Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Соціально-правовий інституціоналізм

Дж. Коммонс (1862-1945), досліджуючи такі колективні інститути, як сім'я, профспілки, торговельні об'єднання, виробничі корпорації, держава, правові відносини та інші, головну увагу приділяв юридично-правовим інститутам. Його вважають лідером правового напряму інституціоналізму. Коммонс розглядав таку своєрідну економіко-правову категорію як угода, яку в різних її виявах визначають як всезагальну економічну категорію, вона стає висхідним пунктом усієї теорії капіталізму. Особлива форма угоди - зв'язок праці та капіталу, який зводять до комерційної угоди рівноправних сторін і юридичної підлеглості робітника капіталісту. Отже, зв'язки праці та капіталу виступають як комерційні та правові, а конфлікти, що виникають між ними, як суто юридичні, які регулює держава.

Правовий аспект Дж. Коммонс використовував і у запропонованій концепції вартості, згідно з якою вартість товарної продукції - результат юридичного узгодження колективних інститутів. До них належали об'єднання корпорацій, профспілок, політичних партій, що відображають професійні інтереси соціальних груп і прошарків населення.

Марксистському вченню про класову боротьбу вчений протиставив положення про проведення державної реформи в галузі законодавства і створення керівництва, запропонованого лідерами різних колективних інститутів. Соціальні конфлікти - необхідний динамізуючий чинник суспільної еволюції, соціального прогресу. Вирішення суперечностей потрібно здійснювати за допомогою "третейських судів", суспільних інститутів. Він був переконаний у необхідності створення такого уряду, який був би підзвітний громадській думці і демонополізував економіку.

Еволюція капіталізму вільної конкуренції у фінансову стадію - центральна ідея його головних праць "Правові основи капіталізму" (1924), "Інституцій пальна економіка. Ті місце в політекономії* (1934) та ін. У них автор розглянув проблеми, спричинені соціальним конфліктом у зв'язку з нечесною (монополістичною) конкуренцією підприємців. Державні правові рішення в межах економічних реформ, вважав учений, дадуть змогу усунути суперечності й конфлікти в суспільстві, свідчитимуть про перехід до етапу адміністративного капіталізму.

Як відомо з історії економіки, юридичні (правові) аспекти колективних дій Дж. Коммонса, як і антимонопольні реформаторські ідеї в працях Т. Веблена, практично застосували уже в 30-ті роки - у період так званого нового курсу президента США Ф. Рузвельта. Правові аспекти економічних досліджень і нині є важливою методологічною ознакою інституціоналізму. Т. Веблен започаткував інституціональну традицію тяжіння до соціологічних методів аналізу, пояснення поведінки людини відповідно до правил.

Кон'юнктурно-статистичний напрям

У. Мітчелл (1874-1948)- учень і послідовник Т. Веблена. Він підготував посмертне зібрання праць вчителя "Вчення Веблена", додавши до нього вибрані статті з його книг.

У. Мітчелл у головній публікації "Лекції про типи економічної теорії (1935) виходив насамперед з ідей Т. Веблена. Наслідуючи його, автор наполягав на взаємозв'язку економічних проблем із неекономічними, особливо з проблемами соціології, культури та іншими, що зумовлюють відповідну психологію, поведінку і мотиви діяльності людей.

Особистий внесок ученого в інституціональну теорію такий:

1) виявлення впливу на економічні фактори (у категоріях грошового обігу, кредиту, фінансів та ін.) так званих неекономічних чинників (у т. ч. психологічних, поведінкових тощо) шляхом конкретного вивчення цифрових показників і визначення закономірностей в їх коливаннях (кон'юнктури) на основі статистичних даних, фактичного матеріалу та їх математичної обробки;

2) обгрунтування концепції безкризового циклу за допомогою різних варіантів державного втручання в економіку.

Особливу популярність у США У. Мітчеллу принесло визнання його основоположником Національного бюро економічних спостережень і одним із першовідкривачів та тлумачів циклічних явищ в економіці. Він вважав можливим! необхідним державний вплив на економіку в сфері грошових, фінансових і кредитних відносин у взаємозв'язку з соціально-культурними проблемами і врахуванням психологічного аналізу.

Представники емпіріопрогностичного напряму інституціоналізму ще в 20-ті роки у своєму "кон'юнктурному барометрі" в Гарварді публікували за висновками "аналізу динамічних рядів" перші прогнози економічного зростання шляхом побудови кривих, що показували середні індекси низки показників національного господарства. Покладені в основу нової галузі економічної науки "економетрики" математика і статистика, давали змогу вченому і його колегам розрахувати тривалість малих і великих циклів, сконструювати моделі безкризового (нециклічного) розвитку економіки, передбачити відхилення в динаміці показників, запобігти їх падінню. Пом'якшити циклічні коливання і досягти сприятливої економічної кон'юнктури, на думку У. Мітчелла, мало створення спеціального державного планувального органу. Планування при цьому передбачалося не директивне, а рекомендаційне, засноване на науковому прогнозуванні реальних і досяжних кінцевих цілей.

Некваліфікований прогноз "гарвардського барометра", що напередодні економічної кризи 1929-1933 рр. передбачив "розквіт економіки", виявив недосконалість методологічної бази спостережень тих років, але впевнено продемонстрував вірогідність основного положення інституціоналістів 20-30-х років про потребу державного контролю над економікою. Інституціоналізм - один із теоретичних попередників сформованої у 30-ті роки XX ст. кейнсіанської та неоліберальної концепцій державного регулювання економіки, головна ідея яких полягала в активному втручанні держави в економіку.

Разом із тим, створена У. Мітчелл ом і його школою наука економетрика до кінця Другої світової війни стала, як зазначав М. Блауг, найдинамічнішою галуззю економічної науки, а кейнсіанські або неокейнсіанські макроекономічні методи мають дуже важливе, постійно зростаюче значення для праць економетриків.



Схожі статті




Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Соціально-правовий інституціоналізм

Предыдущая | Следующая