Географія туризму - Кузик С. П. - 5.1. Міжнародний туризм

5.1. Міжнародний туризм

Форми туризму, як уже згадувалося у підрозділі 1.5, класифікують за критерієм зовнішніх ознак, обрисів та впливів. Для прикладу розглянемо міжнародний і внутрішній туризм, сформований за критерієм походження туристів, і короткотривалий, який відповідає організаційній формі туризму.

Отже, Міжнародний туризм - цілеспрямована діяльність, пов'язана з наданням послуг іноземним туристам на території держави, яка їх приймає (в'їзний туризм) і громадянам країни постійного проживання, котрі мандрують за її межами (виїзний туризм). Тобто, Виїзний Або зарубіжний туризм - це подорожі громадян країни, які проживають на її території і виїжджають на відпочинок до інших держав, а в'їзний, або іноземний туризм - подорожі чи мандрівки в межах держави, які здійснюються особами, що проживають за її межами.

Міжнародний туризм став важливою галуззю світової економіки. За даними Світової ради з туризму та подорожей, його внесок у світовий ВВП становить майже 11 %, забезпечуючи зайнятість понад 10 % усієї робочої сили й 11 % інвестицій і майже стільки ж податкових надходжень. У світі розуміють значення доходів від розвитку туризму для економіки своїх країн і тому докладають чимало зусиль для заохочення приїзду іноземців.

Міжнародний туризм дуже популярний. Ним захоплюються мільйони людей. Якщо, скажімо, 1950 р. у таких поїздках брали участь 25,3 млн осіб, а 1990 р. - 435,9, то 2008 р. - 924,0 млн осіб. Доходи відповідно в 1950 і 1990 рр. становили 21,0 млрд, 270,2 і в 2007 р. - 856,0 млрд доларів США (табл. 5.1)1.

Таблиця 5.1. Кількість прибуттів і доходів у світі від розвитку міжнародного туризму

Роки

Кількість міжнародних прибуттів, млн осіб

Доходи від розвитку міжнародного туризму, млрд доларів США

1950

25,3

21,0

1960

69,3

69,0

1970

165,8

17,9

1980

278,1

104,4

1990

439,5

270,2

1995

540,6

410,7

2000

687,0

481,6

2005

806,8

682,7

2006

847,0

742,0

2007

903,0

856,0

2008

942,0

944,0

Середньорічні темпи приросту міжнародних туристичних прибуттів упродовж останніх десятиліть становлять 4,7 %, а зростання прибутків від розвитку міжнародного туризму - понад 3,6 %.

Серед країн світу за кількістю міжнародних прибуттів вирізняються Франція, Іспанія, США, Китай, Італія (табл. 5.2)*. Україна посідає восьме місце, обійшовши Туреччину та Мексику, що засвідчує зростаючий інтерес у світі до молодої держави Центрально-Східної Європи. Більшість з-поміж десятки лідерів за кількістю міжнародних прибуттів - європейські країни (шість із десяти).

Лідерами за прибутками від розвитку міжнародного туризму залишилися ті ж самі країни (табл. 5.3)3. Одначе восьме і дев'яте місця посіли Австралія й Австрія, яких не було серед десятки лідерів за кількістю міжнародних прибуттів.

Таблиця 5.2. Лідери за кількістю міжнародних прибуттів у світі

Країни

Млн осіб

% зростання

2006 р.

2007 р.

200G/2005 pp.

2007/2006 pp.

Фракція

78,9

81,9

3,9

3,8

Іспанія

58,2

59,2

4,1

1,7

США

51,0

56,0

3,6

9,8

Китай

49,9

54,7

6,6

9,6

Італія

41,1

43,7

12,4

6,3

Велика Британія

30,7

30,7

9,3

0,1

Німеччина

23,7

24,4

10,1

3,9

Україна

18,9

23,1

7,4

22,1

Туреччина

18,9

22,2

-6,7

17,6

Мексика

21,4

21,4

-2,6

0,3

Таблиця 5.3. Лідери за надходженнями від розвитку міжнародного туризму в світі

Країни

Млрд доларів США

% зростання

2006 р.

2007 р.

2006/2005 pp.

2007/2006 pp.

США

85,7

96,7

4,8

12,8

Іспанія

51,1

57,8

6,6

13,1

Франція

46,3

54,2

5,3

17,0

Італія

38,1

42,7

7,7

11,9

Китай

33,9

41,9

15,9

23,5

Велика Британія

33,7

37,6

9,8

11,6

Німеччина

32,8

36,0

12,4

9,8

Австралія

17,8

22,2

5,8

24,7

Австрія

16,6

18,9

3,7

13,5

Туреччина

16,9

18,5

-7,2

9,7

Щоправда, за надходженнями від розвитку міжнародного туризму перше місце надійно утримують США, значно випередивши Іспанію та Францію. Україна, за прибутками від розвитку міжнародного туризму, посідає 18-те місце серед 20-ти найприбутковіших європейських країн, залишивши позаду лише Болгарію та Угорщину4. Водночас Україна поступово збільшує обсяги відвідувань міжнародними туристами, а державні установи починають усвідом" лювати його значення для молодої української економіки (рис. 5.1):

кількість іноземних громадян, котрі відвідали україну в 2000 - 2008 рр

Кількість іноземних громадян, котрі відвідали Україну, постійно зростає. Якщо в 2000 р. їх налічувалося 6431 тис. осіб, то в 2008 р. - уже 25 449, тобто кількість зросла у 3,6 разу.

