Конфліктологія - Прибутько П. С. - Короткий словник конфліктологічних термінів

Авторитарність - властивість особистості, що характеризується схильністю до диктату і беззаперечного підпорядкування оточення власним впливу та владі. Пов'язана з агресивністю, завищеними самооцінкою і рівнем домагань, схильністю до грубої поведінки і тенденцією до породження І ескалації конфліктних ситуацій.

Авторитет - вплив особистості, заснований на займаній посаді, визнанні за нею права на прийняття відповідальних рішень, у тому числі з розв'язання конфліктів.

Агресія - форма поведінки учасників конфлікту, що характеризується ворожістю до протидіючої сторони. Нерідко учасники конфлікту вдаються як до словесної (дезінформація супротивника, його обвинувачення і образи, плітки, підрив авторитету), так і до фізичної (військової) агресії, що включає в себе насильство, напади, терористичні акти, збройну боротьбу.

Актуалізація - процес реалізації особистістю своїх потенційних можливостей.

Акцентуація характеру - надмірна виразність окремих рис характеру, що являє собою граничні варіанти норми. За несприятливих обставин може призводити до змін поведінки особистості в критичних (у тому числі конфліктних) ситуаціях, а також до розвитку патологічних порушень особистості.

Антагонізм - непримиренна суперечність. Антагоністам властива тенденція до застосування насильства.

Арбітр - посередник, третейський суддя.

Арбітраж - спосіб розв'язання спорів, за якого сторони звертаються до арбітрів (третейських суддів), що обираються самими сторонами чи призначаються за їхньої згоди або в порядку, встановленому законом.

Вертикальний конфлікт - конфліктна взаємодія суб'єктів вертикального підпорядкування: керівник - підлеглий, підприємство - вища організація, мале підприємство - фундатор. Особливість цього виду конфліктів - споконвічно різне співвідношення між владою та підлеглими, різні можливості при їх взаємодії.

Врегулювання конфлікту - часткове розв'язання конфлікту, припинення відкритої протидії сторін. При цьому можуть зберігатися внутрішні причини, що спонукають до конфлікту.

Горизонтальний конфлікт - конфліктна взаємодія рівних (з ієрархічним рівнем) суб'єктів: керівників одного рівня, підприємств або спеціалістів між собою.

Депривація - позбавлення або обмеження можливостей задоволення яких-небудь потреб, що супроводжується комплексними емоційними переживаннями.

Динаміка конфлікту - процес розвитку конфлікту під впливом певних чинників і умов, що включає в себе прихований період (виникнення проблемної ситуації у взаємодії суб'єктів, її усвідомлення ними, спроби розв'язати її неконфліктними методами, виникнення передконфліктної ситуації), відкритий період (інцидент, конфліктна взаємодія, завершення конфлікту), розвиток постконфліктної ситуації.

Діагностика конфлікту - діяльність з визначення сутності, виду й особливостей конфлікту на основі його аналізу, а також сукупність методів і принципів вивчення конфліктів.

Розв'язання конфлікту - одна з форм завершення конфлікту, сукупність позитивних дій (рішень) самих учасників конфлікту, що припускає наявність взаємоприйнятного вирішення проблеми, яке має особисту значущість для учасників конфлікту, і припиняє протиборство учасників конфлікту та веде до гармонізації їхніх взаємовідносин.

Ескалація конфлікту - розвиток конфлікту "по вертикалі", наростання його гостроти й розмаху, пов'язане із загостренням конфліктних відносин.

Єдиноборство - суперництво між учасниками конфлікту з дотриманням встановлених правил.

Завершення конфлікту - етап у динаміці конфлікту, що полягає в припиненні, закінченні конфлікту з будь-яких причин. Завершенвя конфлікту може протікати в таких формах: розв'язання, врегулювання, загасання, переростання в інший конфлікт, усунення конфлікту.

Інтерес - реальна причина усвідомлених соціальних (у тому числі конфліктних) дій певних груп та індивідів. В основі інтересу лежать безпосередні спонукання, потреби, мотиви.

Клімат соціально-психологічний - загальна соціально-психологічна характеристика стану малої групи, особливості сформованих у ній міжособистісних відносин.

Колективний трудовий конфлікт - неврегульовані розбіжності між робітниками та роботодавцями.

