Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Закони Ману
Нині під назвою "Артхашастра" (санскр. - наука про користь, практичне життя) відомий давньоіндійський трактат, зібрання практичних настанов про користь, життя, форми і засоби існування людини, суспільства, держави. Артхашастра систематизувала уявлення давньоіндійського суспільства про управління господарством, військове мистецтво, зовнішню політику, форми і методи здійснення влади, правила поведінки правителів і чиновників, побудову державного апарату і технологію судочинства, порядок набуття і утримання маєтностей тощо. До наших днів дійшла лише Артхашастра, складена у IV ст. до н. е. міністром Каутільєю.
Артхашастра є узагальненням попередніх учень про мистецтво державного управління та політики і висвітлює три групи проблем: цілі і завдання діяльності освіченого монарха та вимоги до нього; функції державного управління, правової політики і законодавства; питання війни і миру, дипломатії і міжнародних відносин.
Основною ідеєю цієї літературної пам'ятки є декларування вільної від моральних застережень політики. В Артхашастрі піддається сумніву абсолютизація авторитету вед і необхідність беззастережно керуватися релігійно-догматичними настановами. Політичні знання, згідно з настановами трактату, мають спиратися на узагальнення й систематизацію історичного та емпіричного досвіду. Особистість повинна керуватися чотирма головними призначеннями: дхармою (праведність), артхою (користь), камою (бажання) та мокшою (звільнення). Загальне благо ніяк не пов'язане з інтересами особи і досягається сумлінним виконанням кожним своїх обов'язків. Люди від природи недосконалі, тому необхідно широко застосовувати данду (примус, покарання). Цар - земний бог, не пов'язаний дхармою батько для підданих. Держава виникає з того, що народ обирає першого царя і призначає йому відповідне утримання за охорону миру і спокою, щоб вийти з первісного стану хаосу.
Проголошуючи ідею договірного походження держави, концепції природної нерівності людей, Артхашастра увійшла в історію як кодекс набуття і утримання влади, зведення форм, методів і засобів політичної діяльності та державного управління.
Історію політичної думки імперії Маур'їв поповнили написи царя Ашоки (Ш ст. до н. е.), які відображають патерналістське бачення царської влади ("всі люди - мої діти"), прагнення утверджувати владу монарха не на публічно-правових, а на сімейних підставах (цар - батько і мати, державні службовці - неньки, піддані - діти), проповідування релігійної терпимості, засудження насильства у політиці (принцип "завоювання через дхарму").
Закони Ману
У II ст. до н. е. з'явився кодекс поведінки населення - Манавадхармашастра, або Закони Ману. Цей збірник настанов у дхармі деякі дослідники приписують Ману - міфічному прабатькові людей, першому цареві, який передав їм Божі етико-правові настанови про походження світу і суспільства, касти, шлюб, регламент життя, вживання їжі, правила успадкування, покаяння, покарання тощо. Насправді цей кодекс склали між П ст. до н. е. і II ст. н. е., проіснував він як єдиний звід правил майже два тисячоліття.
У Законах Ману, на відміну від ведійської літератури, менше місця відведено суто релігійним і міфологічним сюжетам, а значно більше уваги приділено правовим питанням. Однак зміст законів виходить за межі правової регламентації і являє собою кодекс соціального життя Давньої Індії. Політичним поглядам тут присвячено главу VII, де йдеться про мету царювання, якості царя, розпорядок його робочого дня, про основи політики у воєнний і мирний час, та частину глави IX, де сформульовано обов'язки царя.
Закони Ману стали початком поступового відходу індійського суспільства від буддизму і повернення до нової хвилі брахманізму, його відродження, консолідації і звеличення. Закони утверджують соціальний консерватизм, відтворюють обожнення царської влади, закріплюють жорстокість покарань. Повчання пройняті ідеєю досконалості створеного Брахмою порядку, необхідності збереження недоторканності вічної дхарми. Консерватизм Законів є свідченням застійних суспільно-політичних явищ, що стали характерною ознакою розвитку давньоіндійського суспільства на рубежі старої і нової ер.
Цей процес відображено у літературному зібранні "Махабхарата", дві книги якого ("Бхагавадгіта" та "Шантіпарва") містять політичні ідеї про походження влади, республіканське правління, насильство як буденне явище політичного життя, владу як засіб служіння загальному благу та захисту слабких; про божественне визначення долі кожної касти, кожної людини (верховним богом Бхагавад в образі Крішни). Тут чітко описано також кілька версій процесу укладання договору при обранні народом першого царя (Ману чи Пріхту), при безпосередньому божественному втручанні (Брахми або Вішну), тобто договірна теорія походження держави набуває подальшого розвитку.
Наприкінці І тис. до н. е. і в І тис. н. е. індійська державно-правова думка еволюціонувала в межах брахманізму у вигляді етико-правових настанов Наради, Васіштхи, Парашари, Яджнавалк'ї, Камандаки та інших мудреців (смріті). Однак внаслідок самозамкнення Індії, її відчуження від усього іноземного, вони лише узагальнювали і коментували праці попередників.
