Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 3.4. Економічне вчення А. Сміта
Адам Сміт (1723-1790) народився в Шотландії в сім'ї чиновника. У 1740 р. закінчив університет у м. Глазго і був направлений для підвищення освіти в Оксфордський університет. У 28 років обраний професором філософії і моралі університету в Глазго. У 1759 р. він видав наукову працю під назвою "Теорія моральних почуттів", яка принесла йому широку популярність. У 41 рік Сміт відмовився від роботи в університеті й зайняв місце вихователя в сім'ї видатного політичного діяча. У цей час (1764-1766 рр.) він багато подорожував по Європі, особисто познайомився з французькими вченими Ф. Кене, А. Р. Ж. Тюрго і почав роботу над головною працею "Дослідження про природу і причини багатства народів". У 1778 р. Сміт був призначений на посаду комісара митниці в Единбурзі, з 1787 р. - ректор університету в Глазго.
Поява книги Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів" було завершенням етапу становлення політичної економії як науки. У ній автор чітко визначив предмет, методологію і загальну основу політичної економії як особливої галузі знання.
Предметом економічної науки, за Смітом, є суспільний економічний розвиток і зростання добробуту суспільства. При цьому розвиток економіки спирається на матеріальні (фізичні) ресурси суспільства, використання яких веде до створення благ і багатства народу.
Методологія вчення Сміта грунтується на концепції економічного лібералізму, основні положення якої такі:
O інтереси окремих осіб співпадають з інтересами суспільства;
O "економічна людина", за Смітом, - це особа, яка наділена егоїзмом і прагне до все більшого нагромадження багатства;
O неодмінною умовою дії економічних законів е вільна конкуренція;
O "полювання" за прибутком і вільна торгівля оцінюються Смітом як діяльність, вигідна всьому суспільству;
O на ринку діє "невидима рука", за допомогою якої вільна конкуренція управляє діями людей через їхні інтереси і веде до вирішення суспільних проблем у найкращий спосіб, максимально вигідний як окремим особам, так і всьому суспільству взагалі.
Завдання політичної економії, за Смітом, полягає у збільшенні могутності та багатства країни.
В основі економічних поглядів Сміта лежить ідея, що продукти матеріального виробництва - це багатство нації, а величина останнього залежить:
O від частки населення, зайнятого продуктивною працею;
O продуктивності праці.
Головний чинник збільшення рівня продуктивності праці - поділ праці, або спеціалізація.
Результатом поділу праці, за Смітом, є:
O економія робочого часу;
O вдосконалення навичок роботи;
O винахід машин, що полегшують ручну працю.
Гроші, за Смітом, - особливий товар, який є загальним засобом обміну.
Сміт вважав, що витрати обігу мають бути мінімальними, і тому віддавав перевагу паперовим грошам.
У теорії вартості яскраво виражена суперечливість поглядів Сміта. У своїх працях він визначає три підходи до поняття вартості:
1) вартість визначається витратами праці;
2) вартість визначається працею, що купується, тобто кількістю праці, на яку можна придбати певний товар. Це положення справедливе для простого товарного виробництва, а в умовах капіталістичного виробництва - ні, оскільки товаровиробник при обміні отримує більше, ніж витратив на оплату праці;
3) вартість визначається прибутками, тобто джерелами прибутку, до яких вчений відносив заробітну плату, прибуток і ренту. Це визначення носить назву "догма Сміта" і лягло в основу теорії факторів виробництва.
Визнаючи, що до вартості одиничного товару, крім прибутків, входить також вартість спожитих засобів виробництва, Сміт, однак, стверджував, що їхня вартість створюється живою працею в інших галузях, тому, зрештою, вартість сукупного суспільного продукту зводиться до суми прибутків. Таким чином, виходить, що вартість засобів виробництва, створена працею минулих років, зникла.
Сміт вважав, що заробітна плата - це "продукт праці, винагорода за працю". Розмір заробітної плати залежить від економічної ситуації в країні, оскільки при збільшенні багатства збільшується попит на працю. Прибуток - це "вирахування з продукту праці", різниця між вартістю виробленого продукту і заробітною платою робітників. Земельна рента - це також "вирахування з продукту праці", який створюється неоплаченою працею працівників. Капітал - це частина запасів, на яку капіталіст розраховує отримати прибуток.
Головний чинник нагромадження капіталу, за Смітом, - ощадливість. Сміт увів поділ капіталу на основний і оборотний. Під основним капіталом він розумів капітал, який не вступає в процес обігу, а під оборотним - капітал, який змінює форму в процесі виробництва. Однак відповідно до своєї теорії вартості, яка не враховувала вартості засобів виробництва, створеної працею минулих років, він ігнорував постійний капітал.
