Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Джон-Стюарт Мілль (1806-1873)
Провідний ідеолог ліберально-демократичної думки. Його погляди мали потужний вплив на суспільно-політичне життя епохи. Свою позицію щодо влади, держави, права він виклав у працях "Основи політичної економії з деяким їх застосуванням до суспільної філософії" (1848), "Про свободу" (1859), "Про представницьке правління" (1861), "Утилітаризм" (1862). Наукову діяльність Мілль починав як прихильник бентамівського утилітаризму. Його політико-правові погляди еволюціонували, лібералізм Мілля вже набув етичного характеру. Мислитель дійшов висновку, що неможливо всю моральність вибудовувати лише на постулаті особистої економічної користі індивіда і вірі в те, що задоволення інтересу кожної конкретної особи веде до загального блага. Мілль вважав, що принцип "загального блага" пов'язаний з ідеєю необхідності узгодження інтересів індивідів і соціальних інтересів взагалі.
Для Мілля характерна орієнтація на конструювання "моральних" моделей політико-юридичного устрою суспільства. Вищий вияв моральності, відповідно до його теорії, - щастя інших індивідів і служіння суспільству. Ці функції здатна виконувати лише вільна особа. Свобода індивіда є умовою існування відповідальної моральної особистості. Водночас свобода - це не тільки індивідуальне, а й соціальне благо. До того ж Мілль ніколи не ототожнював свободу із вседозволеністю. На його думку, держава і суспільство мають право здійснювати юридичний і моральний примус стосовно індивіда, який шкодить іншим людям і суспільству загалом.
Згідно із концепцією Мілля, держава є гарантом усіх індивідуальних свобод і має право встановлювати порядок, відносини підпорядкування індивіда державі, а це є першою ознакою цивілізації. Із позиції свободи індивіда мислитель розглядав передумови і зміст свободи особи, свободу, порядок і прогрес, оптимальний політичний устрій. Свобода індивіда, на його думку, є первинною щодо політичних структур і їх функціонування. Якщо порядок заснований на свободі, то умовою прогресу, за Міллем, є добре облаштована державність, яка правильно функціонує.
Найкращою формою державності Мілль вважав представницьке правління: "Весь народ або його значна частина має користуватися через обраних ними депутатів вищою контролюючою владою". Цією владою народ має володіти сповна. Відповідно, вища влада грунтується на праві всіх людей брати участь у спільному управлінні. Так з'явилися ідеї Мілля про безпосередню участь народу у влаштуванні і діяльності держави, відповідальність народу за стан державності. Згідно з його вченням, представницьке правління побудоване на основі вибору народом певної форми державності; народ повинен мати бажання і здатність виконувати обов'язки і функції, які покладає на нього обрана ним форма правління. Метою такої державності є захист інтересів індивіда і власності, удосконалення якостей особистості, а основною умовою її існування - самовдосконалення народу.
Мілль був прихильником принципу поділу влади, особливо розмежування компетенції законодавчої і виконавчої. При цьому він обстоював ідею верховенства парламенту над виконавчими структурами. Однак у народно-представницькій теорії державності Мілль вказував і на недоліки: втручання в управлінський процес, зростання некомпетентності, розширення парламентського представництва, що спричиняє зниження соціального рейтингу влади, перетворення народного представництва на тиранію більшості. Учений розмежовував також поняття "самоуправління" і "народовладдя". Він вважав, що втілити волю народу і волю більшості, виправити недоліки представницької демократії дасть змогу реформа виборчої системи. Мілль пропагував варіант поєднання мажоритарної і пропорційної виборчих систем, що передбачає врахування думки і більшості, і меншості.
Ліберальне трактування функцій держави, за Міллем, - це мінімум повноважень державної влади (принцип "держава - нічний сторож"). Якщо держава своєю надмірною діяльністю витісняє індивідуальну чи колективну діяльність людей, активні зусилля самого народу, це спричиняє появу в суспільстві тенденції до соціальної пасивності, паралізує усвідомлення значущості індивіда і відповідальності його у сфері контролю й управління. У своїх поглядах мислитель обстоював ідеї захисту свободи індивіда, яку він вважав головною цінністю. Саме з позицій свободи Мілль захищав народно-представницьке правління у своїй концепції ліберальної демократії.
Отже, провідним напрямом в англійській політико-правовій думці ХІХ ст. став лібералізм. Світогляд нової капіталістичної епохи втілився в позитивному праві і тісно з ним пов'язаній категорії правопорядку. Природно-правова ідеологія, спрямована на боротьбу з феодальними принципами, не могла забезпечити стабільності, тому більшість англійських теоретиків критикувала ідеї природного права. Революційні ідеї зосередились у новому вченні про право - юридичному позитивізмі, який заперечував будь-яке інше право.