Колізія - активна протидія взаємовиключних позицій, принципів, правових або моральних норм.

Компроміс - 1) стратегія поведінки, що передбачає взаємні поступки; 2) угода протидіючих сторін на основі взаємних поступок.

Конкуренція - 1) суперництво, активне змагання з певних проблем між окремими особами, зацікавленими в одній і тій самій меті, що легко переходить у конфлікт при відповідному збігу обставин і активному застосуванні конфліктогенів спілкування; 2) стиль поведінки при врегулюванні конфлікту.

Консенсус - 1) загальна згода зі спірних питань; 2) узгодженість поглядів і орієнтацій суб'єктів, метод прийняття рішень за взаємною згодою сторін, досягнення принципової єдності думок.

Конфліктогени - вербальні та невербальні компоненти поведінки особистості або групи, що сприяють виникненню та ескалації конфліктів.

Конфліктологія - наука про причини, форми, структуру, динаміку та шляхи розв'язання конфліктів. Об'єктом конфліктології є конфлікти між індивідами, групами, державами.

Конфлікт - активна протидія протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії; сприйняття несумісності дій або цілей.

Конфлікт деструктивний (дисфункціональний) - конфлікт, що перешкоджає ефективній взаємодії та прийняттю рішень.

Конфлікт конструктивний (функціональний) - конфлікт, що сприяє прийняттю обгрунтованих рішень, розвитку взаємовідносин і є джерелом самовдосконалення та саморозвитку особистості чи групи.

Конфлікт нереалістичний (безпредметний) - конфлікт, який має своєю метою відкрите вираження негативних емоцій і образ, що накопичилися, прояв ворожості тоді, коли гостра конфліктна взаємодія стає не засобом досягнення конкретного результату, а самоціллю.

Конфлікт реалістичний (предметний) - конфлікт, викликаний незадоволенням певних вимог учасників або несправедливим, на думку одного чи обох учасників, розподілом між ними яких-небудь переваг, спрямований на досягнення конкретного результату.

Конфліктна ситуація - один із основних (поряд із конфліктною взаємодією) структурних елементів конфлікту; ситуація прихованого або відкритого протиборства двох чи кількох учасників, кожний із яких переслідує свої цілі, мотиви або засоби вирішення проблеми, що має особистісну значущість для кожного з її учасників.

Конфронтація - протиборство, протиставлення, сутичка сторін, інтересів, цілей. Медіатор - посередник, миротворець.

Межа конфлікту - зовнішні структурно-динамічні кордони (межі) конфлікту. Розрізняють суб'єктні (кількість основних учасників), просторові (територія, на якій відбувається конфлікт) і часові (тривалість конфлікту) межі конфлікту.

Мотив у конфлікті - спонукання до вступу в конфлікт, що пов'язано з незадоволенням потреб учасника конфлікту; сукупність зовнішніх і внутрішніх умов і причин, які викликають конфліктну активність суб'єкта.

Напруженість соціальна - особливий стан поведінки людей, специфічне сприйняття та оцінка дійсності, що створює особливу соціально-психологічну атмосферу, яка супроводжує соціальні конфлікти.

Насильство - засіб впливу певної особистості (соціальної групи, держави) за допомогою різноманітних форм примусу на іншу особистість (соціальну групу, державу) в конфлікті з метою отримання чи збереження матеріальних, політичних, психологічних або інших переваг, завоювання тих чи інших позицій; тип дії або поведінки соціальних суб'єктів у конфлікті, за яких їх опонент (особистість, група) піддається фізичному тиску або зазнає прямих фізичних ушкоджень.

Неофіційне посередництво - посередництво, в якому в ролі посередника виступають неурядові організації чи приватні особи.

Об'єкт конфлікту - конкретна матеріальна (ресурс), соціальна (влада) або духовна (ідея, принцип, норма) цінність, до володіння або користування якою прагнуть обидва учасники конфлікту.

Офіційне посередництво - посередництво, в якому в ролі посередника виступають держави або міжурядові організації чи влада.

