Гроші та кредит - Круш П. В. - Ринок позичкових зобов'язань, цінних паперів, валютний ринок

Ринок позичкових зобов'язань, цінних паперів, валютний ринок

Аналіз функціонування грошового ринку потребує виявлення його структури, вичленення окремих частин цього ринку. Це можна здійснити за кількома критеріями.

Перший з них - за видами інструментів, якими здійснюються переміщення грошей від продавців до покупців. Відповідно до цього критерію виділяють три сектори грошового ринку:ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів і валютний ринок.

В організаційно-правовому аспекті ці ринки функціонують як самостійні. Але, обслуговуючи рух грошових коштів, вони тісно між собою взаємодіють. Так, грошові кошти можуть легко переміщуватися з одного ринку на інший, а одні й ті самі суб'єкти можуть здійснювати операції одночасно чи поперемінно на кожному з них. Наприклад, комерційний банк за допомогою депозитних сертифікатів мобілізує кошти. А далі розмістити ці кошти він може на ринку цінних паперів чи на валютному ринку.

За інституційним критерієм у грошовому ринку виділяють два сектори:

- Сектор прямого фінансування;

- сектор (непрямого) опосередкованого фінансування.

У секторі прямого фінансування зв'язок між продавцями і покупцями грошей здійснюється безпосередньо, всі питання, що стосуються купівлі-продажу грошей, вони вирішують безпосередньо один з одним. У секторі прямого фінансування функціонують два канали руху грошей:

- канал капітального (акціонерного) фінансування;

- канал запозичень за допомогою облігацій.

Капітальне (акціонерне) фінансування являє собою купівлю грошей в обмін на право участі у власності фірми назавжди. Як інструмент тут використовуються акції.

Канал запозичень

Завдяки цьому каналу покупці залучають кошти у свій оборот тимчасово. Як інструмент тут використовуються облігації, здійснюється купівля грошей в обмін на облігації із зобов'язанням повернути гроші у встановлений строк і з виплатою відсотків.

Сектор непрямого (опосердкованого) фінансування

У секторі непрямого (опосередкованого) фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через економічних (фінансових) посередників. Ці посередники мобілізують грошові кошти в тих суб'єктів ринку, які їх заощадили, і розміщують їх серед тих суб'єктів, що мають потребу в додаткових коштах.

Фінансове посередництво допомагає швидше, зручніше та вигідно перемістити вільні гроші до кінцевих покупців.

Свою діяльність фінансові посередники здійснюють заради отримання прибутку. Фінансові посередники від свого імені і за власний рахунок залучають гроші та створюють власні зобов'язання. Прибутки фінансових посередників формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами на їх залучення.

Фінансовий посередник стає самостійним і рівноправним суб'єктом грошового ринку, а сектор опосередкованого фінансування - об'єктивно необхідною складовою цього ринку. Фінансові посередники відіграють важливу і позитивну роль у функціонуванні грошового ринку, в розвитку ринкової економіки, створюючи суб'єктам грошового ринку сприятливі умови для їхнього успішного функціонування.

З діяльністю фінансових посередників на грошовому ринку пов'язане функціонування підринків банківських кредитів та небанківських фінансово-кредитних інститутів.

Фінансових посередників поділяють на дві групи:

- банки;

- небанківські фінансово-кредитні установи, які ще називають спеціалізованими фінансово-кредитними установами чи пара-банками.

Ключова роль серед фінансових посередників належить банкам. На них припадає більша частина в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку. Банки беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економічне зростання.

Фінансовими посередниками грошового ринку виступають також небанківські фінансово-кредитні установи, які у своїй діяльності мають багато спільного з банками. Вони здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: в цінні папери та кредити (переважно довгострокові). Формуючи свої ресурси, небанків-ські фінансово-кредитні установи, як і банки, випускають боргові зобов'язання, що можуть реалізуватися на ринку як додатковий фінансовий інструмент.

Посередницька діяльність небанківських фінансово-кредитниих установ разом з тим істотно відрізняється від банківської діяльності. Насамперед формування грошових ресурсів небанківських фінансово-кредитних установ має ту особливість, що воно не депозитне. Передача коштів відбуваєтся, як правило, на тривалий, заздалегідь визначений строк, і цими коштами власники не можуть скористатися так вільно, як банківськими чековими вкладами. Серед небанківських кредитно-фінансових установ можна виокремити такі: страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, фінансові компанії, кредитні спілки тощо.

Ринок грошей та капіталів

За критерієм економічного призначення купівлі грошей грошовий ринок поділяють на два сектори:

- ринок грошей;

- ринок капіталів.

На ринку грошей продаються і купуються короткочасні грошові кошти (до одного року). На ринку капіталів - середньострокові та довгострокові кошти (більше одного року).

Кошти на ринку грошей використовуються в обігу позичальником як гроші. Їхнє призначення полягає в тому, щоб привести в рух вже нагромаджений капітал. Тому вони швидко вивільняються і повертаються кредиторові (продавцю). Серед операцій на ринку грошей можна виокремити операції врахування комерційних векселів, операції вторинного ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями тощо.

Особливістю ринку грошей є те, що він дуже чутливий до будь-яких змін у кон'юнктурі ринку та до фінансово-кредитної політики держави. Тому попит та пропозиція на цьому ринку надто мінливі, а ціна у вигляді відсотка змінюється під їхнім впливом і є базою формування відсоткової політики в країні.

Ринок капіталів

Куплені на ринку капіталів кошти використовуються для збільшення маси основного та обігового капіталів, зайнятих в обігу позичальників на середньо - і довгостроковій основі.

Попит та пропозиція грошей на цьому ринку менш динамічні, а рівень відсоткової ставки стабільніший. Серед операцій на ринку капіталів можна виокремити операції з фондовими інструментами - акціями, середньо - та довгостроковими операціями, довгострокові депозити та позички комерційних банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній тощо.

Підринки фондовий, банківських кредитів, послуг не банківських фінансово-кредитних інститутів

За інституційними ознаками грошових потоків на грошовому ринку виділяють такі підринки: фондовий підринок, підринок банківських кредитів та підринок послуг небанківських фінансово-кредитних інститутів.

Схожі статті




Гроші та кредит - Круш П. В. - Ринок позичкових зобов'язань, цінних паперів, валютний ринок

Предыдущая | Следующая