Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.3.1 Давньоєгипетські держави
2.3.1 Давньоєгипетські держави
Приблизно сім тисяч років тому на території сучасного Єгипту виникла одна з найдавніших держав на нашій планеті. Цьому історичному факту передувала багатовікова й маловідома для нас історія боротьби дрібних самостійних політичних утворень ("номів") за гегемонію в країні. Ця боротьба завершилася приблизно на межі V-IV тис. до н. е. об'єднанням усіх номів, яких було близько сорока, у два значні державні об'єднання: царство Верхнього Єгипту й царство Нижнього Єгипту. Зрештою, перше з них силою зброї підкорило друге, і весь Єгипет об'єднався під владою одного фараона. Історія об'єднаного Єгипту охоплює величезний період часу - більш як три тисячоліття - і за усталеною в науці традицією поділяється на великі періоди: Давнє царство, Перший перехідний період, Середнє царство, Другий перехідний період, Нове царство, Пізній час. У 332 р. до н. е. Олександр Македонський завоював Єгипет, а в ЗО р. до н. е. Єгипет увійшов як провінція до складу Римської імперії. Вище зазначені періоди поділяються, у свою чергу, на династії. Таким чином, династична ознака лежить в основі періодизації не тільки історії Єгипту, але й історії його культури.
2.3.2 Держави Межиріччя
Наприкінці IV тис. до н. е. шумери, або шумерійці, - племена невідомого етнічного походження, освоїли болотисту, але дуже родючу алювіальну долину рік Тигру та Євфрату, осушили болота, приборкали нерегулярні, часом катастрофічні розливи Євфрату, створивши системи штучної іригації. Саме шумери створили в Межиріччі перші міста-держави. Шумерійський період історії Межиріччя охоплює близько півтори тисячі років. Він завершується наприкінці III - на початку II тис. до н. е. так званою III династією міста Ура (20 ст. до н. е.) і династіями Ісина й Ларси - уже тільки частково шумерськими.
Із глибокої давнини сусідами шумерійців були семіти-аккадці, які в III тис. до н. е. займали північну частину нижнього Межиріччя і зазнали значного шумерського впливу. У другій половині III тис. до н. е. аккадці проникають й осідають на крайньому півдні Межиріччя. Цьому сприяє об'єднання Межиріччя у 22 ст. до н. е. під владою аккадського правителя Саргона Давнього, або Великого. Історія Межиріччя в II тис. до н. е. - це вже історія семітських народів; серед них головну роль у першій половині II тис. до н. е. відігравали вавилоняни - народ, що говорив аккадською мовою й утворився в результаті змішування шумерійців з аккадцями. На цей час шумерська мова стала вже мертвою і у вавилонській культурі відігравала приблизно таку ж роль, що і латинь в епоху середньовіччя: її вивчали в школах, нею записували багато текстів, це була мова науки й літератури. Найбільшого розквіту Вавилон досягнув за правління шостого царя І вавилонської династії Хам му pan і (1792-1750 pp. до н. е.), але вже за правління останніх царів цієї династії Вавилон, зазнавши навали гірських племен, занепав більш як на п'ятсот років.
Ассирія з'являється на історичній арені приблизно в XIII ст. до н. е., а наприкінці IX-VII ст. до н. е. стає могутньою державою Передньої Азії і підкоряє все Межиріччя, поширюючи свій вплив на Малу Азію, Середземне море і якийсь час навіть на Єгипет.
Схожі статті
-
2.3.1 Давньоєгипетські держави Приблизно сім тисяч років тому на території сучасного Єгипту виникла одна з найдавніших держав на нашій планеті. Цьому...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.7 Виникнення та становлення обміну
У первісному родовому колективі за умови панування суспільної власності на засоби виробництва й предмети споживання, економічні відносини між його...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.3.2 Ідеалізація. Уявний експеримент
Розумова діяльність дослідника в процесі наукового пізнання передбачає особливий вид абстрагування, який називають ідеалізацією. Ідеалізація являє собою...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.4.1 Аналіз і синтез
1.4.1 Аналіз і синтез Під аналізом розуміють поділ об'єкта (подумки чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення. Такими частинами можуть...