Переговори - засіб розв'язання конфліктів, при якому кожна із сторін висуває власний набір вимог, але схильна до поступок. Зазвичай передбачається рівноправність сторін, виключаються спроби силового вирішення конфлікту. Переговори ведуться на основі певних і схвалених учасниками правил і припускають, що сторони мають не лише власні, а й загальні інтереси. Одним із основних елементів переговорів є отримання та обмін інформацією з метою досягнення згоди.

Попередження конфлікту - організація взаємодії та співпраці людей, що виключає або зводить до мінімуму можливість виникнення конфліктів між ними; діяльність суб'єктів взаємодії (або одного з них), а також третіх осіб (посередників) щодо усунення об'єктивних і суб'єктивних причин конфлікту, що назріває.

Посередництво - допомога неупередженої людини чи організації конфліктуючим сторонам з метою врегулювання конфлікту шляхом переговорів. Передбачає регламентовану процедуру, що закінчується, як правило, підписанням угоди. Поліпшує комунікацію та підготовляє умови для висування пропозицій.

Предмет конфлікту - матеріальні або духовні цінності чи обставини, через які виник конфлікт. Предметом можуть бути економічні, територіальні, політичні, релігійні, мовні й інші обставини. Причини конфлікту - сукупність обставин (об'єктивних і суб'єктивних), наявність або дія яких призводить до виникнення конфліктів.

Прогнозування конфлікту - обгрунтоване припущення можливості виникнення або розвитку конфлікту в майбутньому.

Процедура примирення - розгляд колективного трудового спору з метою його розв'язання комісією з примирення або сторонами за участю посередника.

Співробітництво - стратегія поведінки в ситуації конфлікту,, котра зорієнтована на спільний пошук рішень, що задовольняють інтереси всіх сторін.

Стратегія поведінки в конфлікті - загальна орієнтація і лінія поведінки особистості або групи в конфлікті.

Суперечність (соціальна) - розбіжність інтересів людей, соціальних груп. Крім поняття соціальних суперечностей вживаються також поняття діалектичних, політичних, економічних, ідеологічних, антагоністичних і неантагоністичних, основних і неосновних, внутрішніх і зовнішніх суперечностей тощо. Виділяються три періоди існування суперечностей: виникнення, розгортання та розв'язання.

Суперництво - стратегія поведінки учасника конфлікту, що полягає в орієнтації на свої інтереси, нав'язуванні іншій стороні кращого для себе рішення, відкритій боротьбі за реалізацію своїх інтересів.

Тактика поведінки в конфлікті - сукупність засобів і прийомів впливу на учасника конфлікту, за допомогою яких реалізується стратегія поведінки для досягнення мети в конфлікті.

Терор - 1) політика залякування супротивника насильницькими методами; 2) форма насильства, що характеризується особливою жорстокістю, приниженням дійсного чи удаваного супротивника. Терор може бути спрямований проти конкретної особи (політичного чи державного діяча) або проти випадкових осіб.

Учасник конфлікту - суб'єкт (особа, група, організація, держава), безпосередньо втягнений в усі фази конфлікту.

Фрустрація - психологічний стан наростаючого емоційно-вольового напруження, що виникає в конфліктних ситуаціях і заважає досягненню мети або задоволенню потреб і бажань, загрожує людині або її престижу чи принижує людську гідність.

Цінності моральні - узагальнені уявлення людей щодо цілей і норм своєї поведінки, котрі обумовлені історичним досвідом, економічним становищем і культурою.

Юридична допомога - процес консультування або надання допомоги кваліфікованим юристом. Мета допомоги - дійти згоди в складних питаннях без порушення чинного законодавства.

Юридичний конфлікт - 1) спори, що виникають і розвиваються у зв'язку з об'єктивно існуючими суперечностями між існуючими правовими нормами, які належать до одного й того самого предмета, або будь-який інший конфлікт, в якому спори так чи інакше пов'язані з правовими відносинами сторін (їх юридично значущими діями або станом). Інтереси протилежних сторін, суб'єкти чи мотивація їх поведінки або об'єкт конфлікту наділені правовими ознаками, а конфлікт тягне за собою юридичні наслідки; 2) протиборство суб'єктів права з протилежним розумінням і діями стосовно принципів і норм права з метою зміни свого статусу та правового стану.


Схожі статті




Конфліктологія - Прибутько П. С. - Короткий словник конфліктологічних термінів

Предыдущая | Следующая