Схожі статті
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Артхашастра
Нині під назвою "Артхашастра" (санскр. - наука про користь, практичне життя) відомий давньоіндійський трактат, зібрання практичних настанов про користь,...
-
Поширеною течією давньокитайської державно-правової думки був даосизм - філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Лао-цзи (579-499 до н. е.)
Поширеною течією давньокитайської державно-правової думки був даосизм - філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному...
-
Характеризується він виходом на духовну арену раціоналістичних інтерпретацій політичного і державно-правового розвитку. Представниками цього етапу були...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Етап еволюції еллінської суспільної думки
Характеризується він виходом на духовну арену раціоналістичних інтерпретацій політичного і державно-правового розвитку. Представниками цього етапу були...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Шан Ян (400/390-338 до н. е.)
Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм - політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Мо-цзи (479-400 до н. е.)
Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм - політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх...
-
Він припадає на творчість "семи мудреців" (кінець VII - початок VI ст. до н. е.), Піфагора, Геракліта, Демокріта. "Сім мудреців". До них зараховують...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Етап злету політичної етики
Він припадає на III - II ст. до н. е. Започаткована Арістотелем політична етика, об'єктом вивчення якої стали основи політичної моралі, її природи і...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 2.2. Державно-правова думка Давньої Індії
Державно-правові вчення народів, що населяли Індостан, починаючи із середини П тис. до н. е., тобто від приходу до Індії аріїв, містилися у ведах...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Шумер і Вавилонія
У період, коли в Єгипті вже панував політичний режим жорстокої деспотії, у сусідніх з ним найдавніших містах-державах Шумеру (Лагаш, Ур, Кіш, Урук та...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Конфуцій (прибл. 551-479 до н. е.)
Концептуальні погляди і міркування китайських мислителів І тис. до н. е. щодо держави і права започаткували оригінальні напрями у політико-правових...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Римські юристи
Вагомий вплив на подальший розвиток світової державно-правової думки справили римські юристи І-Ш ст. Сабін, Гай, Папініан, Ульпіан, Модестін, Павло та...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Цицерон (106-43 до н. е.)
У 146 р. до н. е. Греція цілковито була підпорядкована Римові, й могутня інтелектуальна енергія мислителів Еллади, яка завдяки Александру Македонському...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 2.5. Державно-правові вчення Давнього Риму
У 146 р. до н. е. Греція цілковито була підпорядкована Римові, й могутня інтелектуальна енергія мислителів Еллади, яка завдяки Александру Македонському...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 2.3. Державно-правова думка Давнього Китаю
Концептуальні погляди і міркування китайських мислителів І тис. до н. е. щодо держави і права започаткували оригінальні напрями у політико-правових...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Ассирія
У період, коли в Єгипті вже панував політичний режим жорстокої деспотії, у сусідніх з ним найдавніших містах-державах Шумеру (Лагаш, Ур, Кіш, Урук та...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Ідеологія раннього християнства
Вагомий вплив на подальший розвиток світової державно-правової думки справили римські юристи І-Ш ст. Сабін, Гай, Папініан, Ульпіан, Модестін, Павло та...
-
Історія вчень про державу і право належить до соціально-гуманітарних наук, які послуговуються широким спектром методів вивчення, що у сукупності формують...
-
Еволюція державно-правових учень відбувалася водночас зі становленням та удосконаленням людської цивілізації. Розвиваючись від найдавніших міфічних...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Етап античної міфічної ідеології
Античне суспільство на півдні Балкан, у Малій Азії та на островах Егейського моря, починаючи від виникнення царств ахейців та іонійців, зародження...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 2.4. Державно-правові вчення Давньої Греції
Античне суспільство на півдні Балкан, у Малій Азії та на островах Егейського моря, починаючи від виникнення царств ахейців та іонійців, зародження...
-
Він пов'язаний з ім'ям мислителя, ученого-енциклопедиста Арістотеля. Арістотель (384-322 до н. е.). Його державно-правові погляди зумовлені власним...
-
У системі юридичної освіти історії вчень про державу і право належить особливе місце. Водночас універсальний характер систематизованих у цьому...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Єгипет
Еволюція державно-правових учень відбувалася водночас зі становленням та удосконаленням людської цивілізації. Розвиваючись від найдавніших міфічних...
-
Еволюція державно-правових учень відбувалася водночас зі становленням та удосконаленням людської цивілізації. Розвиваючись від найдавніших міфічних...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Трансформація давньоримського досвіду
Давньогрецькі інституції втілювали у Північному Причорномор'ї досвід давньогрецької державно-правової думки й суспільно-політичної практики. Античні...
-
Давньогрецькі інституції втілювали у Північному Причорномор'ї досвід давньогрецької державно-правової думки й суспільно-політичної практики. Античні...
-
У системі юридичної освіти історії вчень про державу і право належить особливе місце. Водночас універсальний характер систематизованих у цьому...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Іран
У XIII-X ст. до н. е. на території Палестини виникло Ізраїльсько-іудейське царство, яке є батьківщиною пророків-проповідників іудаїзму. Вони від імені...
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Закони Ману