-
1.4.1 Аналіз і синтез Під аналізом розуміють поділ об'єкта (подумки чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення. Такими частинами можуть...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.3.4 Індукція та дедукція
Індукція (від лат. inductio - наведення, спонукання) - метод пізнання, що грунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.2.1 Основні передумови
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.2 Неолітична революція
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2 Становлення цивілізації
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.4.2 Аналогія та моделювання
1.4.1 Аналіз і синтез Під аналізом розуміють поділ об'єкта (подумки чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення. Такими частинами можуть...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.6.2 Математичні знання
Величезний масив раціональних знань, накопичений протягом попередньої історії первісного суспільства, в епоху його розпаду зазнає істотних кількісних та...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.6.1 Астрономія та календар
Величезний масив раціональних знань, накопичений протягом попередньої історії первісного суспільства, в епоху його розпаду зазнає істотних кількісних та...
-
Величезний масив раціональних знань, накопичений протягом попередньої історії первісного суспільства, в епоху його розпаду зазнає істотних кількісних та...
-
Протягом неоліту було освоєно основні прийоми гірничої справи (шахти, забої, штреки, кріпильні стовпи, вентиляційні вікна й т. д.), що використовувалися...
-
Протягом неоліту було освоєно основні прийоми гірничої справи (шахти, забої, штреки, кріпильні стовпи, вентиляційні вікна й т. д.), що використовувалися...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.3 Металургія
Досить давній осередок металургії існував у Південно-Східній Азії, внутрішні райони якої відомі своїми найбільшими у світі запасами олов'яної руди,...
-
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.2.2 Експеримент
Експеримент - більш складний метод емпіричного пізнання порівняно зі спостереженням. Він передбачає активний, цілеспрямований і строго контрольований...
-
1.1 Що таке природознавство. Види природничих наук, предмет та мета вивчення. Класифікація методів наукового пізнання Слово "природознавство" (рос. -...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.2.1 Спостереження
1.2.1 Спостереження Спостереження є чуттєвим відображенням предметів та явищ зовнішнього світу. Це вихідний метод емпіричного пізнання, який дозволяє...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.10.2 Розвиток піктографії
Найбільшим культурним досягненням, що утвердилося на рубежі первісного й класового суспільства, є упорядкована писемність. 2.2.10.1 Вихідні відомості...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.10.1 Вихідні відомості
Найбільшим культурним досягненням, що утвердилося на рубежі первісного й класового суспільства, є упорядкована писемність. 2.2.10.1 Вихідні відомості...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.10 Становлення писемності
Найбільшим культурним досягненням, що утвердилося на рубежі первісного й класового суспільства, є упорядкована писемність. 2.2.10.1 Вихідні відомості...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.9 Розвиток духовної культури
Необхідною передумовою становлення цивілізації є розвиток форм поділу праці. Поділ праці полягає, по-перше, у поділі трудового процесу на окремі операції...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.8 Поділ праці
Необхідною передумовою становлення цивілізації є розвиток форм поділу праці. Поділ праці полягає, по-перше, у поділі трудового процесу на окремі операції...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.2 Загальнонаукові методи емпіричного пізнання
1.2.1 Спостереження Спостереження є чуттєвим відображенням предметів та явищ зовнішнього світу. Це вихідний метод емпіричного пізнання, який дозволяє...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.6.4 Географія та картографія
У первісній картині світу важливе місце посідали уявлення про єдність людини з природою, її подібність із тваринами. Ці уявлення стали вихідною базою для...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.6.3 Біологія та медицина
У первісній картині світу важливе місце посідали уявлення про єдність людини з природою, її подібність із тваринами. Ці уявлення стали вихідною базою для...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.1.1.3 Астрономічні знання та календар
У процесі історичного становлення первісна людина тривалий час орієнтувалася в навколишньому середовищі, відображаючи й фіксуючи лише якісні (а не...
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.3.1 Давньоєгипетські держави