Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Монетариста

Монетариста (тобто прихильники класичної макроекономічної теорії) вважають за необхідне здійснення монетарного контролю, спрямованого на підтримання постійного темпу зростання пропозиції грошей. Монетарний контроль - контроль за величиною грошової маси в обігу. Об'єктами, на які найчастіше спрямовуються регулятивні заходи монетарної політики, є такі змінні грошового ринку:

- пропозиція (маса) грошей;

- ставка процента;

- валютний курс;

- швидкість обігу грошей та ін.

Цей контроль здійснюється різними методами: зміною рівня резервних вимог, обсягів рефінансування комерційних банків з боку центрального банку, шляхом регулювання облікової ставки центрального банку, операцій на відкритому ринку тощо. З їх погляду, монетарний контроль необхідний для зниження інфляції, яка стримує економічне зростання, оскільки породжує економічну невизначеність. Коливання обсягів грошової маси монетаристи вважають причиною економічної нестабільності, а звідси - підтримка стабільних темпів зростання пропозиції грошей дає можливість стабілізації макроекономічних показників.

На відміну від попереднього підходу, прихильники кейнсіанства вважають за необхідне за вибору кредитно-грошової політики орієнтуватися на забезпечення заданих темпів зростання сукупного національного продукту. Якщо фактичні темпи зростання номінального сукупного національного продукту перевищують очікувані, то необхідно стримати зростання сукупного попиту шляхом зниження темпів зростання грошової маси, і навпаки у протилежному випадку.

Прихильники кейнсіанства вважають також, що в умовах безробіття можна стимулювати інвестиції та випуск продукції шляхом державної фіскальної політики, тобто зміною державних видатків та податкової системи, знижуючи безробіття і не підвищуючи при цьому рівня інфляції.

Проблема монетизації бюджетного дефіциту

Проблема монетизації бюджетного дефіциту полягає в пошуку грошових коштів, достатніх для покриття (фінансування) перевищення бюджетних витрат над бюджетними доходами, що формуються на підставі вимог чинного законодавства, насамперед податкового.

Якщо необхідні кошти не будуть знайдені, уряд не зможе розрахуватися за своїми зобов'язаннями і виникне його прострочена заборгованість перед економічними суб'єктами (із заробітної плати, пенсій, дотацій, з оплати державних закупівель тощо). Мобілізувати необхідні для монетизації бюджетного дефіциту кошти можна кількома способами*183:

*183: { Гроші та кредит: підручник / М. І. Савлук, A. M. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 604 с.; Демківський АА. Гроші та кредит : навч. посіб. / А. В. Демківський. - К.: Дакор, 2005. - 528 с.;.}

- збільшити оподаткування економічних суб'єктів за допомогою підвищення податкових ставок, введення нових податків, скасування пільг за старими податками тощо;

- дозволити уряду (казначейству) випустити власні боргові зобов'язання (казначейські білети) у розмірі, достатньому для покриття бюджетного дефіциту, і надати їм статус законного платіжного засобу;

- дозволити уряду випустити власні цінні папери і реалізувати їх на внутрішньому чи зовнішньому ринках, але за реалізації облігацій на внутрішньому ринку цей захід не вплине на масу (пропозицію) грошей, а лише перерозподілить її між групами суб'єктів у зв'язку з чим тимчасово пригнітить сукупний попит на товарних ринках подібно до першого заходу, тому цей спосіб монетизації дефіциту з позиції монетарної політики не містить загрози і широко застосовується у світовій практиці.

Показник фактичного стану монетизації валового продукту прийнято розраховувати як відношення обсягу грошової маси, що є в обігу на кінець року, до номінального річного обсягу ВВП*184:

*184: { Гроші та кредит: підручник / М. І. Савлук, A. M. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 604 с.}

, (7.7)

Де - рівень монетизації;

- маса грошей на кінець року, взята за агрегатом М3;

- річний обсяг національного валового внутрішнього продукту.

Проте вирішальна роль у розробленні та реалізації монетарної політики належить Національному банку, оскільки він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. НБУ докладає всіх зусиль для забезпечення стабільності національної грошової системи. Для цього він застосовує різні фінансові інструменти, що уможливлює надалі значне зниження темпів зростання інфляції та стабілізацію курсу національної валюти для виконання покладених на банк функцій щодо кредитно-валютної і фінансової політики, емісійно-касових операцій - вдосконалюється структура управління і система нагляду за діяльністю комерційних банків. Уведено систему електронних міжбанківських розрахунків, створені власні виробничі потужності для виготовлення національної валюти і цінних паперів*185.

*185: { Гроші та кредит: підручник / М. І. Савлук, A. M. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 604 сДемківський А. В. Гроші та кредит : навч. посіб. /А. В. Демківський. - К.: Дакор, 2005. - 528 с.; Щетинін A. І. Гроші та кредит: підручник / А. І. Щетинін. - 2-ге вид., переробл. та доповн. - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 432 с.}

В Україні на сьогодні питання наукової розробки грошово-кредитної політики та механізмів її реалізації надзвичайно актуальне.

Основні засади грошово-кредитної політики розробляються на підставі аналізу розвитку економіки та грошової сфери в поточному році, основних прогнозних показників економічного і соціального розвитку України на наступний рік, їх очікуваного впливу на стан грошово-кредитного ринку. У них визначено напрями монетарної політики та передбачено комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, спрямованих на здійснення за допомогою інструментів грошово-кредитної політики регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці.

Якщо в економічно розвинутих країнах обсяги грошової маси збільшуються за рахунок ефекту мультиплікації, то в Україні протягом останнього часу гроші вливаються в економіку переважно шляхом купівлі валюти в експортерів, які фактично почали перетворюватися на "перших утримувачів" грошей, тобто за ними закріплюються функції перших кредиторів. Головним каналом випуску коштів у обіг є валютний ринок. Взагалі економіка країни не домонетизована істотно, що негативно впливає на її розвиток. Важливим чинником послаблення цього впливу є прискорення обігу грошей та створення ефективного механізму управління цими процесами.

Таким чином, удосконалення центральним банком основних інструментів монетарної політики в умовах ринкової трансформації, запровадження регулятивного процесу у грошово-кредитній сфері та подальше реформування банківської системи на ринку капіталів, створення сприятливого клімату для інвестора та позитивні інвестиційні зміни - необхідні дії для стимулювання інвестиційної діяльності банківської системи.


Схожі статті




Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Монетариста

Предыдущая | Следующая