ієрархічне. Мова може йти про інфраструктуру міжнародну, внутрішньодержавну, міжрайонну, внутрішньорайонну (міжвузлову) і локальну (вузлову, внутрішньоміську). Часто виділяють сільську інфраструктуру чи інфраструктуру агропромислового комплексу. Для всіх цих видів інфраструктури можна розробити спеціальні методи і критерії оцінки.
Своєрідність розвитку інфраструктури визначається низкою регіональних факторів:
- масштабами і темпами економічного розвитку району;
- структурою матеріального виробництва;
- фондоємністю галузей господарства;
- внутрішніми і зовнішніми зв'язками району;
- ступенем розвиненості коопераційних зв'язків;
- особливостями природного середовища;
- властивостями економіко-географічного положення та ін. Тому розвиток і склад інфраструктури суттєво залежать від
Території, і значною мірою впливають на розміщення продуктивних сил, на процеси індустріалізації, інтенсифікацію сільського господарства, розвиток рекреаційних систем тощо.
Учені-географи наводять приклади того, як ефект від орієнтації на інфраструктуру в багатьох випадках перевищує ефект від наближення до джерел сировини і палива, навіть у деяких випадках для галузей з яскраво вираженою паливно-сировинною орієнтацією. У економічно розвинених країнах особливо яскраво проявляються надмірні концентрації продуктивних сил у районах і центрах з розвиненою інфраструктурою. Не випадково найбільш динамічними є староосвоєні райони.
Зазначена тенденція актуалізує географічний підхід до вивчення інфраструктури як передумови розміщення продуктивних сил, результатом якого є виділення частин країни з різними характером і насиченістю інфраструктури.
Незважаючи на те що розміри і склад інфраструктурних галузей залежать від економіко-географічної ситуації в районі, визначений мінімум інфраструктурної забезпеченості необхідний для всіх районів. Завданням економічної географії є виявлення оптимальних регіональних характеристик інфраструктури.
Напрям територіальних зіставлень інфраструктури, особливо транспортної, розвивається давно. Значно глибший з теоретичної точки зору підхід до вивчення інфраструктури розвивається в географії з початку 80-х років ХХ ст. Поглибленого і прикладного обгрунтування в економічній географії набуло трактування транспортної інфраструктури як "судинної" ("кровоносної") системи господарства.
Основна ідея підходу полягала в тому, щоб показати місце і роль інфраструктури в інтегральній територіальній структурі господарства країни чи району; визначити наукові принципи формування "географічно логічної" інфраструктури, тобто пов'язаної у своєму розвитку з економіко - і фізико-географічними особливостями.
Водночас територіальні проблеми розвитку інфраструктури залишаються надзвичайно актуальними з багатьох причин. По-перше, як уже зазначалося, якісні і кількісні показники розвитку інфраструктури залежать, окрім інших факторів, від багатьох економіко - і фізико-географічних умов. Наприклад, такі показники, як конфігурація і лінійна концентрація транспортної інфраструктури, часто визначаються рельєфом, гідрографічною сіткою, фізико-географічним положенням. Своєю чергою, ці ж показники залежать від розмірів і конфігурації території країни, мережі розселення, від територіального співвідношення освоєних і неосвоєних ресурсних районів, економіко-географічного положення тощо, що загалом можна визначити як географічну специфіку країни чи району. По-друге, інфраструктура бере активну участь у формуванні інтегральної територіальної структури господарства країни й інтеграційних угруповань країн.
Територіальна структура господарства формується на досить високому рівні розвитку господарства як єдиного комплексу, коли окремі райони країни об'єднуються в ціле. Вона є продуктом інтеграції колись відокремлених частин країни під впливом прогресу територіального поділу праці.
Інфраструктура відіграє при цьому системотворчу роль, з'єднуючи, зокрема, територіально-виробничі осередки і прискорюючи економічний оборот всієї країни.
У деяких великих країнах, де чітко виділяються економічно активні і неосвоєні райони з ресурсними резервами, особливо гострою є проблема створення інфраструктури, необхідної для подолання розриву між ресурсами і виробництвом. Отже, інфраструктура, поряд з розселенням, відіграє системотворчу роль у формуванні і розвитку територіальної структури господарства країни.
Контрольні запитання і завдання
1. У чому полягає функціональна роль інфраструктури в процесі суспільного виробництва?
2. Що є продуктом інфраструктурних галузей господарства?
3. Поясніть взаємозв'язок між інфраструктурою і територіальним поділом праці.
4. Охарактеризуйте склад виробничої інфраструктури.
5. Які фактори впливають на територіальну своєрідність розвитку інфраструктури?
6. У чому полягає залежність інфраструктури від конкретної географічної ситуації?
