Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Спроба запровадження універсальної унії - примирення "Русі з Руссю"
З одного боку, легалізація православної церкви, офіційне визнання її прав було результатом неабиякої релігійної та політичної активності православних: козацтва, братств, духовенства. Але водночас то було й виявленням нових тенденцій у релігійній політиці, здійснюваній у Речі Посполитій у 30-ті роки XVII ст. з ініціативи короля Владислава IV.
Крім особистої толерантності в справах релігійних, яку не можна відкидати, розглядаючи тодішні події, Владиславом, безперечно, рухали насамперед прагматичні державницькі міркування. Новий король прагнув стабілізувати й консолідувати суспільство на грунті врахування конфесійних інтересів усіх віросповідань. Не випадково в одному з центральних документів щодо релігійного питання йшлося саме про "заспокоєння народу руського". І невипадково там проголошувалася свобода віри як для "уніатів", так і для "неуніатів".
Консолідація населення Речі Посполитої на засадах християнської єдності стала актуальною для нового короля ще і з зовнішньополітичних розрахунків. Реальною була загроза з боку Оттоманської Порти, а в Європі йшлося навіть про створення "християнської ліги" проти турецької експансії.
В якихось пунктах ці розрахунки могли не збігатися з геополітичними інтересами Ватикану, його політикою поширення католицизму на Схід "через Русинів" (за знаменитим висловом папи Урбана VIII). Папський нунцій у Варшаві писав тоді до Риму, що Владислав має "власну думку" щодо релігійних питань. Владислав, хоча й обережно, але дискутував з нунцієм, наголошуючи на тому, що дбає передусім про єдність у суспільстві. Ця єдність необхідна для збереження християнства взагалі (в цьому крився, очевидно, натяк на загрозу з боку турків-мусульман).
Скаржився нунцій і на помітну "недбайливість" католиків до справи ствердження "істинної віри", на недостатню ревність у сеймових дискусіях з православними. Ці нарікання засвідчують певні риси тодішньої громадської думки. Йдеться про досить парадоксальну ситуацію, коли католицька шляхта, зневажаючи православну віру своїх підданих, водночас могла, за традицією станової солідарності, поважати право православної шляхти виборювати власну релігійну свободу. Саме так на сеймах (як на шляхетських зібраннях) народжувалися численні привілеї та вольності для представників православ'я. Релігійна активність православних, отже, знаходила у значної частини католиків якщо не схвалення, то принаймні розуміння. Ця особливість менталітету католицької шляхти також стала підгрунтям нової політики Владислава IV.
Спроба запровадження універсальної унії - примирення "Русі з Руссю"
У 1636 році неофіційно, а на сеймах 1638 та 1641 рр. відкрито, Владислав, слідом за батьком, знову порушував питання про об'єднання уніатів з православними. Проте смисл нових спроб відрізнявся від дій Сигизмунда III у 20-ті роки. Здійснення нової, "виправленої", "універсальної" унії було для Владислава діянням не стільки прозелітичним на користь Римської церкви та Ватикану, скільки внутрішньодержавною справою - возз'єднанням "Руси з Руссю". З боку варшавських урядовців йшлося про створення самостійного "східного" патріархату, очолити який мав би православний митрополит Петро Могила. Причому ідеї ці відповідали настроям всередині обох гілок "руської церкви". Відомим є листування Петра Могили та уніатського провідника митрополита Йосипа Велямина Рутського. Ряд документів підтверджують про можливість зносин Могили з римською курією у питаннях об'єднання церков.
У цьому Владислав, як і колись його батько, зазнав невдачі. Виявилося, що православні (Могила насамперед) інакше, ніж уряд та римська курія мислили собі самостійність і шляхи возз'єднання "руської" церкви. Виникнення патріархату й навіть об'єднання з Римом були можливими, але лише через згоду всіх східних патріархатів, через соборні рішення.
Схожі статті
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Політика Владислава IV, її підгрунтя
З одного боку, легалізація православної церкви, офіційне визнання її прав було результатом неабиякої релігійної та політичної активності православних:...
-
Безпосередніми ініціаторами "універсальної унії" стали коронний канцлер Я. Замойський та волинський воєвода князь О. Сангушко. Князь у жовтні 1635 р....
-
Після смерті короля Сигизмунда III у 1632 р. відбулася еволюція офіційної позиції Варшави в релігійному питанні взагалі і щодо православної спільноти...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Правовий стан православної церкви в XVI ст
Певне загострення міжконфесійних відносин виникло на українських землях, які були під Литвою за часів князювання сина Казимира IV Олександра, Великого...