Одночасно кількість іноземних туристів, обслужених українськими суб'єктами туристичної діяльності, в 2000І 2008 pp., дорівнювала відповідно 378 і 373 тис. осіб (рис. 5.2)5.

Чималими є потоки українських громадян за межі своєї держави (рис. 5.3)В. У 2008 р. вони становили 15 499 тис. осіб. Громадян України, які виїжджали за межі країни з туристичною метою, у 2008 р. налічувалося 336 тис. осіб.

Отже, дані засвідчують, що туристичні заклади України мають великі резерви з можливого обслуговування іноземних громадян, котрі прибувають на територію нашої держави, але не обслуговуються туристичними фірмами, й українських

кількість іноземних туристів, яких обслуговували у 2000-2008 суб'єкти туристичної діяльності україни

Громадян" які самостійно виїжджають за межі своєї держави, не користуючись вітчизняними туристичними послугами.

Вагоме питання міжнародного туризму - облік міжнародних мандрівників, уведених до статистики міжнародного туризму. Міжнародним (іноземним) мандрівником Вважають людину, яка здійснила щонайменше одну ночівлю у відвідуваній ним країні й не вважається іноземним робітником, транзитним пасажиром, іммігрантом і под. (рис. 5.4)7.

За визначенням Всесвітньої організації (UNWTO) міжнародних мандрівників поділяють на Відвідувачів-туристів, Які здійснили хоча б одну ночівлю у колективних або індивідуальних засобах розміщення відвідуваної країни з певною метою, крім заняття оплачуваною діяльністю, і вдувачів-екскурсантів, котрі не здійснили ночівлі у країні перебування, (пасажири круїзних суден), які ночують на борту, незалежно від тривалості зупинки; власників і пасажирів транзитних автомобілів та яхт, якщо вони ночують в автомобілях, на яхтах та ін.

Міжнародний туризм пов'язаний із багатьма чинниками, що впливають на його розвиток. Фахівці розподіляють їх на статичні й динамічні. До Статичних чинників Належать природно-кліматичні та географічні. Динамічні Чинники охоплюють політико-правові, економічні, культурні, соціо-демографічні чинники і новітні технології.

Зупинимось на характеристиці динамічних чинників. Політико-правові, Наприклад, пов'язані зі ставленням держави до розвитку туризму, що полягає в прийнятті законодавчих і нормативних актів, які можуть стимулювати, або регулювати розвиток міжнародного туризму. Економічні чинники Поєднані зі станом розвитку економіки в країні, коли вона стабільно розвивається, серед громадян підвищується інтерес до міжнародних поїздок, зростають обсяги інвестицій на будівництво засобів розміщення туристів та розвиток інфраструктурних галузей.

В умовах сучасної економічної кризи відбувається дещо протилежне - знижуються обсяги міжнародних туристичних потоків. Так, у 2008 р., порівняно з 2007 р., темпи приросту міжнародних прибуттів у світі знизилися до 1,8 %, а у 2007 р., порівняно з 2006 р., становили 6,9 %. У 2009 р. передбачалось зниження (від'ємний приріст прибуттів)8.

В Україні, за прогнозами туроператорів, у 2009 р. міжнародні турпотоки знижувалися на 35-40%, порівняно з 2008 р.9.

Щоправда, для в'їзного туризму, в зв'язку з девальвацією української національної валюти (гривні), об'єднаній Європі з їхнім міцним євро стало на 30-40 % дешевше мандрувати Україною. Однак держава повинна активно працювати над рекламою таких переваг, хоча, на жаль, для цього виділяється дуже мало коштів.

Якщо у в'їзному туризмі Україна залишається поза основними міжнародними турпотоками світу, то на виїзному наша держава має престижну популярність у Туреччині, Єгипті, Болгарії, Польщі, Угорщині, Словаччині, Хорватії й інших країнах. Причому українці цілком підлягають основним тенденціям туризму, що відбуваються в умовах кризи. За

Аналізом попиту, проведеного [/г7"ИТО, туристи: обирають дешевші місця; їдуть у ближні країни; обмежують час відпочинку; здійснюють якомога пізніше оформлення необхідних документів (бронювання номерів, квитків, турпакетів); прагнуть зупинятися у родичів і знайомих, зростає також частка приватних подорожей.

Культурна спадщина Є "силою тяжіння" для мандрівників, адже відвідувати місця зосередження історико-куль-турних пам'яток, пізнавати життя і побут інших народів, вивчати їхній фольклор, брати участь у народних розвагах, фестивалях може становити мету міжнародних поїздок.