Схожі статті
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Джон Локк (1632-1704)
Соціальний мислитель і політичний діяч. Свої правові та політичні погляди О. Сідней виклав у творі "Міркування про уряд" (1698). Ідеї цієї праці...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Олджернон Сідней (1622-1683)
Соціальний мислитель і політичний діяч. Свої правові та політичні погляди О. Сідней виклав у творі "Міркування про уряд" (1698). Ідеї цієї праці...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Мартін Лютер (1483-1546)
Реформація, яка постала як широкий соціальний рух, була надзвичайно суперечливим явищем. З одного боку, цей рух репрезентували заможні верстви, які мали...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Жан Кальвін (1509-1564)
Реформація, яка постала як широкий соціальний рух, була надзвичайно суперечливим явищем. З одного боку, цей рух репрезентували заможні верстви, які мали...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Томас Мюнцер (прибл. 1490-1525)
Реформація, яка постала як широкий соціальний рух, була надзвичайно суперечливим явищем. З одного боку, цей рух репрезентували заможні верстви, які мали...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 4.3. Державно-правові вчення часів Реформації
Реформація, яка постала як широкий соціальний рух, була надзвичайно суперечливим явищем. З одного боку, цей рух репрезентували заможні верстви, які мали...
-
Поширеною течією давньокитайської державно-правової думки був даосизм - філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному...
-
Державно-правові вчення Західної Європи у середні віки розвивалися під впливом християнства і римо-католицької церкви. Середньовічна християнська релігія...
-
Державно-правові вчення Західної Європи у середні віки розвивалися під впливом християнства і римо-католицької церкви. Середньовічна християнська релігія...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Томас Гоббс (1588-1679)
Розвиток новітніх державно-правових учень англійських мислителів XVII-XVIII ст. мав кілька напрямів: консервативно-охоронний (авторитарно-державницький);...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 5.3. Державно-правові вчення в Англії
Розвиток новітніх державно-правових учень англійських мислителів XVII-XVIII ст. мав кілька напрямів: консервативно-охоронний (авторитарно-державницький);...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Формування демократичного світогляду
У період перебування більшої частини території України у складі Литви і Польщі (XIV-XVII ст.) "шляхетська демократія" орієнтувалася на "Руську правду",...
-
У період перебування більшої частини території України у складі Литви і Польщі (XIV-XVII ст.) "шляхетська демократія" орієнтувалася на "Руську правду",...
-
В епоху Відродження і Реформації утвердилися нові стандарти людського буття, засновані на ідеї самоцінності особистості, визнання гідності й незалежності...
-
В епоху Відродження і Реформації утвердилися нові стандарти людського буття, засновані на ідеї самоцінності особистості, визнання гідності й незалежності...
-
Державно-правові вчення Західної Європи у середні віки розвивалися під впливом християнства і римо-католицької церкви. Середньовічна християнська релігія...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Лао-цзи (579-499 до н. е.)
Поширеною течією давньокитайської державно-правової думки був даосизм - філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Шан Ян (400/390-338 до н. е.)
Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм - політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Цицерон (106-43 до н. е.)
У 146 р. до н. е. Греція цілковито була підпорядкована Римові, й могутня інтелектуальна енергія мислителів Еллади, яка завдяки Александру Македонському...
-
У XVII ст. у Західній Європі почалися кардинальні революційні перетворення. Перехідний період від феодального ладу до зародження нових капіталістичних...
-
У XVII ст. у Західній Європі почалися кардинальні революційні перетворення. Перехідний період від феодального ладу до зародження нових капіталістичних...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Ібн Хальдун
Взірцем середньовічного "інтелектуала" був Абу Алі аль-Хусейн Ібн Сіна (лат. Авіценна, прибл. 980- 1037). Для арабських країн Ібн Сіна є духовним...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Ібн Рушд
Взірцем середньовічного "інтелектуала" був Абу Алі аль-Хусейн Ібн Сіна (лат. Авіценна, прибл. 980- 1037). Для арабських країн Ібн Сіна є духовним...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Клод-Адріан Гельвецій (1715-1771)
Один із ідейних натхненників Великої французької революції, просвітитель, енциклопедист. Протягом 1751-1771 рр. він разом з Д. Дідро, Вольтером, П.-А.-Д....
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Шарль-Луї Монтеск'є (1689-1755)
Один із теоретиків науки про політику, політичний мислитель, правознавець, просвітитель, письменник. Свої погляди він виклав у працях "Персидські листи"...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 4.4. Вчення про державу Жана Бодена
Французький філософ, юрист, економіст і державний діяч Жан Боден (1530-1596) увійшов в історію державно-правової думки як теоретик державного...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Ібн Сіна
Взірцем середньовічного "інтелектуала" був Абу Алі аль-Хусейн Ібн Сіна (лат. Авіценна, прибл. 980- 1037). Для арабських країн Ібн Сіна є духовним...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Мусульманська концепція держави
Країни Арабського Сходу унікальні з погляду еволюції політико-правової думки, конституційного права, внутріполітичного розвитку. В них були сформовані...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 3.5. Державно-правова думка Арабського Сходу
Країни Арабського Сходу унікальні з погляду еволюції політико-правової думки, конституційного права, внутріполітичного розвитку. В них були сформовані...
-
Істотний внесок у розвиток світової державно-правової думки зробив італійський мислитель і політичний діяч Марсилій Падуанський (справжнє ім'я - Марсиліо...
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Джон-Стюарт Мілль (1806-1873)