Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Зобов'язальне право
Закон передбачав неоднакову правоздатність суб'єктів у зобов'язаннях. Більш широкою вона була для шляхти, обмеженою - для залежних і напіввільних людей. Наприклад, залежна людина не мала права без згоди свого пана укладати угоди про землю, бути поручителем у зобов'язаннях, що перевищували 4 копи грошей (одна копа = 60 грошей). У випадку невиконання зобов'язання просту вільну людину могли видати кредиторові для відпрацювання боргу. Крім того, закабалення простої вільної людини феодалом допускалося й за заздалегідь укладеному в письмовій формі зобов'язанню.
Головними підставами для виникнення зобов'язань були угоди й делікти. Крім того, зобов'язання могли виникнути для феодально-залежних людей згідно з волею їхнього пана. Останній міг зобов'язати залежну від себе людину виконати певну роботу або ж передати якесь майно на користь третьої особи. Зобов'язання могли виникнути й на підставі судового рішення.
Зазвичай усі угоди відбувалися в присутності свідків і з дотриманням визначених символічних дій (рукобиття, могорич тощо). Угоди про землю укладалися тільки в письмовій формі. Письмова форма передбачалась і для договорів позики на суму понад 10 коп. грошей.
Припинення зобов'язання наступало у випадку його виконання чи закінчення терміну дії (позовної давності), внаслідок смерті зобов'язаної особи (було досить обмеженим, оскільки борг зобов'язані були відпрацювати діти боржника), а також за неможливості його виконання.
Аналіз зобов'язальних норм права, їхнє місце в системі литовсько-руського цивільного права схиляють до висновку, що для свого часу цей інститут був добре розвинений і на достатньому рівні забезпечував потреби тодішнього суспільства. Закон установлював форму й порядок укладення договорів, терміни позовної давності, черговість стягнень та інші норми зобов'язального права. Докладно було врегульовано договори дарування, обміну й купівлі-продажу маєтків. Чимало положень зобов'язального права регулювалися нормами звичаєвого права або грамотами, що видавалися мешканцям окремих міст чи областей.
Спадкове право
Врегульовувало порядок переходу майна померлого до інших осіб. Як самостійний інститут земського цивільного права спадкове право виділилося лише в Литовських статутах. Успадковували згідно з законом і заповітом. Згідно із законом, спадкоємцями першої черги визнавалися діти спадкодавців та їхні нащадки, причому лише ті, що народилися в законному шлюбі, не були оголошені батьком як незаконнонароджені та не позбавлені ним права на спадок. Спадкоємцями другої черги визнавалися брати й сестри спадкодавця. Згодом до спадкоємців було віднесено батьків та інших родичів спадкодавця.
Права жінок успадковувати майно чоловіків і можливість позбавлення дітей спадщини були обмеженими і пов'язувалися з феодальним обов'язком власників маєтків відбувати військову службу і виставляти визначену кількість воїнів від кожного маєтку. Тому коли були брати, то дочки спадкодавців не успадковували нерухомого майна батька, а одержували лише четверту частину його вартості (незалежно від кількості братів і сестер). Материнський маєток вони успадковували в рівних частках із братами. Дружина після смерті чоловіка одержувала частину його майна, але не більше третини, у довічне володіння, а спадкоємцями вважалися діти або родичі чоловіка по чоловічій лінії. Внесений у будинок чоловіка посаг дружини за відсутності дітей у випадку її смерті повертався до її родичів.
Закон установлював коло осіб, які не мали права заповідати. До них належали: неповнолітні діти (повнолітні сини, не відокремлені від батьків, могли заповідати тільки особисто набуте майно), особи, що втратили волю відповідно до рішення суду, ченці, полонені, челядь дворова, психічно хворі (вони могли заповідати своє майно у випадку одужання), вигнанці й позбавлені честі.
Схожі статті
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Опікунство
"Руська правда" не містила спеціальних статей, які регулювали би сімейно-шлюбні відносини, за винятком ст. 1 (Коротка редакція), де йшлося про родичів,...
-
Головна увага цивільно-правового регулювання в добу Києво-Руської держави, як, зрештою, і в наступні періоди державно-політичного розвитку України,...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Судоустрій
У ВКЛ судова система була лише однією з функціональних характеристик здійснення влади та управління в державі. Дослідники (Я. Падох, О. Купка),...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - "Руська правда" як пам'ятка права
Взірцем органічного поєднання державної законотворчості з нормами звичаєвого права, за твердженням учених (Б. Бабій), є давньоруський правовий кодекс -...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Військо
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Фінанси
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Державно-політичний устрій
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Система покарань
Головна мета покарання за "Руською правдою" полягала у вирівнюванні завданої шкоди (матеріальної чи моральної) та поповненні княжої скарбниці. Власне,...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Порядок прийняття закону (законодавча процедура)
Важливою складовою системи джерел права у ВКЛ була законодавча діяльність станово-представницьких органів влади. Законними вважались усі акти, прийняті...
-
Важливою складовою системи джерел права у ВКЛ була законодавча діяльність станово-представницьких органів влади. Законними вважались усі акти, прийняті...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Писемні джерела права
До писемних джерел права Київської Русі, що дійшли до нашого часу, належали договори, продукти законотворчої діяльності київських князів та рецептоване...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Правові форми організації сільського самоврядування
До XV-XVI ст. правове становище селян залежало також від права, на якому облаштовувалося село. Сільські громади перебували на руському та польському...
-
Як і в усіх інших князівствах і землях Русі, в Галицько-Волинському князівстві продовжували діяти норми "Руської правди", які регулювали питання права...
-
Перші спроби кодифікації права у Литовсько-Руській державі датувалися серединою XV ст., коли було укладено судебник князя Казимира (1468 р.). Зміст...
-
Власне наукова історіографія предмета почалася від кінця XVIII ст. У перших дослідженнях (Михайла Антоновського "Історія про Малу Росію" (1798 р.), Якова...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Основні етапи розвитку Київської держави
Формування й розвиток відносно єдиної Київської держави були складним процесом, який можна розділити на кілька етапів. Основним змістом першого етапу...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Періодизація історії держави і права України
В основу періодизації історії держави і права України автором покладено проблемно-хронологічний принцип поділу процесу розвитку державно-правових форм,...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Державність Русі у монголо-татарську добу
У структурному аспекті після заснування Золотої Орди монголо-татарські володіння на півдні колишньої Києво-Руської держави розпадалися на улуси, які...
-
Традиції української державності періоду феодальної роздробленості У процесі державотворення в Україні раннього середньовіччя період феодальної...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Галицько-волинська держава і право
Традиції української державності періоду феодальної роздробленості У процесі державотворення в Україні раннього середньовіччя період феодальної...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Основні риси судового процесу (судочинство)
Про процедуру судового розгляду за "Руською правдою" відомо небагато. Очевидно, заінтересована особа (потерпілий) повинна була сама порушувати справу в...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Джерела права Литовсько-Руської держави
Базою формування литовської правової системи на українських землях стали норми "Руської правди" та українського звичаєвого права. Розвиток нормотворчої...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Органи влади
Вищим органом влади Київської держави була влада великого князя. Він був представником і захисником інтересів привілейованого прошарку населення. Працями...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Форма держави
Державний лад у Київській Русі від часу зародження державних форм і до політичного занепаду постійно еволюціонував: кожний етап розвитку Київської...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Становлення та особливості розвитку
Феодальна роздробленість і монголо-татарська навала призвели до політичного занепаду земель Південно-Західної Русі (України). Вони стали об'єктом...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Литовсько-руська держава і право
Феодальна роздробленість і монголо-татарська навала призвели до політичного занепаду земель Південно-Західної Русі (України). Вони стали об'єктом...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Теорії походження Київської Русі
Навколо виникнення Києво-Руської держави існує чимало теорій. Вони порушували питання про культурно-історичну належність східних слов'ян та Руської...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Києво-Руська держава і право
Як тип державності виникла близько середини І тис. н. е. внаслідок складного і тривалого процесу соціально-економічного розвитку та політичної...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Виникнення державності у східних слов'ян
Як тип державності виникла близько середини І тис. н. е. внаслідок складного і тривалого процесу соціально-економічного розвитку та політичної...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Органи управління
Вищим органом влади Київської держави була влада великого князя. Він був представником і захисником інтересів привілейованого прошарку населення. Працями...
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Зобов'язальне право