Принцип повного невтручання держави в економіку країни - "laissez faire", за Смітом, - є умовою багатства, а державне регулювання необхідне лише у разі виникнення загрози загальному благу.
Сміт сформулював чотири правила оподаткування:
O пропорційність - податки мають сплачувати всі громадяни, кожний відповідно до своїх доходів;
O мінімальність - податок має бути мінімальним і встановлюватися за принципом справедливості;
O визначеність - податок, який слід сплатити, має бути точно наперед визначеним і не змінюватися довільно;
O зручність для платника - всякий податок має стягуватися у такий час і спосіб, який найменш обтяжливий для платника.
Схожі статті
-
3.1. Характерні особливості класичної політичної економії Класична політична економія - один із наукових напрямів світової економічної думки другої...
-
3.1. Характерні особливості класичної політичної економії Класична політична економія - один із наукових напрямів світової економічної думки другої...
-
3.1. Характерні особливості класичної політичної економії Класична політична економія - один із наукових напрямів світової економічної думки другої...
-
Наприкінці XVIII ст. в економіці Англії (і багатьох інших країн) відбувся промисловий переворот. Почався перехід від мануфактури до великого машинного...
-
2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу Виразники економічної думки стародавнього світу - великі мислителі (філософи) й окремі правителі...
-
2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу Виразники економічної думки стародавнього світу - великі мислителі (філософи) й окремі правителі...
-
2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу Виразники економічної думки стародавнього світу - великі мислителі (філософи) й окремі правителі...
-
У XVII ст. виникла необхідність формування нової економічної ідеології, яка б теоретично узагальнила і пояснила нові економічні процеси. Цю місію...
-
У XVII ст. виникла необхідність формування нової економічної ідеології, яка б теоретично узагальнила і пояснила нові економічні процеси. Цю місію...
-
Ксенофонт розглядав гроші як засіб обігу товарів і засіб нагромадження багатства. Справжніми грошима при цьому вважав тільки срібло, яке, на його думку,...
-
Ксенофонт розглядав гроші як засіб обігу товарів і засіб нагромадження багатства. Справжніми грошима при цьому вважав тільки срібло, яке, на його думку,...
-
Ксенофонт розглядав гроші як засіб обігу товарів і засіб нагромадження багатства. Справжніми грошима при цьому вважав тільки срібло, яке, на його думку,...
-
Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 2.4. Меркантилізм
Джерелами економічної думки Середньовіччя стали: O в арабських країнах: Коран (610-632); вчення Ібн-Хальдуна (1332-1406); O у Західній Європі: ідеї...
-
Для досягнення позитивного сальдо в торгівлі ранні меркантилісти вважали за доцільне: 1) встановлювати максимально високі ціни на експортовані товари; 2)...
-
Для досягнення позитивного сальдо в торгівлі ранні меркантилісти вважали за доцільне: 1) встановлювати максимально високі ціни на експортовані товари; 2)...
-
Для досягнення позитивного сальдо в торгівлі ранні меркантилісти вважали за доцільне: 1) встановлювати максимально високі ціни на експортовані товари; 2)...
-
Меркантилізм - це перша концепція доринкової економічної теорії, перший вияв політекономії. У Західній Європі меркантилізм зародився на початку XVII ст....
-
Меркантилізм - це перша концепція доринкової економічної теорії, перший вияв політекономії. У Західній Європі меркантилізм зародився на початку XVII ст....
-
Меркантилізм - це перша концепція доринкової економічної теорії, перший вияв політекономії. У Західній Європі меркантилізм зародився на початку XVII ст....
-
Ксенофонт розглядав гроші як засіб обігу товарів і засіб нагромадження багатства. Справжніми грошима при цьому вважав тільки срібло, яке, на його думку,...
-
Ксенофонт розглядав гроші як засіб обігу товарів і засіб нагромадження багатства. Справжніми грошима при цьому вважав тільки срібло, яке, на його думку,...
-
Джерелами економічної думки Середньовіччя стали: O в арабських країнах: Коран (610-632); вчення Ібн-Хальдуна (1332-1406); O у Західній Європі: ідеї...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Фізіократія (з гр. - "влада природи") - напрям класичної політичної економії у Франції, який центральну роль в економіці відводив сільськогосподарському...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. На його думку, в продуктах міститься "праця, що виявляється як вартість". Це дало вченому...
-
Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. На його думку, в продуктах міститься "праця, що виявляється як вартість". Це дало вченому...
Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 3.4. Економічне вчення А. Сміта