Схожі статті
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 8.1. Економічна сутність і зміст інфраструктури
8.1. Економічна сутність і зміст інфраструктури Основним критерієм виокремлення галузей і видів діяльності з їх сукупності, яка називається...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 8. ІНФРАСТРУКТУРА В КРАЇНОЗНАВСТВІ
8.1. Економічна сутність і зміст інфраструктури Основним критерієм виокремлення галузей і видів діяльності з їх сукупності, яка називається...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.3. Методичні основи оцінки природи в країнознавстві
Природа впливає на побут і духовне життя людей, а духовне життя людей, впливає на природу країни. Природа диктує певні параметри розвитку суспільства, а...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.4. Країнознавство в системі географічних і суміжних наук
Для розвитку науки важливою є суспільна потреба в ній. Спробуємо з'ясувати, чи є чи суспільні потреби в країнознавстві. Роль країнознавства в суспільстві...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3. ТЕРИТОРІЯ В КРАЇНОЗНАВСТВІ
3.1. Простір, територія в географії Терміни Простір і Територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.4. Вивчення ступеня і характеру освоєння природи країни
Досліджуючи країну і район, важливо з'ясувати, як довго тривало господарське освоєння і використання природних умов і ресурсів, тобто ступінь втручання...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 7.3. Методика вивчення народів
Територію кожної країни населяють маси людей, багато в чому подібні між собою і, водночас, між ними є багато розбіжностей у мові, релігії, традиціях,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 4.2. Методичні основи вивчення географічного положення країни
Географічне положення - перший пункт плану характеристики країни. Характеризуючи географічне положення країни, необхідно представити той простір,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 6.4. Опорний каркас розселення країни
Сукупність міських поселень країни (регіону), особливо великих і середніх, разом з лініями комунікацій між ними утворює опорний каркас міського...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 7.2. Основні поняття
Населення - спільнота людей, яка сформувалася протягом тривалого історичного періоду та безперервно відновлюється; люди, які живуть у країні чи державі...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 4.3. Властивості географічного положення країни
Географічне положення є складною категорією й характеризується взаємовідношенням об'єкта з його зовнішнім середовищем та завжди індивідуалізує...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.1. Методологічні основи предмета науки
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2. ГЛОБАЛЬНІ ПРОСТОРОВІ СТРУКТУРИ І КРАЇНОЗНАВСТВО
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА ЗАВДАННЯ КРАЇНОЗНАВСТВА
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.3. Наукові принципи країнознавства
Як уже було зазначено, наука - це знання про предмет, методи та еволюцію уявлень про нього. Необхідно зазначити, що науки розрізняються не тільки за...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 7.5. Етнічний і мовний склад населення
Сучасний етнічний склад населення нашої планети - результат тривалого історичного процесу. Етнос (з давньогрецької - Народ) - це історично сформована...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 4. ГЕОГРАФІЧНЕПОЛОЖЕН НЯ КРАЇНИ
4.1. Визначення поняття географічного положення Географічне положення держави - це розміщення території, країни відносно інших об'єктів, територій,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.3. Параметри території країни
Особливості території країни визначаються такими основними параметрами, як Розмір, кордони і Конфігурація, кожний з яких по-своєму впливає на людську...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 7.1. Методика дослідження населення країни
7.1. Методика дослідження населення країни Народонаселення - термін, утворений поєднанням двох близьких, але не тотожних за змістом слів-понять: народ і...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 7. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ
7.1. Методика дослідження населення країни Народонаселення - термін, утворений поєднанням двох близьких, але не тотожних за змістом слів-понять: народ і...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.1. Простір, територія в географії
3.1. Простір, територія в географії Терміни Простір і Територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 6.1. Поняття розселення. Види поселень
6.1. Поняття розселення. Види поселень Розселення населення - це результат процесів розподілу і перерозподілу населення по території країни у формі...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 6. РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
6.1. Поняття розселення. Види поселень Розселення населення - це результат процесів розподілу і перерозподілу населення по території країни у формі...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.2. Найбільші зарубіжні школи географії і країнознавства
Німецька школа описового державознавства зародилася в німецьких університетах у XVII - XVIII ст. Усі, хто навчалися в університетах повинні були вивчати...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.5. Геоекономічна структура світу та завдання країнознавства
У країнознавстві дати об'єктивну економіко-географічну оцінку країні можна, лише розуміючи її роль і місце у світовому господарстві. Економісти довели,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.2. Цивілізаційний підхід
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.1. Тенденції глобального розвитку
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 4.1. Визначення поняття географічного положення
4.1. Визначення поняття географічного положення Географічне положення держави - це розміщення території, країни відносно інших об'єктів, територій,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - Частина 1
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.2. Склад території країни
Важливою територіальною одиницею в географії є сучасна держава. Саме в межах державних кордонів територіально поєднані всі структури країни та...
Країнознавство - Мальська М. П. - 8.2. Підходи до вивчення інфраструктури в країнознавстві