Країнознавство - Мальська М. П. - 5.7. Води Світового океану і суходолу
Розпочинати характеристику вод доцільно з опису вод Світового океану, які омивають країну: морів, океанів, заток чи проток. Вона повинна включати їхню назву, місце розташування відносно території країни і відносно території океану (окраїнні, внутрішні чи міжострівні). Потім дається характеристика глибин, насамперед узбережної зони (середня і максимальна глибини дна), рельєфу дна, зокрема відзначається, у якій зоні дна Світового океану знаходиться море і т. д. Важливо не забути про характеристику берегової лінії. Далі слід описати властивості вод моря чи частини океану: температура і її зміни за сезонами року, солоність, рух вод (течії) і коротко проаналізувати органічне (біологічне) життя водойми. Якщо водойма замерзає, треба вказати тривалість і стійкість льодового покриву.
Характеристика вод суші включає характеристику річок, озер, боліт, підземних мінеральних вод. Загальна характеристика річок включає відомості про те, наскільки багата ними територія країни, які вони за розмірами, значенням, особливостями розміщення. Характеристика річки будується за таким планом: назва річки, її місце в річковій системі (головна річка чи притока), місце розташування, витік, гирло, характер течії річки (гірська чи рівнинна, багато - чи маловодна), температура води, швидкість течії, нахил і падіння. Загальна характеристика озер включає інформацію про те, наскільки багата ними територія країни, які вони за походженням, площею, глибиною, які особливості їхнього розміщення. Характеризувати озеро треба в такій послідовності: назва озера, місце розташування, походження озерної улоговини (тектонічне, льодовикове, карстове), характер берегової лінії, дна і гірських порід, що складають береги і дно озера, глибини, температура, солоність (стічне чи безстічне), режим і рух вод, характер рельєфу і рослинності берегів.
Оцінюючи підземні мінеральні води і грязі, слід зазначити наскільки багата ними територія країни, які вони за складом, температурою і характером впливу на організм людини, назвати території (райони країни), найбагатші мінеральними водами чи лікувальними грязями.
Води Землі включають води Світового океану і води суші. Світовий океан - це чотири океани і безліч морів, заток і проток.
Морем називається частина океану, відокремлена від нього сушею (островами, півостровами) чи підняттями підводного рельєфу. Моря за ступенем відокремлення від океану поділяються на окраїнні, внутрішні і міжострівні.
Межа суші і моря називається береговою лінією, яка може бути слабо порізаною (що створює чимало труднощів для судноплавства, особливо в узбережній зоні) і сильно порізаною, утворюючи безліч вигинів. Вони називаються затоками і можуть бути утворені береговою лінією як моря, так і океану. Вузький водяний простір, обмежений з двох сторін сушею, що з'єднує дві суміжні водойми (океани чи моря), називається протокою.
Рельєф дна поділяється на чотири зони: материковий шельф, материковий схил, перехідна зона, ложе океану й серединно-океанічні хребти.
Температура води в морях і океанах залежить насамперед від географічної широти, в екваторіальних широтах температура протягом року становить 27-28 °С, а в приполярних районах - 0 °С і нижче. Температура води залежить також від глибини моря чи океану і знижується з глибиною. Солоність води в морях виражається в проміле (%). Найвища солоність вод у тропічних широтах - 37 %, в екваторіальних і помірних широтах вона становить 34-35 %, у приполярних широтах вона знижується до 32-33 % через стік численних рік і зниження випаровування. Найвища солоність спостерігається в Червоному морі - до 42 %, тому в ньому так легко плавати.
Води Світового океану постійно перебувають у русі. Розрізняють два види руху вод: 1) коливальне - хвилі і 2) поступальне - течії. Основною причиною утворення хвиль є вітер. У сейсмічно активних районах дна Світового океану в результаті землетрусів чи вивержень вулканів виникають величезні хвилі - цунамі, які спричиняють катастрофічні руйнування. Ще одним видом хвилювання є приливно-відпливні рухи. Причиною їхнього виникнення є притягання Місяця і Сонця.
Течії - горизонтальні переміщення води в морях і океанах, так звані "ріки в океані". Вони характеризуються визначеними температурою, напрямком і швидкістю.
До вод суші належать річки, озера, болота, підземні води і льодовики. Річка - постійний водяний потік, що тече у виробленому цим потоком заглибленні, яке називається руслом. Місце, де річка починається, називається витоком. Місце впадіння річки в іншу річку, озеро, море чи океан називається гирлом. Будь-яка річка від витоку до гирла тече в пониженні, створеному її наносами, яке називається річковою долиною. Головна річка з усіма її притоками і притоками приток називається річковою системою.
Швидкість течії річки прямо залежить від рельєфу тієї місцевості, якою вона протікає, тобто від падіння та нахилу. Падінням річки називається перевищення витоку над гирлом, а нахилом річки - відношення цієї різниці висот до довжини річки. Якщо річка має велику величину падіння і значну довжину, то нахил є невеликим. Рівнинні річки мають невеликі нахили і малу швидкість течії, що рідко перевищує 1 м/с. Нахили гірських річок значно більші, тому що величина падіння часто величезна, а довжина - мала: швидкість течії в гірських річках є великою, переважно більшою за 5 м/с. На річках трапляється безліч перешкод: пороги, перекати. Пороги - це великі камені твердих порід, що перегороджують русло річки. Перекати - великий уламковий матеріал (великий гравій чи галька), що осідає на мілководді у руслі річки.
Найважливішим елементом характеристики річки є режим, тобто зміна повноводності річки за сезонами, коливання рівня і зміна температури води. Рівень води в річках більшості країн змінюється протягом року.
Озеро - це замкнена водойма, що утворилася в природному заглибленні, яке називається озерною улоговиною. Походження озерної улоговини зумовлює величину, форму, розмір і, певною мірою, режим озера. За походженням улоговин розрізняють такі озера: тектонічні, що утворилися в результаті розломів чи прогинів земної кори; вулканічні, у кратерах згаслих вулканів; завальні, утворені внаслідок появи природних гребель, що перегородили річкову долину в горах; льодовикові, наслідки діяльності давнього льодовика; карстові в карстових провалах і лійках; озера-стариці - залишок старого русла ріки; залишкові, або реліктові, що виникли після відступу моря; штучні - водосховища. Озера поділяються також на стічні, з яких витікають річки, і безстічні. Стічні озера прісні, а безстічні - солоні, причому їхня солоність може бути в багато разів вищою, ніж солоність океану. У деяких озерах сіль може випадати в осад, утворюючи ропу. Важливим є багатий водний світ озер - рослинний і тваринний.
Болота - надмірно зволожені ділянки суші з вологолюбною рослинністю. Вони поділяються на низинні, перехідні і верхові.
Підземні води - це води, які знаходяться в грунтах і гірських породах верхньої частини земної кори в рідкому, твердому і газоподібному станах. Вони заповнюють проміжки між окремими частинками, пори пухких порід і тріщини твердих гірських порід. Глибина залягання, напрямок й інтенсивність руху підземних вод залежать від водопроникності гірських порід. Водопроникні породи (піски, галечники, гравій) пропускають воду. Водонепроникні, або водотривкі (глина, сланці), не пропускають, затримують воду. За умовами залягання підземні води поділяються на грунтові і між-пластові (артезіанські). Там, де шар водотривких порід, над яким лежить водоносний, виходить на поверхню, з'являється джерело. Своєрідний тип джерел - гейзери, які періодично викидають гарячу воду і пару на велику висоту. Вони утворюються переважно в районах сучасного вулканізму, де близько до поверхні залягає магма. Джерела з температурою води до 20 °С називають холодними, від 20 до 37 °С - теплими, а понад 37 °С - гарячими, чи термальними. Підземні води різняться хімічним складом. Підземні води, які містять велику кількість солей і газів, називаються мінеральними. Залежно від хімічного складу їх поділяють на хлоридні, сульфатні, магнієві, радонові та ін. Мінералізацією називають суму розчинених у воді речовин без газів. За ступенем мінералізації розрізняють води питного і бальнеологічного призначення.
Грязі - це розріджені маси, що містять речовини, подібні до гормонів чи вітамінів, мінерального або органічного походження. Залежно від способу утворення і складу бувають прісні, морські, сопкові і гідротермальні грязі.