-
Наступне повернення до ідей об'єднання церков припадає на другу половину XVI ст., яке пов'язане з утворенням у 1569 р. Речі Посполитої, після чого...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Підготовка Берестейської унії та її наслідки
Наприкінці XVI ст. остаточно сформувалася платформа майбутньої унії. Основними умовами об'єднання церков стали: збереження за уніатською церквою...
-
Для Русі в XIII ст. характерним було роздроблення й міжусобиці між князями, внаслідок чого держава втратила свою колишню могутність. її підкорили...
-
Протягом майже п'ятнадцяти років у першій половині XVII ст. (1632-1647) православний митрополичий престол у Києві судилося посідати нащадку молдавських...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - 3. УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ'Я МОГИЛЯНСЬКОЇ ДОБИ
Протягом майже п'ятнадцяти років у першій половині XVII ст. (1632-1647) православний митрополичий престол у Києві судилося посідати нащадку молдавських...
-
Крім страшного лихоліття, яке спіткало українську церкву в XVI ст., внаслідок її розкладу й деморалізації правом патронату, маємо й інші, героїчні...
-
Ходу історичного процесу в Литовсько-Руській державі було змінено політичною злукою Литви з Польщею, що була започаткована династичною унією через шлюб...
-
Традиційний і нетрадиційний погляд на хрещення Русі-України Ні одна розповідь про охрещення Русі не обходиться без того, щоб мова в ній не йшла про те,...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - 4. ХРИСТИЯНІЗАЦІЯ РУСІ-УКРАЇНИ
Традиційний і нетрадиційний погляд на хрещення Русі-України Ні одна розповідь про охрещення Русі не обходиться без того, щоб мова в ній не йшла про те,...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Вступ. ПРЕДМЕТ КУРСУ "ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ В УКРАЇНІ"
Релігії стародавніх суспільств на землях України, дохристиянські язичницькі вірування, християнизація України, середньовічне християнство,...
-
Незважаючи на те, що в цей час у Польщі вже активно діяли єзуїти в боротьбі з протестантами, протестанти сконсолідувалися з православними та частиною...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Ієрархічне оформлення Києво-руської церкви
Спалах патріотизму й гордості за новостворену церкву змінюється потребою її ієрархічного оформлення. Давньорусьське організаційне влаштування ніколи не...
-
Для Русі в XIII ст. характерним було роздроблення й міжусобиці між князями, внаслідок чого держава втратила свою колишню могутність. її підкорили...
-
Київська Русь відігравала значну роль серед слов'янських народів. Візантія, хоча й зберігала формально церковне верховенство, значно поступалася перед...
-
1051 року митрополичу кафедру посідає русич Іларіон - видатний ідеолог новостворюваної церкви. Він пише працю, в якій викладає погляди нових християн на...
-
Український народ не мав уже політичної й державної сили обороняти старий церковний ідеал своїх предків - мати свою самоуправну церкву, незалежну вже...
-
На те, яким саме було влаштування церкви після запровадження християнства в Київській Русі, є досить багато різних наукових поглядів. Це зумовлено тим,...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Спроба Апостольської Столиці християнізувати Русь
Поряд з такими шляхами проникнення християнства в Київську Русь як херсонесько-візантійський, східно-болгарський, кирило-мефодіївський, варязький, був і...
-
У літературі дискутується питання, представниками якої саме - візантійської чи римської - церкви були Кирило і Мефодій, оскільки відомо про їхні контакти...
-
Система забезпечення церкви не повторювала яких-небудь іноземних зразків і була пристосована до своїх умов. Тут можна виділити два періоди. Із часу...
-
Великі князі Литовські, а згодом польські королі присвоїли собі "право подавання", тобто роздавання церковних посад, Кандидати на єпископів (владик,...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Початок католицького наступу на українське православ'я
Оскільки більша частина єпархій православної церкви була в Галицько-Волинському князівстві, де після початкового в 1240 р. погрому настав відносний...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Православ'я в Галицько-Волинському князівстві
Оскільки більша частина єпархій православної церкви була в Галицько-Волинському князівстві, де після початкового в 1240 р. погрому настав відносний...
-
Система забезпечення церкви не повторювала яких-небудь іноземних зразків і була пристосована до своїх умов. Тут можна виділити два періоди. Із часу...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - ПЕРЕДМОВА
Релігії стародавніх суспільств на землях України, дохристиянські язичницькі вірування, християнизація України, середньовічне християнство,...
-
Процеси християнізації такої великої держави привертали увагу не тільки Константинополя, а й Риму. Зв'язки Києва з папським престолом, які були...
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Спроба запровадження універсальної унії - примирення "Русі з Руссю"