Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.4 Теорія електромагнітного поля Максвелла
2.10.4.1 Основні передумови
Уявлення Фарадея про поле дуже зацікавили Д. К. Максвелла (1831-1879). Він не тільки розвинув їх, але й надав їм математичної форми - так з'явилися знамениті рівняння Максвелла.
Максвелл, який на відміну від математиків континенту, котрі вважали Фарадея простакуватим експериментатором, поставився до його праць як до джерела премудрості з електрики, почав свої дослідження в цій галузі зі спроби подати ідеї Фарадея в математичній формі, іншими словами, зі спроби описати чіткою мовою, зрозумілою для математиків, те, що, як він вважав, відкрив Фарадей. "З мого викладу, сподіваюся, зрозуміло, що я не ставлю собі за мету встановити яку-небудь фізичну теорію в тій галузі науки, в якій я не зробив майже жодного досліду, а маю намір тільки показати, яким чином завдяки безпосередньому застосуванню ідей і методів Фарадея до руху уявної рідини можна наочно пояснити все, що стосується цього руху, а звідси одержати теорію притягання електричних і магнітних тіл і провідності електричних струмів".
Теорія електрики й магнетизму, відкрита Фарадеєм у 1830 p., грунтувалася на таких положеннях:
1. Електричні заряди спричинюють сили, що діють між цими зарядам и й описуються законом Кулона або електричними полями.
2. Провідники, що несуть струми, спричинюють сили, що діють між цими провідниками й описуються законом Ампера або магнітними полями.
3. Магнітні заряди не існують.
4. Змінні магнітні поля збуджують електричні поля - закон Фарадея.
5. Електричний заряд зберігається: повний заряд у будь-якій частині простору залишається незмінним, якщо в цю частину не входять (і з неї не виходять) інші заряди.
Максвелл, який першим записав рівняння електрики й магнетизму, зауважив, розглядаючи зазначені вище твердження як постулати, що вони внутрішньо суперечливі, незважаючи на те, що всі твердження про електрику й магнетизм були ретельно відібрані в результаті експериментальних спостережень. Чому ж тоді вони суперечать один одному і як їх можна змінити? Будь-яке спостереження, експериментальне чи яке-небудь інше, торкається лише частини того, що є доступним з досліду. Записані ж рівняння або правила набувають універсальності, що виходить за межі цієї "ділянки" досліду. В неочевидній формі вони містять у собі твердження ще й про дослід, який не перевірений, і про явища, що не спостерігалися. Якщо ж ми хочемо змінити свої постулати, не вступаючи при цьому в суперечність з дослідом, то повинні це зробити так, щоб ті висновки, що описують явища, які вже спостерігалися, залишилися незмінними; ті ж висновки з постулатів, що описують нові явища, можуть після модифікації постулатів змінитися.
Максвелл відшукав суперечність серед постулатів електромагнетизму в законі Ампера. Якщо цей закон, записаний у відомій тоді формі, справедливий, він суперечить закону збереження заряду. Відповідно до цього закону, магнітні поля збуджуються тільки струмами, що, чесно кажучи, при правильному формулюванні може видатися досить дивним. Так як електричні поля збуджуються як зарядами, так і (відповідно до закону Фарадея) змінними магнітними полями. Якщо дбати до симетрію, то можна було б припустити, що й магнітні поля збуджуються не тільки струмами, але й змінними електричними полями. Саме це уточнення до закону Ампера дозволило Максвеллові усунути суперечність щодо закону збереження електрики.
2.10.4.2 Струм зміщення
Спостерігаючи перезарядження двох куль, з'єднаних провідником, Максвелл виразно побачив, що даний випадок істотно відрізняється від тих явищ, з якими мав справу Ампер у своїй лабораторії. Ампер вимірював силу, з якою діє один провідник на інший, коли по них протікають постійні струми. У розглянутому прикладі струм не буде постійним. Заряд буде перетікати від однієї кулі до іншої, а потім назад, і його рух нагадуватиме рух маятника, який здійснює коливальні рухи. Максвелл зрозумів, що закон Ампера справджується для замкнутих струмів, і порушив питання про те, що відбуватиметься, якщо струм буде незамкнутим. Описуючи так званий "електротонічний стан" Фарадея, Максвелл використовує рівняння нерозривності для замкнутих струмів і пише: "Тому наше дослідження обмежується поки що замкнутими струмами, і ми мало знаємо про дію незамкнутих струмів, що мають здатність до намагнічування".
