Історія України - Кормич Л. І. - Тема XI. УКРАЇНА ПОЧАТКУ XX СТ. - АРЕНА НАЦІОНАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ТА ІМПЕРІАЛІСТИЧНИХ ПРОТИБОРСТВ. БОРОТЬБА ЗА ДЕРЖАВНІСТЬ (1900-1921 РР.)

Лекція І

Короткий зміст:

Виникнення перших українських політичних партій на початку XXст. Події революції 1905-1907 pp. в Україні. Західна Україна в період між російською революцією і Першою світовою війною. Міжнародні відносини напередодні війни. Україна в політичних планах країн* учасниць війни. Антиукраїнські настрої в Росії перед світовою війною. Українські політичні партії напередодні війни. Україна в роки війни

Основні проблеми:

Ринкові відносини в Російській імперії ускладнювались ростом революційно-демократичного та національно-визвольного руху, свідченням якого були заворушення студентства низки вищих навчальних закладів, яке виступило за демократизацію суспільного життя. За участь в акціях протесту 11 січня 1901 р. царський уряд віддав у солдати 183 студентів Київського університету. Як найбільш передова і політично свідома частина суспільства студентство України відкриває своїми виступами початок століття. Студенти ж були й ініціаторами створення перших українських політичних партій. В передчутті грядущих світових катаклізмів вони прагнули консолідувати суспільство, підготувати його до випробувань. До речі, прообразом майбутньої регулярної української армії став

Легіон Українських Січових Стрільців, який складався з учнівської і студентської молоді.

Casus bellum - приводом до Першої світової війни був студентський акт - вбивство австрійського ерцгерцога Франца-Фердінанда. Може, правий був Л. Троцький, який найбільші надії в перманентній світовій революції покладав на молодь?

А тим часом почалася Перша світова війна, і Україна знову стала, як і колись, ареною національно-політичних суперечностей і вже нових, імперіалістичних протиборств.

ВИНИКНЕННЯ ПЕРШИХ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

На початку XX ст. з протестами проти переслідувань української мови і культури виступили вчені Київського та Харківського університетів, інтелігенція Полтави, Чернігова, Одеси та інших міст. Пожвавлення національного руху сприяло виникненню перших політичних партій. Більшу частину населення України складали найбідніші верстви. Тому їх партії були дрібнобуржуазними і соціалістичними, антиурядовими. Крім того, в Російській імперії так ніколи і не була прийнята конституція.

Ці дві причини мали своїм наслідком те, що всі українські партії в межах Великої України були на нелегальному становищі або діяли в еміграції. Утворення ж більшості ліберальних партій було реакцією на формування революційно-демократичного партійного руху. Цей рух розділився на дві частини-соціал-демократичну (есдеки) та есерівську (есери). Есдеки і есери й продовжували в майбутньому змагатися між собою за вплив на пролетаріат міст і сіл України, який став рушійною силою в грядущих революціях.

В січні 1900 р. у Харкові члени студентських громадівських гуртків Д. Антонович, О. Русів, М. Порш та ін. заснували Революційну Українську Партію (РУП). Брошура адвоката М. Міхновського "Самостійна Україна" була її першим програмним документом. В газеті РУП "Праця", яка виходила в 1904-1905 pp. у Львові, пояснювалась причина виникнення партії: "Дві причини - брак літератури, присвяченої інтересам сільського пролетаріату і, крім того, брак якої-небудь соціалістичної літератури на українській мові - / викликали до життя РУП, котра поставила своєю метою агітацію і пропаганду серед сільського пролетаріату на Україні".

Група радикалів на чолі з М. Міхновським в 1902 р. відкололась від РУП і заснувала Українську національну партію (УНП), яка виступала за побудову самостійної демократичної держави.

В 1904 р. розділилися думки щодо завдань партії і в національно-соціалістичних групах, що зосталися в РУП. Лівіша течія, що близько стояла до меншовиків, вийшла з РУП і утворила окрему Українську соціал-демократичну Спілку. В ній найбільш відомими були Карась, Антонович, Басок, Кавун, Кириченко.

Решта членів РУП під проводом М. Порша, Л. Юркевича, І. Мазепи, В. Винниченка в 1905 р. перейшла на марксистські позиції і перейменувалась в Українську соціал-демократичну партію (УСДП).

Восени 1904 р. колишні громадівці створили Українську Демократичну Партію (УДП). На відміну від українських партій в Галичині наддніпрянські партії стояли не на самостійницьких, а на федеративних позиціях.

Схожі статті




Історія України - Кормич Л. І. - Тема XI. УКРАЇНА ПОЧАТКУ XX СТ. - АРЕНА НАЦІОНАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ТА ІМПЕРІАЛІСТИЧНИХ ПРОТИБОРСТВ. БОРОТЬБА ЗА ДЕРЖАВНІСТЬ (1900-1921 РР.)

Предыдущая | Следующая