Соціодемографічні чинники Суттєво впливають на міжнародний туризм Так, в економічно розвинутих країнах світу зростає чисельність населення віком понад 60 років. Цей сегмент поповнюється людьми, котрі вийшли на заслужений відпочинок. Така вікова група вирізняється значною кількістю вільного часу, достатньою матеріальною забезпеченістю, а також зацікавленістю загальнооздоровчими туристичними маршрутами, що характеризуються комфортними об'єктами розміщення (готелями) та багатими пізнавальними ресурсами.

Новітні технології Як чинник розвитку міжнародного туризму, пов'язують із удосконаленням транспорту, використанням електронних засобів зв'язку, телекомунікацій, створенням комп'ютерних систем бронювання місць, що значно підвищує роль індивідуума в розпорядженні своїм вільним часом, формуванні туристичного потоку та у подорожуванні за особисто складеним маршрутом.

Міжнародний туризм у свою чергу активно впливає на економіку країн, зокрема тих, які мають атрактивні туристичні ресурси і завдяки їм задіяні у світовий туристичний простір. Вплив туризму на їх економіку виявляється у тому, що він:

- надійне джерело валютних надходжень і засіб підвищення зайнятості населення;

- розширює відрахування у платіжний баланс та ВНП країни;

- сприяє диверсифікації економіки, зокрема будівництву, торгівлі, сільському господарству, виробництву сувенірів, зв'язку й інших галузей виробництва;

- вагомий чинник посилення престижу країни у світі. Міжнародні туристи під час подорожі країною, яка їх

Приймає, витрачають на туристичні заняття кошти, зароблені на батьківщині. Таке явище називають Туристичний експорт, Або Активний туризм, А для економіки країни, з якої вивозять кошти і використовують їх на фінансування туристичних дій в інших країнах, - називають Туристичний імпорт, Або пасивний туризм (рис, 5.5)10.

Рис. 5.5. Логічна схема розподілу міжнародного туризму

Україна останніми роками продовжує імпортувати туристичні послуги. Це здійснюється тому, що наші туристи виїжджають на відпочинок у зарубіжні країни і там фінансують туристичну діяльність, оплачуючи відповідні послуги. Для українських туристів найпопулярніші Туреччина та

Єгипет. У цих країнах 2008 р. відпочивало 75 % кількості всіх організованих туристів, котрі побували за кордоном.

Перевага імпорту туризму над експортом негативно відбивається на загальному стані економіки нашої держави. Так, упродовж 2000-2008 рр. кількість виїздів з України за кордон з туристичною метою зросла з 285 до 1282 тис. туристів. За останні роки кількість іноземних туристів, обслужених в Україні, перевищила туристів - громадян України, які виїжджають за кордон, на 37 тис. (табл. 5.4)11. І знову ж у 2008 р. масштаби пасивного туризму зросли більше як у 3 рази.

Закордонні турпоїздки після жовтня 2008 р., у період фінансово-економічної кризи в Україні, знизилися приблизно на 40 %. Задля популяризації своїх туристичних об'єктів країни, що приймають туристів, дещо змінили вартість їхнього перебування (табл. 5.5)12.

Вартість тижневих турів у Єгипті вища, ніж у Туреччині, і ця тенденція спостерігається впродовж сезону. Якщо порівнювати ціни 2009 р. з 2008 р., то, за попередніми оцінками, українським туристам у 2009 р. довелося платити на 25-ЗО % більше. Щоправда, туроператори засвідчують: у турецьких готелях ціни в доларовому еквіваленті не підвищилися, навіть знижувалися до 20-30 % порівняно з 2008 р., хоча існуючий обмінний курс в Україні поглинає це зниження.

На міжнародному ринку туристичних послуг основними постачальниками туристів є високорозвинуті країни: США, Німеччина, Велика Британія, Японія, Канада. Всесвітня організація туризму до цієї групи зараховує також Бельгію, Нідерланди, Нову Зеландію, Швецію. Отже, вони - центро-формуючі в організації міжнародних туристичних потоків. До країн, що переважно приймають такі турпотоки, тобто вирізняються позитивним сальдо у міжнародному обслуговуванні, належить Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Австрія, Швейцарія. Сюди доцільно зарахувати Єгипет, а також Польщу Чехію, Болгарію, Угорщину.

Більшість країн, які приймають міжнародних туристів, намагаються їх заохотити не лише комфортними умовами перебування, а й спрощенням візового режиму. Так, на Адріатичному узбережжі українці мали змогу в 2009 р. відпочивати без віз уже не лишень у Чорногорії, а й у сусідній Хорватії. Економічна доцільність змусить прийняти подібні умови й інші країни. Наприклад, МЗС України веде такі переговори з Болгарією, Польщею. Наша держава в свою чергу продовжує дотримуватися безвізового режиму для країн ЄС і США. У 2009 р. запроваджено спрощений митний огляд круїзних суден, що прибувають у чорноморські порти України.

Отже, міжнародний туризм, поєднуючи виїзну (зарубіжний) і в'їзну (іноземний) форми туризму, є надійним джерелом валютних надходжень і визначальним чинником формування географії світових туристичних потоків.



Схожі статті




Географія туризму - Кузик С. П. - 5.1. Міжнародний туризм

Предыдущая | Следующая