У наш час ми могли б упевнено стверджувати, з'ясувавши протиріччя у вихідних постулатах теорії, що закон Ампера справджується тільки стосовно постійних і замкнутих струмів. Максвелл припустив, що в закон Ампера потрібно додати ще один член, що відіграє істотну роль, лише коли струми змінюються дуже швидко. Цей член, який Максвелл назвав струмом зміщення і який зникає за тих умов, при яких Ампер проводив свої вимірювання, усуває протиріччя між законом Ампера й законом збереження заряду, надаючи рівнянню електрики й магнетизму симетричного вигляду, тому що цей член описує виникнення магнітного поля під дією змінного електричного поля.
Максвеллівська модифікація закону Ампера привела до того, що рівняння електромагнетизму стали несуперечливими й симетричними: із закону Фарадея випливає, що змінне магнітне поле породжує електричне поле, а тепер, після введення Максвеллом струму зміщення, можна стверджувати, що і змінне електричне поле збуджує магнітне поле.
З різних чисто технічних причин ефекти струму зміщення дуже важко спостерігати, поки швидкість зміни полів не стає дуже великою; знадобилося 20 років, перш ніж Герцу, уже після смерті Максвелла, вдалося одержати перше експериментальне підтвердження теорії Максвелла.
Роботи Максвелла дали можливість сформулювати рівняння для електричних і магнітних полів у вигляді, еквівалентному таким шести твердженням:
1. Електричне поле, що відповідає якому-небудь розподілу зарядів, визначається за законом Кулона.
2. Магнітні заряди не існують.
3. Закон Фарадея: змінне магнітне поле збуджує електричне поле.
4. Закон Ампера: струми й змінні електричні поля збуджують магнітне поле.
5. Заряд зберігається.
6. Електричне й магнітне поля діють на заряди із силою, яка визначається за формулою Лоренца.
Схожі статті
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.1Перетворення електрики на магнетизм
Коли в грудні 1801 р. Алессандро Вольта вперше демонстрував на урочистих зборах Французького інституту джерело електричного струму, яке він винайшов, ні...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.2 Перетворення магнетизму на електрику
Коли в грудні 1801 р. Алессандро Вольта вперше демонстрував на урочистих зборах Французького інституту джерело електричного струму, яке він винайшов, ні...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10 Виникнення й розвиток електродинаміки
Коли в грудні 1801 р. Алессандро Вольта вперше демонстрував на урочистих зборах Французького інституту джерело електричного струму, яке він винайшов, ні...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.3.2 Дві основи теорії поля
2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея Фарадей відмовився від ньютонівської концепції дальньої дії; він увів у фізику зовсім новий об'єкт - фізичне поле....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея
2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея Фарадей відмовився від ньютонівської концепції дальньої дії; він увів у фізику зовсім новий об'єкт - фізичне поле....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.3 Ідея поля
2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея Фарадей відмовився від ньютонівської концепції дальньої дії; він увів у фізику зовсім новий об'єкт - фізичне поле....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.3.1 Давньоєгипетські держави
2.3.1 Давньоєгипетські держави Приблизно сім тисяч років тому на території сучасного Єгипту виникла одна з найдавніших держав на нашій планеті. Цьому...
-
2.3.1 Давньоєгипетські держави Приблизно сім тисяч років тому на території сучасного Єгипту виникла одна з найдавніших держав на нашій планеті. Цьому...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.3.2 Держави Межиріччя
2.3.1 Давньоєгипетські держави Приблизно сім тисяч років тому на території сучасного Єгипту виникла одна з найдавніших держав на нашій планеті. Цьому...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.3.9 Простір, час, рух
Ідея дальньої дії пов'язана з методом Ньютона. У його механіці ідея взаємозв'язку тіл природи набула історично обмеженої абстрактної форми взаємодії двох...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.3.8 Ньютонівська Ідея дальньої дії
Ідея дальньої дії пов'язана з методом Ньютона. У його механіці ідея взаємозв'язку тіл природи набула історично обмеженої абстрактної форми взаємодії двох...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.3.6 Атомістичні погляди Ньютона
Фізичні ідеї, що лежать в основі механіки Ньютона, висловлені переважно в його роботах з оптики. З погляду загальної історії природознавства, оптика...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.3.5 Ньютонівська оптика
Фізичні ідеї, що лежать в основі механіки Ньютона, висловлені переважно в його роботах з оптики. З погляду загальної історії природознавства, оптика...
-
Лагранж (1736-1813) остаточно порвав з геометричними методами Ньютона і з гордістю згявляв1 що в його "Аналітичній механіці" практично відсутні будь-які...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.3.2 Ідеалізація. Уявний експеримент
Розумова діяльність дослідника в процесі наукового пізнання передбачає особливий вид абстрагування, який називають ідеалізацією. Ідеалізація являє собою...
-
1.3.1 Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного Процес пізнання завжди починається з розгляду конкретних предметів і явищ, їхніх зовнішніх...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.7 Виникнення та становлення обміну
У первісному родовому колективі за умови панування суспільної власності на засоби виробництва й предмети споживання, економічні відносини між його...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.4 Філософське вчення елеатів
Основоположником елейєької школи (м. Елея на півдні Італії) був Ксенофан - один з перших раціоналістичних критиків міфологічного світогляду. Але слава...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.3.1 Леонардо да Вінчі
Існує дві точки зору, відповідно до яких трактується питання про шляхи формування статики в епоху Відродження. Згідно з однією з них, яку уособлював П....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.3 Кінематична статика
Існує дві точки зору, відповідно до яких трактується питання про шляхи формування статики в епоху Відродження. Згідно з однією з них, яку уособлював П....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.2 Філософія епохи відродження
2.7.1 Основна характеристика епохи Відродження Новий найвизначніший переворот у системі культури відбувається в епоху Відродження, що охоплює XIV -...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.1 Основна характеристика епохи Відродження
2.7.1 Основна характеристика епохи Відродження Новий найвизначніший переворот у системі культури відбувається в епоху Відродження, що охоплює XIV -...
-
У XVIII-XIX ст. багато фізиків і філософів вдавалися до серйозного аналізу й перегляду вчення Ньютона про простір і час. З того часу, як основи класичної...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7 Природознавство в епоху Відродження
2.7.1 Основна характеристика епохи Відродження Новий найвизначніший переворот у системі культури відбувається в епоху Відродження, що охоплює XIV -...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.1 Філософія та поезія Гомера
2.5.2.1 Філософія та поезія Гомера Безпосередній зв'язок стародавнього й античного знайшов яскраве відображення у всій діяльності не тільки видатного...
-
2.5.2.1 Філософія та поезія Гомера Безпосередній зв'язок стародавнього й античного знайшов яскраве відображення у всій діяльності не тільки видатного...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.3.4 Індукція та дедукція
Індукція (від лат. inductio - наведення, спонукання) - метод пізнання, що грунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.3.3 Закон всесвітнього тяжіння
Ще в давнину, спостерігаючи за рухом планет, люди здогадувалися, що всі вони, разом із Землею, рухаються навколо Сонця. Пізніше, коли було забуто, про що...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.7.2 Йоганн Кеплер
Важко уявити собі долю більш драматичну, ніж та, що випала великому астроному Йоганну Кеплеру (1571-1630). Голод і злидні, релігійні гоніння й...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.5.3 Нова космологія
Удосконалення календаря вимагало уточнення й перегляду теорії руху небесних тіл. Розвиток мореплавання й техніки визначення географічних координат за...
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.4 Теорія електромагнітного поля Максвелла