Схожі статті
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 4.2. Методичні основи вивчення географічного положення країни
Географічне положення - перший пункт плану характеристики країни. Характеризуючи географічне положення країни, необхідно представити той простір,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.6. Клімат
Характеристику клімату доцільно розпочинати із з'ясування основних закономірностей і понять клімату, послідовно аналізуючи основні елементи, явища і...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.5. Рельєф
Досліджуючи країну і район, важливо з'ясувати, як довго тривало господарське освоєння і використання природних умов і ресурсів, тобто ступінь втручання...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.4. Вивчення ступеня і характеру освоєння природи країни
Досліджуючи країну і район, важливо з'ясувати, як довго тривало господарське освоєння і використання природних умов і ресурсів, тобто ступінь втручання...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.1. Тенденції глобального розвитку
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.5. Геоекономічна структура світу та завдання країнознавства
У країнознавстві дати об'єктивну економіко-географічну оцінку країні можна, лише розуміючи її роль і місце у світовому господарстві. Економісти довели,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.2. Цивілізаційний підхід
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.4. Внутрішній поділ країн
Щоб підвищити ефективність управління власною територією, будь-які держави, окрім карликових, здійснюють власний поділ на окремі частини - внутрішні...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.2. Склад території країни
Важливою територіальною одиницею в географії є сучасна держава. Саме в межах державних кордонів територіально поєднані всі структури країни та...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.1. Простір, територія в географії
3.1. Простір, територія в географії Терміни Простір і Територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3. ТЕРИТОРІЯ В КРАЇНОЗНАВСТВІ
3.1. Простір, територія в географії Терміни Простір і Територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.3. Методичні основи оцінки природи в країнознавстві
Природа впливає на побут і духовне життя людей, а духовне життя людей, впливає на природу країни. Природа диктує певні параметри розвитку суспільства, а...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2. ГЛОБАЛЬНІ ПРОСТОРОВІ СТРУКТУРИ І КРАЇНОЗНАВСТВО
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 4.1. Визначення поняття географічного положення
4.1. Визначення поняття географічного положення Географічне положення держави - це розміщення території, країни відносно інших об'єктів, територій,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 4. ГЕОГРАФІЧНЕПОЛОЖЕН НЯ КРАЇНИ
4.1. Визначення поняття географічного положення Географічне положення держави - це розміщення території, країни відносно інших об'єктів, територій,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА ЗАВДАННЯ КРАЇНОЗНАВСТВА
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.3. Параметри території країни
Особливості території країни визначаються такими основними параметрами, як Розмір, кордони і Конфігурація, кожний з яких по-своєму впливає на людську...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 4.3. Властивості географічного положення країни
Географічне положення є складною категорією й характеризується взаємовідношенням об'єкта з його зовнішнім середовищем та завжди індивідуалізує...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.2. Найбільші зарубіжні школи географії і країнознавства
Німецька школа описового державознавства зародилася в німецьких університетах у XVII - XVIII ст. Усі, хто навчалися в університетах повинні були вивчати...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.1. Методологічні основи предмета науки
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.4. Країнознавство в системі географічних і суміжних наук
Для розвитку науки важливою є суспільна потреба в ній. Спробуємо з'ясувати, чи є чи суспільні потреби в країнознавстві. Роль країнознавства в суспільстві...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.3. Наукові принципи країнознавства
Як уже було зазначено, наука - це знання про предмет, методи та еволюцію уявлень про нього. Необхідно зазначити, що науки розрізняються не тільки за...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - Частина 1
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.4. Цивілізації світу
Дослідники стверджують, що за всю історію існування людства, а це близько 40 тисяч років, виникли десятки тисяч соціо-культурних утворень, проте...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.1. Основні поняття
5.1. Основні поняття Природні умови і природні ресурси будь-якої країни є, як правило, основною складовою потенціалу, що визначає можливості розвитку...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5. ПРИРОДА КРАЇНИ
5.1. Основні поняття Природні умови і природні ресурси будь-якої країни є, як правило, основною складовою потенціалу, що визначає можливості розвитку...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.2. Оцінка природних умов і ресурсів
5.1. Основні поняття Природні умови і природні ресурси будь-якої країни є, як правило, основною складовою потенціалу, що визначає можливості розвитку...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.3. Теоретичні проблеми цивілізаційного підходу
Спираючись на цивілізаційний підхід до історичного процесу формування великих культурних регіонів світу, можна виокремити такі основні теоретичні...
-
Географія - Гілецький Й. Р. - Температура і солоність води Світового океану
У Світовому океані виділяють окремі частини: моря, протоки, затоки. Море - це частина океану, відокремлена від нього ділянками суходолу або підводними...
-
Географія - Гілецький Й. Р. - Географічне положення, особливості рельєфу дна Світового океану
Поняття про гідросферу. Світовий кругообіг води Гідросфера - це водна оболонка Землі, до складу якої входять води Світового океану і води суходолу....
Країнознавство - Мальська М. П. - 5.7. Води Світового океану і суходолу