Господарське право - Щербина В. С. - 4. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Питанням відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції присвячений розділ VIII Закону "Про захист економічної конкуренції".
Згідно зі ст. 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є:
1) антиконкурентні узгоджені дії;
2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі;
5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єктами господарювання дій, заборонених згідно з ч. 5 ст. 10 Закону;
6) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених згідно із ст. 16 Закону;
7) вчинення дій, заборонених згідно із ст. 17 Закону;
8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із ч. 2 ст. 18, ст. 19 і 20 Закону;
9) обмежувальна діяльність, заборонена згідно із ч. 1 ст. 18 Закону;
10) недотримання умов, передбачених п. 2 ч. З ст. 22 Закону;
11) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції;
12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна;
13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;
14) подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;
15) подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;
16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації;
17) надання рекомендацій суб'єктами господарювання, об'єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень;
18) обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію;
20) обмежувальна діяльність об'єднань, заборонена згідно зі ст. 21 Закону.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції до суб'єктів господарювання застосовуються такі види санкцій:
1. Штрафи відповідно до ст. 52 Закону "Про захист економічної конкуренції" накладаються органами Антимонопольного комітету на об'єднання, суб'єктів господарювання за такі порушення:
А) а і іти конкуренті і і узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету або їх виконання не в повному обсязі - у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Б) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єктами господарювання дій, заборонених згідно з ч. 5 ст. 10 Закону; обмежувальну та дискримінаційну діяльність, заборонену згідно із ч. 2 ст. 18, статей 19 і 20 Закону; недотримання умов, передбачених п. 2 ч. З ст. 22 Закону; порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію - у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
В) обмежувальну діяльність, заборонену згідно із ч. 1 ст. 18 Закону; неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції - у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення про накладення штрафів у розмірах понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.
Відповідно до Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення господарюючими суб'єктами - юридичними особами та їх об'єднаннями дій, визначених цим законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладання на них Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг господарюючого суб'єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі якщо обчислення виручки господарюючого суб'єкта неможливе або виручка відсутня, зазначені штрафи накладаються у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, визначених цим законом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, їх об'єднаннями та об'єднаннями громадян, що не є господарюючими суб'єктами, тягне за собою накладання на них Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Примусовий поділ, як вид господарсько-організаційних санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, застосовується Антимонопольним комітетом у випадках, коли суб'єкт господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, зловживає ним.
Примусовий поділ не застосовується у таких випадках:
При неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць;
За наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб'єктом господарювання, перевищує тридцять відсотків валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи структурної одиниці).
Рішення органів Антимонопольного комітету України про примусовий поділ суб'єкта господарювання підлягає виконанню у встановлений строк, який не може бути меншим шести місяців.
3. Відшкодування шкоди. Особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.
Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 Закону "Про захист економічної конкуренції", відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених Законом "Про захист від недобросовісної конкуренції" як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.
4. Вилучення товарів. У разі визнання вчинення порушень, передбачених статтями 4 і 6 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України або особи, права яких порушені, мають право звернутися до суду із позовом про вилучення відповідних товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця.
Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання приймається у разі, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена в інший спосіб.
Слід мати на увазі, що суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 ст. 50 Закону "Про захист економічної конкуренції", становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення-з дня закінчення вчинення порушення.
Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Схожі статті
-
Однією з основних функцій органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, є розгляд справ про...
-
1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію Функціонування ринкових відносин, в основі...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Глава 3. Правові засади захисту економічної конкуренції
1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію Функціонування ринкових відносин, в основі...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 2. Правове становище Антимонопольного комітету
Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види
Визначення нормативного акта господарського законодавства грунтується на загальнотеоретичному понятті "нормативний акт". Нормативний акт господарського...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 1. Основні напрями економічної політики держави
1. Основні напрями економічної політики держави Як встановлено ч. 1 ст. 8 ГК, держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 3. Система господарського законодавства
Крім вертикальної (згідно з юридичною силою актів) системи, господарське законодавство має так звану горизонтальну систему. Вона визначається предметом...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства Норми господарського права як загальні правила поведінки суб'єктів господарських відносин...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Розділ II. Суб'єкти господарських правовідносин
Глава 5. Суб'єкти господарського права. Суб'єкти господарювання 1. Поняття та види суб'єктів господарського права Поняття суб'єкта господарського права...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
З метою запобігання монополізації1 товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 3. Припинення суб'єкта господарювання
Припинення суб'єкта господарювання - одне з юридичних понять господарського права. Це специфічна правова робота. До змісту поняття "припинення" входять...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 1. Поняття та види суб'єктів господарського права
Глава 5. Суб'єкти господарського права. Суб'єкти господарювання 1. Поняття та види суб'єктів господарського права Поняття суб'єкта господарського права...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Глава 5. Суб'єкти господарського права. Суб'єкти господарювання
Глава 5. Суб'єкти господарського права. Суб'єкти господарювання 1. Поняття та види суб'єктів господарського права Поняття суб'єкта господарського права...
-
1. Основні напрями економічної політики держави Як встановлено ч. 1 ст. 8 ГК, держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Глава 6. Правове становище підприємств
1. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання Домінуюче місце серед суб'єктів господарювання належить підприємствам. Це зумовлено...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Розділ І. Поняття, методи і система господарського права
Розділ І. Поняття, методи і система господарського права Глава 1. Господарські правовідносини та господарське право 1. Предмет регулювання господарського...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 2. Утворення суб'єктів господарювання, їх державна реєстрація
Термін "утворення" - це правове поняття господарського права. Це поняття включає врегульовані нормами господарського права умови фактичного виникнення та...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Загальна частина
Розділ І. Поняття, методи і система господарського права Глава 1. Господарські правовідносини та господарське право 1. Предмет регулювання господарського...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 1. Предмет регулювання господарського права
Розділ І. Поняття, методи і система господарського права Глава 1. Господарські правовідносини та господарське право 1. Предмет регулювання господарського...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Глава 4. Господарське законодавство
1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства Норми господарського права як загальні правила поведінки суб'єктів господарських відносин...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Глава 1. Господарські правовідносини та господарське право
Розділ І. Поняття, методи і система господарського права Глава 1. Господарські правовідносини та господарське право 1. Предмет регулювання господарського...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 2. Засоби державного регулювання господарської діяльності
Перелік основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання визначено в ч. 2 ст. 12 ГК. До нього входять: Державне...
-
Господарське право - Щербина В. С. - Вступ
Основні засади ринкової економіки передбачають повну господарську самостійність суб'єктів господарювання, які функціонують в народному господарстві,...
-
Як встановлено ст. 22 ГК, держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Особливість...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 3. Методи господарського права
У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини, пов'язані з господарською діяльністю. Зокрема, держава здійснює функції загального...
-
Господарське право - Щербина В. С. - 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини, пов'язані з господарською діяльністю. Зокрема, держава здійснює функції загального...
-
Законодавством установлена адміністративна, дисциплінарна, матеріальна Й кримінальна відповідальність за порушення норм і правил з охорони праці....
-
Господарське законодавство складається з великого масиву взаємопов'язаних нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють господарські...
-
Господарське право - Вінник О. М. - 5. Питання вдосконалення господарського законодавства
Враховуючи вищенаведені ознаки сучасного господарського законодавства України, можна дійти висновку, що в ньому чимало застарілих, колізійних норм, а...
-
Господарське право - Вінник О. М. - 2. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
1. Конституційні засади правопорядку в сфері господарювання. 2. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства. 3. Система господарського...
Господарське право - Щербина В. С. - 4. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції