Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - Закриті фонди та їхні основні особливості

Пайові інвестиційні фонди (ПІФ) як спосіб інвестування коштів мають цілу низку переваг, які роблять їх привабливими для вкладення коштів як фізичними особами, так і інституту цінними інвесторами.

Пайові фонди за своєю сутністю є колективною формою довірчого управління майном, яка передбачає об'єднання коштів великої кількості інвесторів і професійне управління ними як єдиним капіталом.

Ініціатором створення ПІФу є керівна компанія, яка має відповідну ліцензію Федеральної комісії з ринку цінних паперів (далі - ФКЦП Росії) на управління активами інвестиційних фондів, пайових інвестиційних фондів та недержавних пенсійних фондів. Створюючи пайовий фонд, керівна компанія укладає договори зі спеціалізованим депозитарієм, який здійснює облік майна фонду та контроль за діяльністю керівної компанії; реєстратором, який веде реєстр власників інвестиційних паїв фонду; аудитором, незалежним оцінювачем та іншими організаціями. Вкладники, які бажають вступити до фонду, купують інвестиційні паї - бездокументні іменні цінні папери.

Відповідно до Закону Російської Федерації від 29 вересня 2001 р. № 156-ФЗ виділяють три типи пайових фондів - відкриті, інтервальні та закриті. Відкриті фонди - це фонди, в яких придбання та погашення інвестиційних паїв в інвесторів здійснюються щодня в робочі дні тижня. В інтервальних фондах придбання інвестиційних паїв здійснюється у визначені Правилами довірчого управління фондом проміжки часу (але не рідше одного та не частіше п'яти разів на рік тривалістю 14 днів).

Закриті фонди та їхні основні особливості

Розглянемо особливості закритих ПІФів. Серед основних особливостей необхідно зазначити довготерміновий характер інвестування коштів (відповідно до законодавства - не менше одного року та не більше 16 років із можливістю пролонгації). Таким чином, на законодавчому рівні закладено можливість створення пайових фондів для реалізації довготермінових інвестиційних проектів або поступового ланцюга взаємопов'язаних інвестиційних проектів. Незважаючи на декларованість довготермінового характеру фонду, інвестори можуть продати свої паї на вторинному ринку іншим інвесторам (у тому числі через біржі, якщо керівна компанія вважала за необхідне та ініціювала процедуру допуску паїв до обігу на біржі).

Істотною відмінністю закритих пайових фондів від відкритих та інтервальних е жорсткі, передусім з погляду ліквідності вкладень, вимоги до складу та структури активів. Це дає змогу інвестувати кошти в цінні папери, що не котируються, нерухомість та інші об'єкти, тобто використовувати закриті фонди як ефективний механізм об'єднання фінансових ресурсів одних учасників закритих ПІФів із матеріальними активами інших.

До особливостей фондів закритого типу можна віднести їхню закритість, тобто можливість створення фонду під конкретне коло потенційних інвесторів. При цьому пошук інвесторів (як і інвестиційних проектів, які передбачається реалізувати з застосуванням схеми закритого фонду) необхідно здійснювати до реєстрації правил фонду, створюючи фонд під проект та вже наявну схему "інвестор - замовник". Абстрактний фонд нерухомості буде апріорі менш привабливим для інвесторів, ніж фонд, у правилах та інвестиційній декларації якого буде зазначено конкретний об'єкт укладення коштів (будинок, що реконструюється, певна забудова), основні напрями витрат (реконструкція, будівництво) тощо.

Окрім зазначених вище особливостей необхідно вказати на ще одну істотну відмінність, завдяки якій пайовики закритого фонду отримують достатньо широкі повноваження щодо участі в управлінні фондом. Ця перевага реалізується завдяки наявності в закритому фонді загальних зборів власників інвестиційних паїв, до виключної компетенції яких належать суттєві питання, пов'язані з діяльністю фонду. Крім прийняття рішень із таких питань, як зміна інвестиційної декларації, випуск додаткової кількості паїв, визначення розмірів інвестиційного доходу, що видається, власники паїв можуть приймати й організаційні рішення, утому числі щодо заміни керівної компанії.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - Закриті фонди та їхні основні особливості

Предыдущая | Следующая