Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 3.1. Поняття і види цінних паперів

Розділ З. ЦІННІ ПАПЕРИ
3.1. Поняття і види цінних паперів

Переважна більшість фінансових інструментів підпадає під поняття цінних паперів. Згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Поняття цінних паперів іноді використовують у більш широкому розумінні. Так, цінні папери, що вважаються такими відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", називають цінними паперами першого роду, або основними. Похідні фінансові інструменти називають цінними паперами другого роду, або деривативами. Розглянемо цінні папери першого роду.

Існує два види цінних паперів: цінні папери на пред'явника та іменні цінні папери. Цінні папери на пред'явника перебувають в обігу вільно, труднощі обігу іменних цінних паперів пов'язані з перереєстрацією прав власності на них. (Відомості про власника іменного цінного папера фіксуються у відповідному реєстрі. При переході цінного папера від одного власника до іншого відомості про нового власника мають бути внесені до реєстру.) Перевага на національному ринку того чи іншого виду цінних паперів залежить від певних чинників, у тому числі від традицій та конкретної ситуації, що склалась на ринку внаслідок його еволюції. Так, на одних національних ринках переважають цінні папери на пред'явника, на інших - іменні.

Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків і як застава для забезпечення платежів та кредитів. Звичайно для здійснення розрахунків чи як заставу використовують не всі цінні папери, а лише найбільш малоризикові та високоліквідні.

У процесі первинного розміщення цінних паперів права і обов'язки щодо них виникають з моменту їх передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачу. Цінні папери можуть існувати в матеріалізованій (паперовій) та в дематеріалізованій (безпаперовій) формах у вигляді записів па спеціальних рахунках або в електронному вигляді. У безпаперовій формі випускають тільки іменні цінні папери. Беручи до уваги постійний розвиток та вдосконалення комп'ютерних технологій, можна не сумніватись у подальшому зменшенні частки цінних паперів у паперовій формі па ринку цінних паперів.

Цінні папери можуть мати фіксовану або плаваючу ставку доходу. До цінних паперів з фіксованим доходом відносять привілейовані акції, за якими сплачується фіксований дивіденд, облігації з фіксованим купоном, інші боргові зобов'язання з фіксованою ставкою доходу. До цінних паперів з плаваючим доходом відносять прості акції, облігації з плаваючим купоном та інші боргові цінні папери з плаваючою ставкою доходу. Всі боргові зобов'язання відносять до строкових цінних паперів, які мають визначений термін обігу. Акції відносять до безстрокових цінних паперів, які не мають визначеного терміну обігу. Одні цінні напери мають обмежене коло обігу, інші можуть вільно обертатися на ринку.

В Україні можуть емітуватися та перебувати в обігу такі види цінних паперів:

- акції;

- облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;

- облігації місцевих позик;

- облігації підприємств;

- казначейські зобов'язання України;

- ощадні сертифікати;

- інвестиційні сертифікати;

- векселі;

- приватизаційні папери.

Казначейські зобов'язання України - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право па одержання фінансового доходу. Випускають казначейські зобов'язання таких видів:

А) короткострокові - з терміном обігу до 1 року;

Б) середньострокові - від 1 до 5 років;

В) довгострокові - від 5 до 10 років.

Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків республіканського бюджету.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує пралю власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів за ним. Існують строкові ощадні сертифікати (па визначений строк під певний договірний процент) і до запитання, іменні та на пред'явника. Причому іменні сертифікати обігу не підлягають, їх продаж іншим особам є недійсним.

Дохід за ощадними сертифікатами виплачується при пред'явленні їх для оплати в банк, що їх випустив. У разі коли власник строкового сертифіката вимагає повернення депонованих коштів раніше обумовленого строку, йому виплачують понижений процент, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.



Схожі статті




Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 3.1. Поняття і види цінних паперів

Предыдущая | Следующая